Бюро економічної безпеки відкриває кримінальні справи: юристи вказують на тиск на авіакомпанії
Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало кримінальні провадження щодо п’яти українських авіаперевізників, кваліфікуючи операції з лізингу повітряних суден як такі, що підлягають оподаткуванню роялті. Це викликало занепокоєння у юридичній спільноті, яка вважає такі дії тиском на бізнес, особливо враховуючи, що попередні перевірки Державною податковою службою (ДПС) не виявили жодних порушень.
Авіаперевізники, які опинилися під прицілом БЕБ через операції з лізингу літаків та вертольотів з іноземними компаніями, раніше вже успішно пройшли перевірки Державною податковою службою. За результатами тих аудитів жодних порушень щодо цих транзакцій виявлено не було. Тому нинішні кримінальні провадження від БЕБ викликають обґрунтовані сумніви щодо їх законності та можуть розглядатися як спроба тиску на бізнес за допомогою кримінального процесу. Таку думку висловили експерти-юристи в коментарі УНН.
Нове трактування лізингових платежів: БЕБ ініціює розслідування
Бюро економічної безпеки відкрило серію кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній. Слідчі органи висувають припущення, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б додатково сплатити 15% податку на доходи нерезидентів до державного бюджету. Цей податок, на думку БЕБ, мав би бути нарахований з платежів за договорами лізингу повітряних суден. Ключовим моментом у цій справі є те, що БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а самі літаки та гелікоптери розглядає як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Такий підхід почав активно застосовуватися слідчими після 2024 року. Його підґрунтям стала публікація Державної податкової служби, де пропонувалося оподатковувати лізингові угоди, пов’язані з транспортом, з нерезидентами України як роялті.
Згідно з цією публікацією, за період з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 мільйона гривень у вигляді лізингових платежів. При цьому, за даними ДПС, 15% податку на роялті сплачено не було. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, як стверджують представники авіаційної галузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
Виходячи з цих документів, правоохоронці розглядають оренду повітряних суден як використання обладнання. Важливо зазначити, що слідчі, схоже, ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ці ратифіковані українським парламентом угоди мають вищий пріоритет над національним законодавством. Саме конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою можуть оподатковуватися відповідні доходи нерезидентів. Отже, автоматичне нарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше сумнівним.
Варто також підкреслити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингових операцій залишалося незмінним протягом багатьох років. Крім того, за даними ДПС, авіакомпанії проходили численні податкові перевірки. Лише за результатами однієї з них було виявлено порушення, пов’язані з оподаткуванням лізингу. Всі інші перевірки не виявили жодних відхилень.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – повідомила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Попри це, відсутність суттєвих порушень не стала на заваді БЕБ відкрити кримінальні справи щонайменше проти п’яти авіакомпаній. Таким чином, перевізників намагаються змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
БЕБ ставить під сумнів висновки ДПС: експерти коментують
Людмила Усатюк, партнерка юридичної компанії “Болінський і команда”, наголошує, що перш ніж говорити про можливі кримінальні правопорушення, необхідно з’ясувати, що саме змінилося після того, як ці операції вже були перевірені податковою службою.
“Якщо контролюючий орган (ДПС) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, по суті, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який має законні повноваження для податкового контролю”, – пояснила юристка в коментарі УНН.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні лізингових операцій, особливо коли законодавство у цій сфері не змінювалося, а самі операції вже були предметом податкових перевірок.
“Безумовно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак це право не є абсолютним. Воно має ґрунтуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає закономірне питання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – зауважила Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні виконувати функції системи податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган вже здійснила перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме собою не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – наголосила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є фундаментальним елементом верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб бізнес міг розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові обов’язки, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – підкреслила Усатюк.
Позиція БЕБ суперечить фундаментальним правовим засадам
Дмитро Касьяненко, засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери”, поділяє цю думку. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували свої лізингові операції, а навпаки – повністю їх декларували.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є достатньо сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат у коментарі УНН.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до операцій, які вже були перевірені багато років тому, суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і недопустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – вказав Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й загальна здатність України підтримувати власну цивільну авіацію до моменту відновлення повноцінного повітряного простору.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе українським авіакомпаніям зрозуміти потенційні правові ризики, пов’язані з лізинговими операціями, та підготуватися до можливих претензій з боку державних органів. Вона також нагадує про важливість послідовності правозастосування та захисту бізнесу від необґрунтованого тиску.