Фармацевтичний ринок України 2027: Едем Адаманов розкриває деталі Укрфармагентства та нової реєстрації

№ 32/33 (1553/1554) 17 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Головна стаття сайту, Новини фармацевтики та фармації, Топ Моріон, Фармацевтика та фармація Поділитися

Регуляторна трансформація фармринку: Прогнози та підготовка до запуску Українського фармацевтичного агентства

1 січня 2027 року планується повноцінний старт роботи Українського фармацевтичного агентства (Укр­фармагентство) – нового органу державного контролю (ОДК) у фармацевтичній сфері. Напередодні цих масштабних змін, що стосуються регулювання фармринку, залишається чимало актуальних запитань: чи вдасться запустити новий орган вчасно, яка доля чекає на Державне підприємство «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ), як відбуватиметься перехід на нові правила реєстрації лікарських засобів, і до чого вже зараз варто готуватися заявникам? Для з’ясування цих питань редакція «Щотижневика АПТЕКА» звернулася до Едема Адаманова, директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Посилання на відео

Чи відповідає процес створення Укр­фармагентства встановленим термінам?

— Чи все йде за планом зі створенням Українського фармацевтичного агентства? Чи вплинули останні кадрові зміни на терміни його запуску? — Якщо відкинути політичні заяви і зосередитися на технічних аспектах та безпосередній підготовці до запуску, ми не бачимо відхилень від графіку. Як і було заплановано, 1 січня 2027 року Укр­фармагентство має розпочати свою діяльність. Залишається технічне питання щодо обсягу функцій, які будуть запущені одразу: чи це буде повний перелік, чи спочатку лише пріоритетні напрями, а решта – в січні, лютому або березні 2027 року. Але, незважаючи на кадрові зміни в Уряді, план запуску нового органу з 1 січня залишається незмінним. — Для старту нової структури першочергово потрібен керівник. Раніше очікувалося, що конкурс відбудеться влітку. Наскільки критичними є його терміни? — Дійсно, керівник є ключовою фігурою. Проте важливіший не конкретний місяць проведення конкурсу, тобто не форма, а його суть. Необхідно забезпечити прозорість, залучити багато фахових кандидатів, створити реальну конкуренцію та можливість для вибору. Навіть якщо конкурс відбудеться не влітку, а у вересні чи жовтні, це не зупинить паралельні процеси. Нормативна база готується, ключові документи вже ухвалені. Тому терміни проведення конкурсу самі по собі не є перешкодою для створення Укр­фармагентства. — Коли все ж можна очікувати оголошення конкурсу? — Наскільки мені відомо, постанова № 739 передбачає участь міжнародних партнерів та пацієнтської спільноти. З мого досвіду співпраці з міжнародними партнерами, вони дуже виважено підходять до формування подібних комісій та ретельно перевіряють кандидатури. Тому, якщо й спостерігаються затримки, вони можуть бути пов’язані саме зі складністю швидкого пошуку членів комісії та отриманням відповідей від міжнародних партнерів. Після формування комісії процес рухатиметься згідно з процедурою.

Роль ДЕЦ та реорганізація Держлікслужби

— Яку роль відіграє Державний експертний центр (ДЕЦ) у процесі створення Укр­фармагентства? І чи вважаєте ви правильним шлях ліквідації Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби)? — Я не буду оцінювати рішення уряду, але можу висловити особисту думку: ліквідація як така не є оптимальним шляхом. Це має бути інша форма реорганізації, юридичні шляхи для якої існують. Існує багато процесів, які не можуть бути припинені. Наприклад, 25 грудня 2026 року дистриб’ютор імпортує в Україну лікарські засоби на 1 мільярд гривень (приблизно 25 мільйонів доларів США), які очікують лікарні та аптеки. Цей товар має пройти державний контроль якості. Навіть за ідеальних умов – без лабораторних аналізів, обстрілів чи інших затримок – потрібен час, аби приїхав інспектор, перевірив документи, провів візуальний контроль. І тут виникає практичне запитання: якщо Держлікслужбу ліквідовано, хто конкретно 2 чи 3 січня підпише висновок і яким чином цей товар потрапить на полиці? Таких технічних питань виникає багато. Ліквідувати – це завжди найлегший шлях. Набагато складніше провести реорганізацію, перебудувати бізнес-процеси, зберегти все позитивне та усунути негативне. Але саме такий шлях забезпечує безперервність та плавність для бізнесу. З точки зору пацієнта, він взагалі не повинен знати, як називається новий регулятор. Для нього найважливіше, щоб якісні та безпечні ліки були в обігу.

