## БЕБ намагається перекваліфікувати лізингові платежі авіакомпаній на роялті: експерти б’ють на сполох
Розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо п’яти українських авіаперевізників, які звинувачуються у несплаті 15% роялті за лізинг повітряних суден, викликало гостру реакцію фахівців. Експерти галузі наголошують, що така інтерпретація подій прямо суперечить чинному законодавству України, міжнародним угодам та усталеній судовій практиці.
Кримінальні провадження, ініційовані Бюро економічної безпеки проти українських авіакомпаній, ґрунтуються на хибному припущенні про те, що платежі за лізинг повітряних суден від нерезидентів слід розглядати як роялті. Таке трактування, на думку юристів, аудиторів та податкових консультантів, суперечить національному податковому законодавству, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та сформованій судовій практиці. Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування в авіаційному лізингу, повідомляє УНН.
БЕБ розслідує низку кримінальних справ, у яких стверджується, що авіаперевізники мали сплачувати додаткові 15% податку з доходів нерезидентів, оскільки платежі за оренду літаків нібито є роялті. Від такого підходу постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Найбільш парадоксальною у цій ситуації експерти вважають той факт, що більшість згаданих авіакомпаній вже проходили податкові перевірки за періоди, які зараз стали об’єктом розслідувань БЕБ.
Згідно з даними Державної податкової служби (ДПС), авіакомпанії успішно пройшли відповідні перевірки. Лише за результатами однієї з них було виявлено певні порушення щодо оподаткування лізингу, тоді як решта перевірок не виявила жодних недоліків.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки.
– зазначила Вікторія Касьян, заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України.
Попри це, правоохоронні органи повернулися до розгляду тих самих операцій, але вже з новим тлумаченням законодавства. Авіаперевізників намагаються змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
Тетяна Шевцова, сертифікований аудитор та податковий консультант, член Громадської ради при Міністерстві фінансів, підкреслила, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, на які посилаються правоохоронці, жодним чином не дають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті.
За її словами, навіть Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які українська податкова служба традиційно використовує для тлумачення міжнародних угод, пояснюють, що згадки про оренду обладнання стосуються виключно специфічних випадків передачі інноваційних технологій або виробничих процесів. Це не стосується звичайного лізингу транспортних засобів, якими є літаки та вертольоти.
Крім того, експертка наголосила, що українське законодавство взагалі не включає оренду до визначення роялті.
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами.
– пояснила Шевцова.
На її думку, саме через це нинішні спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю виглядають “настільки натягнутими”, що це питання потребує комплексного розгляду із залученням фахівців Міністерства фінансів, Державної податкової служби та експертного середовища.
Схожої позиції дотримується Олена Кузнечікова, керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE та експертка з міжнародного оподаткування. Вона зазначила, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування.
За словами юристки, одна й та сама операція міжнародного лізингу, залежно від конкретної конвенції, може підпадати під різні статті міжнародних договорів. Це може бути господарська діяльність, транспортні перевезення, інші доходи або лізингові платежі. Тому універсальне трактування всіх таких операцій як роялті є юридично необґрунтованим.
Вона також нагадала, що за наявності неоднозначності Податковий кодекс передбачає застосування принципу презумпції правомірності рішень платника податків. “Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити на користь платника податків”, – пояснила Кузнечікова.
Експертка звернула увагу ще на один важливий факт: офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу змінилася лише у 2024 році, хоча самі договори більшості авіакомпаній залишалися незмінними роками.
Попередня команда ДПС у 2024 році опублікувала статтю, в якій запропонувала вважати лізинг транспорту як роялті. У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу і при цьому не сплатили 15% роялті в Україні.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди.
– зазначила вона, вказавши на спробу нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Окрему критику експерти висловили щодо участі БЕБ у цих спорах. На думку Кузнечікової, відкривати кримінальні провадження до моменту, коли навіть не існує узгодженого податкового зобов’язання, суперечить самій логіці податкового законодавства.
Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні.
– зазначила юристка.
Експерти наголошують, що ситуація давно вийшла за межі звичайного податкового спору. Вона створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка навіть в умовах повномасштабної війни продовжує працювати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки в Україні.
Якщо практика кримінального переслідування на основі нового трактування норм, які десятиліттями застосовувалися інакше, стане прецедентом, аналогічні ризики можуть виникнути й для інших галузей економіки, що працюють із міжнародними договорами.
Саме тому учасники дискусії вказують на необхідність втручання держави, зокрема Мінфіну, та встановлення єдиного правозастосування. На їхню думку, лише чітка державна позиція здатна припинити практику довільного трактування міжнародних конвенцій, зняти правову невизначеність і не допустити подальшого тиску на українську цивільну авіацію з боку правоохоронців.
Порада від АіФ UA:
Ця новина стосується ключових аспектів податкового законодавства та міжнародних відносин, які можуть вплинути на діяльність бізнесу, зокрема авіаційної галузі. Розуміння того, як трактуються лізингові платежі та роялті, є важливим для уникнення потенційних юридичних та фінансових проблем. Ситуація підкреслює необхідність прозорості та послідовності у застосуванні законодавства, що може бути корисним для будь-якого українського підприємця, який працює з міжнародними партнерами.