Від початку повномасштабного вторгнення російські загарбники завдали шкоди або повністю зруйнували 88 спортивних арен в Україні. Зокрема, 14 з них знищено безповоротно. Прямі фінансові збитки, спричинені руйнуванням спортивної інфраструктури, сягають 4 мільярдів доларів.
За даними Міністерства молоді та спорту, опублікованими виданням УНН, від початку повномасштабного вторгнення російських військ пошкоджено або знищено 88 стадіонів. З них 14 об’єктів зазнали повного руйнування. Загальні прямі збитки, завдані спортивній інфраструктурі України, оцінюються приблизно у 4 мільярди доларів.
Наслідки ворожих атак
7 серпня російські війська атакували Одесу, що призвело до пошкодження стадіону “Чорноморець”. Внаслідок удару постраждали дах, скляні конструкції та трибуни. Пресслужба стадіону повідомила про початок оцінки масштабів руйнувань та планування відновлювальних робіт. Зазначається, що значну частину робіт вже завершено, і всі об’єкти на території стадіону, включно з готелем, офісами та тренажерним залом, функціонують у звичайному режимі.
Це не поодинокий випадок руйнувань. Згідно з інформацією Міністерства молоді та спорту, загалом пошкоджено або знищено 88 стадіонів:
- 44 – зазнали пошкоджень;
- 30 – частково зруйновано;
- 14 – повністю знищено.
Стадіони постраждали у 14 регіонах України. Найбільша кількість руйнувань зафіксована у Херсонській (18), Донецькій (17) та Харківській (16) областях. Також суттєво постраждали спортивні об’єкти на Луганщині (9), Запоріжжі (7), Дніпропетровщині та Київщині (по 5), Сумщині (3), Чернігівщині та Миколаївщині (по 2), Полтавщині, Одещині та Хмельниччині (по 1), а також один стадіон у Києві.
Згідно з четвертим етапом комплексної оцінки збитків та потреб на відновлення (RDNA4), проведеним спільно зі Світовим банком, прямі збитки спортивній інфраструктурі станом на грудень 2024 року становили близько 374 мільйонів доларів. Однак, у звіті RDNA5 сукупні прямі збитки культурній, спортивній та туристичній інфраструктурі оцінені у 4 мільярди доларів, без деталізації спортивного сегмента.
Руйнування стадіонів на початку агресії
Чернігів, розташований поблизу російського кордону, з перших днів повномасштабного вторгнення перебував під постійною загрозою ударів. 5 березня 2022 року головна арена міста, стадіон імені Юрія Гагаріна, домашня база ФК “Десна”, був пошкоджений артилерійськими обстрілами. Окупанти вдарили по східній трибуні. В ніч на 11 березня стадіон зазнав потужної атаки з повітря: 8 авіабомб зруйнували одну з трибун, пошкодили футбольне поле та знищили підтрибунні приміщення, адміністративні будівлі й комунікації.
Стадіон Юрія Гагаріна з висоти
Маріуполь з 24 лютого 2022 року перебував під безперервними обстрілами, що призвело до руйнування переважної більшості міських споруд. Місто, яке героїчно обороняли бійці “Азову”, опинилося під російською окупацією 20 травня 2022 року.
Серед постраждалих будівель – арена футбольного клубу “Маріуполь”, яка раніше вміщувала понад 12 тисяч глядачів. Як і ФК “Десна”, ФК “Маріуполь” був змушений призупинити участь у змаганнях. Віцепрезидент клубу Андрій Санін продемонстрував відео та фото зруйнованого стадіону. Варто зазначити, що на цій арені у 2009 році проходили матчі юнацького чемпіонату Європи, де збірна України здобула перемогу над Англією (2:0), у складі якої виступали майбутні зірки англійського футболу, такі як Кайл Вокер, Денні Велбек та Кіран Тріпп’єр.
Незважаючи на заяви російської сторони про “відновлення” Маріуполя, стан стадіону, що був зруйнований росіянами, залишається катастрофічним, що підтверджують доступні дані, зокрема, з Google Maps.
Атака на стадіон “Динамо”
24 травня, напередодні заключного туру Української Прем’єр-ліги, Київ пережив чергову масовану повітряну атаку. Внаслідок падіння уламків збитих цілей було пошкоджено стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського. Ударна хвиля та уламки пошкодили фасад будівлі, вибили вікна у клубному офісі та пошкодили плитку біля центрального входу. На щастя, газон і трибуни залишилися неушкодженими, що дозволило провести матч проти “Кудрівки”.
Крім того, у грудні 2022 року уламки російських дронів впали на навчально-тренувальну базу київського “Динамо” у Конча-Заспі. На щастя, ніхто не постраждав, хоча інфраструктура клубу зазнала незначних пошкоджень. За іронією долі, саме цього дня на базі мав відбутися дитячий турнір.
Допис, поширений Андрій Шахов-молодший (@andrew_shakhov)
Стадіон “Полісся”
У березні цього року під час обстрілу Житомира було пошкоджено домашній стадіон ФК “Полісся”. Удар припав на зону між VAR-системою та трибуною для ультрас. Внаслідок вибуху деформовано металеві огорожі, пошкоджено конструкції трибуни та пластикові сидіння. Керівництво клубу оперативно організувало відновлювальні роботи та планує розширити арену, добудувавши східну та південну трибуни.
Атака на тренувальний стадіон “Ворскли”
У січні 2026 року внаслідок роботи протиповітряної оборони та падіння уламків російських ракет на Полтавщині було пошкоджено покрівлю одного з підприємств та спортивний майданчик. Руйнувань зазнало поле стадіону “Молодіжний”, де тренуються основна та жіноча команди ФК “Ворскла”, а раніше виступала команда U19.
Атаки на харківські стадіони
У липні 2022 року черговий обстріл Харкова призвів до пошкодження інфраструктури головного стадіону міста – ОСК “Металіст”. Хоча матчі УПЛ там не проводяться з міркувань безпеки, удар окупантів поблизу станцій метро “Спортивна” та “Захисників України”, де розташовані стадіони клубів “Металіст” та “Металіст 1925”, пошкодив поле арени.
26 березня 2025 року російські війська здійснили атаку на Харків, Суми та Дніпро. Під час футбольного матчу поблизу ОСК “Металіст” гравцям довелося терміново покидати поле та ховатися. Не оминають росіяни і шкільні стадіони. У травні 2024 року обстріл шкільного стадіону, де грали діти, призвів до поранень чотирьох неповнолітніх.
Окуповані стадіони
У контексті Донецька неможливо не згадати про донецький “Шахтар” та “Донбас-арену” – першу в Східній Європі арену, побудовану за стандартами УЄФА категорії “еліт”. Після відходу ФК “Шахтар” з міста, стадіон опинився під контролем сепаратистів. На жаль, арена, що приймала матчі Євро-2012 та виступи Ріанни, занедбана. Територія заростає бур’янами, а сама споруда поступово руйнується через відсутність належного догляду, хоча її фасад із донецького скла залишається впізнаваним.
У 2026 році українські дрони зафіксували сумний стан “Донбас-арени” з висоти пташиного польоту.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація підкреслює масштаби руйнувань, завданих російською агресією українській спортивній інфраструктурі. Ознайомлення з цими фактами допоможе краще усвідомити ціну перемоги та важливість підтримки відновлення спортивних об’єктів після війни.