— Тоді якою буде роль самого ДЕЦ у новій системі? — Наразі ми надаємо свою експертизу там, де вона є найбільш цінною: у питаннях процедур реєстрації в Європейському Союзі (ЄС), імплементації нового законодавства, постанови № 376, наказу № 426, фармаконагляду, оцінки медичних технологій тощо. Ми надаємо експертні рекомендації Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України та допомагаємо зрозуміти, як мають бути побудовані бізнес-процеси нового органу. Не існує єдиної універсальної моделі роботи регулятора. У різних країнах він може співпрацювати з внутрішніми чи зовнішніми експертами, залучати спеціалізовані організації. Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency – EMA) залучає зовнішніх експертів через відповідні комітети, після чого висновок передається Європейській комісії, яка й ухвалює рішення щодо реєстрації. Це певною мірою нагадує нинішню взаємодію між ДЕЦ і МОЗ. У ДЕЦ працюють експерти з 10–20-річним досвідом. Таких фахівців в країні небагато, і їх неможливо підготувати за рік чи два – це вимагає багаторічного навчання. Тому цей експертний потенціал насамперед необхідно зберегти. Поки новий орган державного контролю розширюватиме свої фінансові, кадрові та експертні можливості, він може делегувати спеціалізовану експертизу ДЕЦ. Ніхто не планує 1 січня просто закривати ДЕЦ. Окрім експертизи реєстраційних матеріалів, ми виконуємо багато інших функцій – це, зокрема, стандарти та протоколи лікування, оцінка медичних технологій та інші напрями. — Чи буде конкурс на посади співробітників та експертів Укр­фармагентства? — Це значною мірою залежить від законодавства про державну службу. Конкурси на різні категорії посад мають бути відновлені. Але навіть якщо відповідні законодавчі зміни не будуть ухвалені вчасно, суспільство і бізнес зацікавлені в прозорому відборі кадрів, і це має забезпечити або МОЗ, або новий керівник органу. Водночас слід враховувати реалії. В Україні є обмежена кількість інспекторів, які мають необхідні навички й сертифікати для проведення, наприклад, ліцензійних перевірок або інспектування на відповідність вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice – GMP) чи належної практики дистрибуції (Good Distribution Practice – GDP). Їх кількість не збільшиться в 2–3 рази одномоментно. Тому, коли говоримо про оновлення команди, краще зосереджуватися не на прізвищах, а на структурі системи, яка мінімізуватиме ризики зловживання владними повноваженнями. — ДЕЦ вже має налагоджене «єдине вікно» та значні цифрові напрацювання. Що станеться з ними після запуску Укр­фармагентства? — Для бізнесу в будь-якому разі має залишитися єдине вікно. Цифрові рішення, які ми маємо нині, ми або продовжимо підтримувати, або передамо органу державного контролю. Існує кілька концепцій. Перша – з 1 січня абсолютно всі функції Держлікслужби, її підпорядкованих підприємств і ДЕЦ одномоментно переходять до ОДК. Це означає, що там одразу має з’явитися понад тисяча людей, готові бізнес-процеси та ІТ-системи. На мою особисту думку, це практично нереально. Друга концепція полягає в тому, що всі функції, які можуть виконуватися виключно державними службовцями, з 1 січня переходять до ОДК. Те, для чого ще не побудовано процесів або немає людей, делегується SLA-партнерам. Водночас такі партнери мають бути у сфері управління самого ОДК, а не МОЗ – інакше реформа фактично не відбудеться. Для бізнесу різниці бути не повинно. Він звертається до однієї установи або заходить на один сайт, подає заявку через «єдине вікно» і не повинен відчувати, що відбувається всередині системи та хто саме виконує окрему експертну функцію.

