Ударні дії України: як далекобійні атаки виснажують російську економіку та оборону
Українські удари на великі відстані суттєво обмежують російський експорт, спричиняють зупинку нафтопереробних заводів, підривають можливості РФ з виробництва ракетного палива та фактично блокують діяльність Чорноморського флоту.
Агресор відчуває на собі наслідки українських високоточних ударів (deep strike): деякі позиції російського експорту у серпні скоротилися на 80%, НПЗ у Кстово припинив роботу, а Чорноморський флот РФ фактично заблокований у Новоросійську. Чому атаки на дальні цілі дедалі сильніше впливають на боєздатність ворога, з’ясовували кореспонденти УНН.
Президент України Володимир Зеленський, заслухавши доповідь керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони Олега Іващенка, відзначив високу результативність українських deep strike – далекобійних ударів по військових, промислових та нафтопереробних об’єктах Росії.
“Військова розвідка підтверджує високу ефективність наших дипстрайків, зокрема по російських військових виробництвах та по об’єктах нафтової галузі”, – процитував слова Зеленського пан Іващенко.
Імпульс для російської економіки
Одним із найвагоміших наслідків українських атак є відчутний удар по російській економіці. Як повідомив Президент Зеленський, ГУР МО отримало внутрішні документи РФ, які свідчать, що лише за серпень окремі компоненти експорту з країни-агресора скоротилися на 80%.
Глава держави наголосив, що це призводить до прямих фінансових втрат не лише для федерального бюджету РФ, який фінансує війну, але й для російських регіонів. За даними розвідки, бюджети деяких з них і без того перебували на межі банкрутства.
Таким чином, ефективність deep strike вже виходить далеко за межі фізичного знищення окремих об’єктів. Атаки на нафтову, портову та логістичну інфраструктуру підривають здатність Росії продавати свої ресурси, отримувати валютну виручку та поповнювати державну казну.
Чорноморський флот під тиском у Новоросійську
Ще один вагомий результат українських атак ГУР фіксує на морському напрямку. Російська сторона визнає, що кораблі Чорноморського флоту РФ фактично опинилися в пастці у Новоросійську і не можуть повноцінно виконувати завдання в морі.
Ця ситуація змушує Москву шукати нестандартні шляхи захисту як торговельного, так і так званого “тіньового” флоту. Серед можливих варіантів, які розглядає російське керівництво, – оснащення цивільних суден стрілецькою зброєю, засобами радіоелектронної боротьби та розміщення на них військових екіпажів.
Зменшення ракетного потенціалу Росії
За даними ГУР, серія ударів по підприємству “Комбінат «Каменський»” у Ростовській області призвела до значного скорочення можливостей Росії з виробництва твердопаливних двигунів для ракет.
“Комбінат «Каменський»” входить до переліку підприємств російського військово-промислового комплексу і займається виробництвом твердого ракетного палива для боєприпасів реактивних систем залпового вогню “Ураган”, “Смерч”, “Торнадо-С”, а також для інших ракетних систем та авіаційних засобів ураження.
Сили оборони України завдавали повторних ударів по цьому підприємству протягом серпня. Зокрема, 24 серпня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив чергове ураження комбінату та пожежу на його території.
Кстово зупинено, Ярославль – під новим ударом
Однією з ключових цілей українських deep strike залишається російська нафтопереробна галузь – джерело пального для армії РФ та вагома стаття доходів для її економіки. За даними ГУР, після українських атак зупинив роботу один із найбільших російських НПЗ у Кстово, Нижньогородської області. Потужність цього підприємства становить близько 17 мільйонів тонн нафти щорічно.
Крім того, 28 серпня під удар потрапив Ярославський НПЗ “Славнефть-ЯНОС”. Володимир Зеленський зазначив, що ціль розташована приблизно за 1000 кілометрів від лінії фронту.
Сили оборони застосували для цього удару, зокрема, далекобійні безпілотні літальні апарати FP-1, розроблені компанією Fire Point. Загальна потужність Ярославського НПЗ сягає близько 15 мільйонів тонн нафти щорічно. Підприємство випускає бензин, дизельне та авіаційне пальне, а також інші нафтопродукти.
Відомо, що удар припав на установку первинної переробки нафти АВТ-3 потужністю 6,2 мільйона тонн на рік. Це становить приблизно 40% загальної потужності заводу. Виведення цієї установки з експлуатації може суттєво скоротити обсяги первинної переробки нафти на цьому підприємстві.
Таким чином, сукупна потужність Кстовського та Ярославського НПЗ становить близько 32 мільйонів тонн нафти на рік. При цьому Кстовський завод, за даними ГУР, вже не працює, а наслідки нового удару по Ярославському НПЗ ще уточнюються.
“Кримський рубильник off”
Масштабна кампанія далекобійних ударів паралельно розгортається і на тимчасово окупованих територіях України. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді 28 серпня повідомив, що лише протягом 26-28 серпня підрозділи “Птахи СБС” вразили 21 енергетичний вузол та Луганську ТЕС у місті Щастя.
Серед об’єктів, що зазнали ураження, – підстанції потужністю 220, 150 та 110 кВ на окупованих територіях Луганської, Донецької, Херсонської областей та Криму, а також низка газорозподільних станцій.
За словами Бровді, від початку операції СБС “Кримський рубильник off” вже було вражено 315 енергетичних вузлів у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, як ефективні військові операції України можуть впливати на економічний та військовий потенціал противника. Українцям важливо стежити за цими новинами, адже вони свідчать про посилення обороноздатності нашої держави та наближення перемоги. Підтримка Збройних Сил України та інформаційна стійкість є ключовими у боротьбі за нашу незалежність.