Посадовець ЄС підтвердив ЗМІ, що Брюссель дійсно передав попередження для Києва й уточнив дані про заморожування
Фото: EPA
Європейський союз дипломатичними каналами передав Києву попередження про наслідки в разі, якщо парламент не проголосує за скасування норм законопроєкту №12414. Про це 29 липня інформує “Економічна правда” з посиланням на кілька джерел в уряді й у Верховній Раді, також у структурах ЄС.
Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого 31 липня під час голосування в Раді українські депутати не ухвалять жодного із законопроєктів, які відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, котрі зроблять це відновлення неповним, ідеться у статті.
Як ідеться у статті “Економічної правди”, 24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду України, що “призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні”. Один із них додав, що “все поставили на паузу до виправлення ситуації”.
Посадовець Євросоюзу, дотичний до цієї комунікації, підтвердив “Європейській правді”, що Брюссель дійсно передав попередження для Києва й уточнив дані про заморожування. За його словами, ЄС попередив Київ, що якщо не буде ухвалено закон, кредити коштом прибутків від російських активів за програмою ERA припинять, “ми просто перестанемо їх надавати”. Також він зазначив, що зупиниться фінансування від ЄБРР і ЄІБ.
Водночас за інформацією ЄП, не очікують заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ.
25 липня речник Єврокомісії Гійом Мерсьє звинуватив Україну у виконанні не всіх передбачених для отримання четвертого траншу Ukraine Facility реформ, тому виплата буде урізаною й Київ отримає €3,05 млрд замість €4,5 млрд. Видання уточнює, що в разі зволікання з іншими реформами, прописаними в умовах Ukraine Facility, подальші транші також скоротять.
Також у ЄС почали порушувати питання інших, пов’язаних із реформами дій, зокрема призначення керівника БЕБ за підсумками проведеного конкурсу, підтвердило кілька джерел ЄП.
У Брюсселі вважають, що Україна має розуміти наслідки в разі, якщо Київ не може скасувати “відкат” антикорупційних реформ, який відбувся минулого тижня, резюмують автори статті.
Контекст
22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який передбачає розширення повноважень генпрокурора, зокрема щодо кримінальних проваджень, котрими займаються НАБУ і САП. Закон того самого дня підписав президент України Володимир Зеленський, документ уже набув чинності.
Антикорупційні органи попереджали, що закон дає генпрокурору України доступ до всіх справ НАБУ, він матиме право надавати вказівки детективам, зможе закривати розслідування на вимогу сторони захисту тощо. У САП і НАБУ стверджують, що до тексту законопроєкту в останній момент внесли поправки, які “фактично знищують незалежність” САП і НАБУ.
Із 22 липня в різних містах України проводять акції протесту проти закону.
23 липня Зеленський заявив у зверненні, що підготують новий законопроєкт для посилення незалежності антикорупційних органів. 24 липня президент подав документ у Раду. Щоб його розглянути, за словами нардепів Олексія Гончаренка (“Європейська солідарність”) і Ярослава Железняка (“Голос”), парламентарі зберуться на позачергове засідання наступного тижня.
Джерело: gordonua.com