Посилення конкурентоспроможності та прискорення реєстрації

— Одне з очікувань від створення Укр­фармагентства – посилення конкурентних позицій України у сфері клінічних випробувань. Чи реально цього досягти? — Абсолютно. Ми добре бачимо, як працюють інші країни: як вони регулюють ринки, в які терміни реєструють препарати та надають дозволи щодо клінічних випробувань. Україна конкурентоспроможна і може дозволити собі робити деякі речі швидше та дешевше. Навіть зараз у ДЕЦ ми скорочуємо терміни, які залежать від нас. Після дискусії зі стейкхолдерами на заході в Ужгороді ми переглянули внутрішні процеси. Документи, які розглядає відповідна комісія, можуть бути підписані буквально за кілька годин і того ж дня передані до МОЗ. Це вже дозволило виграти кілька днів. Ми переглядаємо кожен етап – від виставлення рахунків до руху документів між ДЕЦ і МОЗ. За деякими процесами ми вже працюємо швидше, ніж це відбувається в ЄС. З запуском ОДК, думаю, можна буде прискоритися ще більше. — Який цільовий термін? — 35 днів. В середньому в ЄС процедура займає понад 70 днів, хоча методики підрахунку термінів можуть відрізнятися. Ми також рухалися приблизно в цьому діапазоні, але, усвідомивши, наскільки терміни важливі для стейкхолдерів, почали їх скорочувати. Наразі цільовий показник – 35 днів без урахування часу, коли заявник готує відповіді на зауваження. За окремими заявками ми вже вкладаємося в цей термін. — Інше питання, яке надзвичайно хвилює бізнес, – перереєстрація лікарських засобів. Коли всі препарати мають бути приведені у відповідність із новими вимогами? — Тут є багато етапів. Ми вже підготували проєкт плану переходу, який у майбутньому має бути оформлений постановою Кабінету Міністрів України, і направили його профільним бізнес-асоціаціям для опрацювання та коментарів. Не можна сказати, що буде одна конкретна дата, яка одночасно стосуватиметься всіх. Нас зараз найбільше турбують процедури реєстрації, які розпочинаються сьогодні, але завершуватимуться вже після набрання чинності новим законодавством. Закон не має зворотної сили, тому потрібно правильно прописати перехідні положення, щоб заявники не відчули зміни системи. З 2027 року змінюватимуться й інші речі. Наприклад, замість звичної інструкції буде коротка характеристика, а за QR-кодом можна буде перейти до Державного реєстру лікарських засобів, де міститиметься повна інформація для медичного застосування. Але інформація для наповнення нового реєстру не з’являється сама по собі – її мають надати заявники. Тому терміни переходу значною мірою залежать і від самих компаній. У плані переходу буде детально визначено, коли і за якими вимогами потрібно буде підтверджувати біоеквівалентність, у який термін вносити імпортера до третього модуля тощо. Ці технічні питання ми обговорюємо з ринком та залучаємо стейкхолдерів і юридичні компанії, яким бізнес довіряє. Після отримання коментарів профільних асоціацій документ можна буде зробити публічним. — Що буде з безстроковими реєстраційними посвідченнями або посвідченнями, строк дії яких спливає через кілька років? — Усе залежатиме від того, за якою процедурою препарат реєструвався. Вимоги у 2002, 2015 роках і сьогодні різні. Деякі процедури, які існували раніше, сьогодні вже не застосовуються, і тим паче не існуватимуть після набрання чинності новим законом. Тому кожен випадок потрібно розглядати окремо. Там, де йдеться про критично важливі препарати – наприклад, для громадського здоров’я чи онкології, – переконаний, що МОЗ та Уряд знайдуть необхідні рішення. Є й питання щодо референтних препаратів. Раніше компанії могли обирати референтний препарат із країн зі строгими регуляторними органами (Stringent Regulatory Authorities – SRA), зокрема США, Великої Британії чи Японії. Нове законодавство орієнтується на країни ЄС. При цьому Велика Британія раніше була членом ЄС, а зараз – ні. Тож виникає цілий комплекс питань щодо вже проведених реєстрацій. Я впевнений, що ніхто не допустить ситуації, коли пацієнти залишаться без ліків. Рішення мають бути зваженими, а якщо компаніям знадобиться перереєстрація, для цього має бути достатній перехідний період – необхідна кількість місяців або років. — Чи не доведеться після вступу України до ЄС проходити всю адаптацію ще раз? — Ні. Ми багато спілкуємося з країнами, які проходили цей шлях, зокрема з Хорватією. Навіть після вступу до ЄС вони отримували перехідний період для адаптації. Документи, які ми розробляємо зараз, намагаємося одразу максимально наблизити до того, як відповідні процеси працюють у ЄС. Ми обговорюємо це з європейськими регуляторами, запитуємо, як конкретне питання врегульоване у них на практиці, і намагаємося одразу закладати відповідний підхід. Водночас слід враховувати, що фармацевтичне законодавство самого ЄС також змінюється. Україна не може імплементувати норми, які там ще не набули чинності. Якщо нове європейське фармацевтичне законодавство з часом набуде чинності, певні зміни будуть потрібні і нам, але для них також передбачатиметься перехідний період. Особливо важливо, щоб за юридичними змінами встигала ІТ-інфраструктура. Якщо змінюються вимоги до реєстрів чи формату eCTD, провайдерам програмного забезпечення та компаніям потрібен час на адаптацію. За нашими оцінками, навіть на відповідні технічні зміни може знадобитися щонайменше близько 6 місяців. Тому такі речі неможливо змінювати одномоментно. — На українському ринку є препарати, які свого часу були зареєстровані за спрощеними процедурами. Чи потрібно буде їм переходити на повну процедуру? — Треба спочатку визначити, про яку саме спрощену процедуру йдеться, адже їх було декілька. Філософія спрощеної процедури полягає в тому, щоб максимально швидко надати новому продукту доступ до ринку, зокрема щоб пацієнти швидше отримували доступ до інновацій. Але така процедура не передбачає, що компанія залишатиметься в ній протягом усього життєвого циклу препарату. Деякі спрощені процедури дуже обмежують можливість внесення змін. Великі відповідальні компанії це розуміють. Тому після виходу на ринок за спрощеною процедурою вони часто через кілька днів, тижнів або місяців паралельно подавалися на повну процедуру реєстрації, щоб надалі підтримувати життєвий цикл препарату та вносити необхідні зміни. На мою думку, саме така філософія найкраще відповідає інтересам пацієнтів: держава надає можливість швидко вийти на ринок, але далі компанія має перейти на повноцінну процедуру.

