Однак лише одиниці глибоко усвідомлюють, які саме процеси відбуваються під час його переробки та як він взаємодіє з нашими клітинами.
Наступні десять років можуть ознаменувати розквіт фітнес-індустрії, свідомого харчування та інновацій у галузі антивікової терапії, що дасть змогу продовжити період активного здоров’я. Центральне місце в цих тенденціях займатимуть дослідження, спрямовані на оптимізацію споживання життєво необхідних компонентів, зокрема протеїнів. Попри це, більшість людей має лише поверхневе уявлення про те, чому саме цей нутрієнт став фундаментом сучасної культури здорового способу життя. У цьому матеріалі ми детально досліджуємо особливості вживання білків та їхню складну взаємодію з фізіологічними процесами.
Основні властивості білків: типи та функціональна роль
Протеїни виконують роль основної «сировини» для формування клітинних структур, включаючи шкірні білки — колаген та еластин. Їхній дефіцит призводить до втрати щільності та пружності тканин. Білкові сполуки також є основою м’язів, які впливають на метаболічну активність і підтримку стабільної маси тіла. Вони становлять базу для створення ферментів і гормонів, регулюючи обмінні реакції, а також формують імунні захисні механізми.
Джерелами протеїнів є продукти тваринного та рослинного походження. До першої категорії належать м’ясні страви, птиця, морепродукти, яйця та молочка — їхні білки засвоюються швидше. Серед рослинних джерел виділяються бобові культури (соя, квасоля) та злакові.
Головна відмінність між тваринними та рослинними протеїнами полягає в наборі амінокислот. Повноцінними вважаються лише ті білки, що містять усі незамінні амінокислотні ланцюги — це характерно для продуктів тваринного походження та окремих рослинних джерел: сої, кіноа та амаранту.
Механізми взаємодії протеїну з організмом
Багато хто вважає, що з’їдений білок безпосередньо транспортується до м’язів після травлення. Реальність ж демонструє складніший багатоетапний процес.
Харчові білки спочатку розділяються на складові, які потім рекомбінуються в потрібні організму форми. Незалежно від типу протеїну (тваринний/рослинний), його основна мета — розпастися до амінокислот, універсальних «цеглинок» для синтезу нових молекул.
Процес перетравлення білків енерговитратніший порівняно з розщепленням жирів чи вуглеводів. Він запускається вже в роті через механічне подрібнення їжі. У шлунку частково розщеплений протеїн обробляється ферментами та кислотами, а фінальна стадія відбувається в тонкому кишечнику за участі підшлункових ферментів. Лише після цього амінокислоти стають придатними для використання.
Функціональне використання амінокислот організмом
Після абсорбції амінокислоти потрапляють до печінки, де трансформуються у потрібні типи білків. Організм постійно відновлює пошкоджені тканини, тому потребує сталого надходження «будматеріалів». Наприклад, частина протеїнів формує антитіла для боротьби з патогенами, інші — беруть участь у синтезі ДНК, транспорті молекул чи каталізі біохімічних реакцій.
Рекомендації щодо оптимального споживання білків
— Рівномірно розподіляйте протеїн між усіма прийомами їжі. 30% від добової норми варто споживати на основні страви, 5% — на перекуси. Це сприяє кращому засвоєнню та зменшує відчуття голоду.
— Комбінуйте різні джерела білків у раціоні. Різноманітність допоможе отримати повний спектр амінокислот.
— Для покращення засвоєння м’ясних та рибних продуктів віддавайте перевагу м’якій термічній обробці: тушкуванню, приготуванню на парі або запіканню.
Джерело: ukr.media
