Ядерна дилема Польщі: між участю в програмі НАТО та небажанням розміщувати зброю
У польському Міністерстві національної оборони виникла певна плутанина щодо участі країни в програмі НАТО з ядерного спільного використання. Заступник міністра Павел Залевський висловив чітку позицію: Варшава не прагне розміщувати ядерні боєголовки на своїй території. Однак, невдовзі після цього, віцепрем’єр-міністр та міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш наголосив на незмінному інтересі Польщі до участі в цій програмі Альянсу.
Суть розбіжностей
Павел Залевський, заступник державного секретаря оборонного відомства, перебуваючи в Брюсселі, відповів на запитання журналістів про можливе розміщення американської ядерної зброї в Польщі. Його відповідь була однозначною: “Польща не хоче ядерних боєголовок на своїй території”.
Ця заява викликала негайну реакцію. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X (раніше Twitter) уточнив, що Польща “постійно виявляє зацікавленість” у програмі ядерного спільного використання НАТО. Це призвело до запитань про невідповідність заяв, на які Залевський, однак, заперечив наявність суперечностей, як повідомляє видання УНН.
Також, за інформацією PAP, Марцін Пшидач, керівник Бюро міжнародної політики при канцелярії президента Польщі, заявив, що Польща прагне розміщення ядерних боєголовок, і слова Залевського є “курйозними” та не відповідають державній політиці. Він навіть припустив, що керівництво країни має розглянути подальше перебування Залевського на посаді.
Позиція Залевського: приклад Греції
Під час спілкування з журналістами Wirtualna Polska, Павел Залевський, відповідаючи на запитання щодо розбіжностей між його словами та словами його керівника, ухилився від прямої відповіді. Він навів приклад Греції, яка, за його словами, формально бере участь у програмі, але не зберігає ядерні боєголовки на своїй землі.
Залевський стверджував, що Польща ніколи чітко не заявляла про своє бажання брати участь у варіанті зберігання ядерних боєголовок на своїй території. “Між мною та Міністерством національної оборони немає жодної невідповідності. У цьому суть моєї відповіді”, – зазначив він.
Видання Wirtualna Polska уточнює, що приклад Греції не зовсім коректний. Греція дійсно мала американські ядерні бомби B61 на базі Араксос, але вони були вивезені на початку 2000-х. Сьогодні Афіни беруть участь у плануванні НАТО, надаючи підтримку ядерним місіям звичайними засобами (супровід винищувачів, дозаправка, захист баз). Ця форма участі, відома як SNOWCAT, доступна союзникам без власного ядерного арсеналу. Однак, Польща вже бере участь у програмі на такому рівні, тому приклад Греції не стосується прямого запитання про розміщення зброї.
Погляди експертів
Пйотр Левандовський: “Політична дихотомія” та альтернативи
Військовий коментатор, полковник Пйотр Левандовський, назвав заяви заступника міністра “політичною дихотомією”, пов’язаною з відсутністю затвердженої Стратегії національної безпеки Польщі.
Він висловив скептицизм щодо спільного використання ядерної зброї, вважаючи цю програму “пережитком холодної війни”. На його думку, якби Польща йшла на такий крок, то це мала б бути власна польська зброя під повним контролем країни.
Полковник підкреслив, що спільне використання ядерної зброї НАТО передбачає розміщення американської зброї, але повне право її застосування залишається за США, без участі країни-господарки. Натомість, на його думку, для Європи та Польщі було б важливіше розробляти балістичні ракетні системи з радіусом дії щонайменше 3000 кілометрів, здатні вражати територію росії. Це, на його думку, є ефективнішим стримуванням, аніж розміщення боєголовок, над якими Польща не матиме контролю.
Станіслав Козей: Максимальна участь – запорука безпеки
Колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі, генерал Станіслав Козей, пояснив, що участь у програмі спільного використання ядерної зброї не обов’язково означає зберігання боєголовок на території країни, але це не привід для обмеження участі.
Навпаки, генерал вважає, що Польща повинна шукати всі можливі шляхи для поглиблення своєї участі в програмі. Можливі форми включають підготовку літаків для перевезення ядерної зброї, обладнання аеропортів для розміщення відповідних літаків, забезпечення повітряного прикриття або дозаправки.
“Я дотримуюся думки, що Польща повинна брати участь у цій програмі максимально можливою мірою, оскільки вона найбільш вразлива до негативних наслідків доктрини деескалації росії з використанням тактичної ядерної зброї”, – зазначив Козей. Він закликав Варшаву переконувати союзників у необхідності розширення спільного використання ядерної зброї, уникаючи будь-яких ознак нерішучості, що могло б стати поганим сигналом для росії.
Підсумки експертів
Експерти сходяться на думці, що заяви польських посадовців виявилися суперечливими через некоректну комунікацію. Насправді, позиції заступника міністра та міністра оборони не є взаємовиключними. Заступник міністра говорив про фізичне розміщення боєголовок, тоді як міністр – про участь у ширшій програмі, яка включає різні форми взаємодії.
Якби обидва посадовці висловилися чітко, вони б могли сказати: “Польща прагне брати участь у спільному використанні ядерної зброї, і ми обговорюємо це з нашими союзниками”. Натомість, день був витрачений на непорозуміння.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для українців, оскільки вона демонструє складність оборонної політики наших сусідів та їхню роль у системі безпеки НАТО. Розуміння позицій Польщі щодо ядерної зброї та її участі в Альянсі допоможе краще усвідомити загальну картину безпеки в регіоні та потенційні сценарії реагування на зовнішні загрози.