Підготовка бізнесу до євроінтеграції

— А до чого загалом має готуватися бізнес у контексті майбутнього вступу України до ЄС? — У ЄС фактично існують 4 процедури реєстрації: централізована, децентралізована, процедура взаємного визнання (mutual recognition) та національна. Вони достатньо жорстко врегульовані, і країна не може просто передбачити у своєму законодавстві будь-яку іншу процедуру. При цьому існує міф, що якщо препарат зареєстровано за централізованою процедурою ЄС, то він автоматично одночасно з’являється в усіх країнах. Це не так. Якщо компанія не хоче виходити на конкретний локальний ринок, препарат там не з’явиться. Як мінімум необхідно подати упаковку, листок-вкладиш та інші матеріали національною мовою. Так само процедура взаємного визнання не запрацює для України наступного дня після вступу до ЄС. Тут потрібна довіра між регуляторами – trust building. Експерти національного органу мають довести свою фаховість, а на це потрібен час. — Що буде з препаратами з добре вивченим медичним застосуванням? Чи зможуть вони скористатися європейським підходом Well Established Use? — Є ще один стереотип: багато хто вважає, що зареєструвати препарат як добре вивчений – просто. На нашу думку і думку наших експертів, це, навпаки, одна з найскладніших процедур реєстрації. Вона передбачає величезну роботу та значний обсяг документів як для заявника, так і для експертів. Ми розуміємо, що в Україні є препарати, які знаходяться на ринку вже 20 років, щодо них немає відповідних проблем з фармаконаглядом, але за окремими вимогами європейського законодавства їм буде складно залишитися на ринку після вступу України до ЄС. Для таких препаратів наші експерти пропонують, де це можливо, використовувати підхід добре вивченого медичного застосування. Ми робитимемо все можливе, щоб такі препарати залишилися на українському ринку. Можливо, позиція європейських партнерів полягатиме в тому, що вони можуть залишатися в межах національної процедури, але не отримувати автоматичного доступу на європейський ринок. Думаю, для України це також може бути прийнятним рішенням, якщо звичні для наших пацієнтів препарати залишаться доступними на національному рівні. — На ринку близько 12 тис. SKU готових лікарських засобів. Чи вистачить експертного потенціалу, щоб опрацювати такий обсяг у перехідний період? — Зможемо. Якщо говорити про готові лікарські форми, це близько 11,9–12 тис. товарних позицій (Stock Keeping Unit – SKU). У плані переходу передбачено диференційований підхід. Для всього, що було зареєстровано відповідно до вимог редакцій нормативних актів після 2015 року, необхідні зміни будуть переважно мінорними. Це не потребуватиме надмірної кількості часу та людино-годин ані від заявників, ані від ДЕЦ чи ОДК. Більший обсяг роботи буде з препаратами, зареєстрованими за певними процедурами до 2015 року. Але все це розподілятиметься на групи та в часі. Я впевнений, що за належного перехідного періоду і заявники, і держава впораються. Ніхто не вимагатиме переробити все в один день – це було б нелогічно. Саме тому ми пропонуємо МОЗ зберегти модель SLA-партнерів. Класичний центральний орган виконавчої влади не дуже гнучкий: якщо кількість заявок раптово зростає у 2–3 рази, він не може так само швидко збільшити штат, адже є бюджетний процес та інші бюрократичні обмеження. Спеціалізована експертна організація у сфері управління ОДК може бути значно гнучкішою: за потреби швидше залучати додаткових фахівців і пропонувати конкурентну оплату людям із необхідним досвідом та експертизою. — Чи оцінювали Ви, скільки препаратів потребуватимуть більш суттєвої адаптації? — Оцінювали. Але я не хочу називати цифри без контексту. Український ринок значною мірою генеричний. Для багатьох препаратів референтний лікарський засіб свого часу було обрано з країни SRA, яка не є членом ЄС. У моменті це може стосуватися великої кількості компаній. Тому ми шукаємо юридичні механізми перехідного періоду і можливі зміни, які дозволять зробити адаптацію менш болісною. Умовно можемо говорити про 3–5 тис. SKU, але сама по собі ця цифра нічого не пояснює. Для частини препаратів достатньо буде внести зміни без перереєстрації. Деякі зміни можна подавати вже зараз. Для інших випадків можуть бути потрібні інші рішення. Якщо розкласти це, наприклад, на 5-річний перехідний період, деталізувати вимоги постановами, у певних випадках передбачити послаблення, а за необхідності внести зміни до закону, ми побачимо зовсім іншу картину. Так, це багато SKU і багато роботи. Але це реально зробити. — Яку пораду щодо майбутньої перереєстрації ви могли б дати виробникам уже сьогодні? На що їм насамперед звернути увагу? — Універсальної поради тут бути не може. Коли ти представляєш регулятора або державну установу, яка впливає на регуляцію, треба дуже обережно давати рекомендації, які можуть вплинути на велику кількість заявників. Але є речі, які вже можна і потрібно робити. Наприклад, щодо імпортерів – їх необхідно вносити до третього модуля. Є певні мінорні зміни щодо інструкції, короткої характеристики та упаковки. Таку інформацію можна отримати на наших онлайн-консультаціях, і ми продовжуватимемо комунікувати її через асоціації. А головне прохання до ринку таке. У нас близько 12 тис. SKU готових лікарських засобів, і в кожного заявника є у штаті або на контракті відповідні фахівці. Скоро буде оновлено постанову КМУ від 26.05.2005 р. № 376 та наказ МОЗ від 26.08.2005 р. № 426. Тому рекомендуємо компаніям ознайомитися з положеннями цих документів та проаналізувати їх власний портфель лікарських засобів. Після цього разом із юристами сформуйте перелік критичних запитань, на які не можете знайти відповіді самостійно, і вже з ними приходьте до нас на консультацію. Коли компанія приходить до наших експертів просто із запитанням: «Скажіть, що нам робити?» – і при цьому не має базового розуміння вимог нормативних документів, то експертного ресурсу на всіх просто не вистачить. Якщо ж кожен заявник проведе хоча б поверхневий аналіз свого портфеля та визначить специфічні проблемні питання і звертатиметься саме з ними – напряму або через асоціацію, – тоді ми точно впораємося. Тому мій основний меседж дуже простий: спочатку зробіть домашнє завдання. А з питаннями, які неможливо розв’язати самостійно, приходьте до експертів ДЕЦ. *** Підготовлено Євгеном Прохоренком Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі? Тоді

viber

facebook

telegram

linkedin

twitter

reddit

aptekaua

Порада від АіФ UA:

Ця стаття дає глибоке розуміння майбутніх змін у регулюванні фармацевтичного ринку України. Вона є надзвичайно корисною для виробників, дистриб’юторів та інших учасників ринку, адже надає чіткі інструкції щодо підготовки до вступу нового регуляторного органу та майбутньої інтеграції з європейськими стандартами. Дізнайтеся, як адаптувати свої процеси, щоб залишатися конкурентоспроможними та забезпечити безперебійний доступ пацієнтів до якісних ліків.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *