У Києві відбувся допрем’єрний показ документального фільму режисера Романа Барабаша “Крізь морок”. Цей проєкт має культурну, соціальну та гуманітарну значущість, оскільки піднімає важливі теми прав осіб з інвалідністю, висвітлює російську агресію (зокрема порушення прав людини на окупованих територіях), а також сприяє культурному діалогу через документальні свідчення, художні інтерпретації та суспільний дискурс щодо важливості теми інклюзії.
Фільм розповідає про українську родину, що виховує сина із діагнозом невербальний аутизм та опинилася в російській окупації у місті Маріуполь. Головний герой стрічки — Артем Левченко, хлопчик із розладами аутичного спектру, не може розповісти нам власні страхи та біль, тому його голос у фільмі звучить через батьків.
Анатолій Левченко, батько Артема, останній головний режисер Донецького академічного обласного драматичного театру (м.Маріуполь), засновник та художній керівник незалежного театру “Terra Incognita”, який до 2020 року створював вистави з сучасної української драматургії та світової класики. 25 лютого 2022 року Анатолій мав презентувати нову виставу «Чи є світло в кінці тунелю?», проте за день до прем’єри розпочалося повномасштабне вторгнення.
Анатолій Левченко: «Пішли масові бомбардування — син почав кричати. Бити себе, плюс — він голодний весь час. І він вив. Як вовк. А потім він охрип — і замовк. Я думав, що ми його загубимо».
Україна переживає одну з найбільших гуманітарних криз у своїй новітній історії, що особливо відчутно для людей з інвалідністю та їхніх сімей, які опинилися в умовах війни. Військова агресія росії спричинила руйнування інфраструктури, примусове переміщення сотень тисяч людей та психологічні травми, що мають довготривалий ефект.
Однією з найменш захищених категорій громадян є особи з інвалідністю, зокрема люди з розладами спектра аутизму (РСА). Вони стикаються з труднощами соціальної адаптації, недостатністю спеціалізованої підтримки та упередженим ставленням суспільства.
Алла Москалець, співзасновниця та Президентка Української асоціації поведінкових аналітиків: «Коли руйнується рутина — руйнується весь світ. Для дитини з аутизмом війна — це катастрофа, яка стирає роки терапії за кілька тижнів».
Після захоплення Маріуполя російськими військами Анатолія Левченко заарештували за проукраїнські дописи у фейсбуці. Провівши десять місяців за ґратами, від майже довічного ув’язнення режисера врятував псевдореферендум у ДНР. На окупованих територіях запровадили російське законодавство і Анатолія до суду тимчасово випустили під підписку про невиїзд. Родина ризикнула усім та наважилася на втечу з окупованого міста.
Людмила Янкіна, правозахисниця, співзасновниця та Голова правління ГО CIVIS FORTIS, експертка з питань захисту прав цивільних заручників: «Як вивезти людину, яка вже є у всіх можливих базах Росії та окупаційних військ? Людину з аутизмом? – Це була задача із зірочкою!»
Фінал цієї історії — довгоочікувана свобода! В Україні Артем уперше за рік почув улюблену музику й заплакав. Анатолій Левченко відновлює власний театр і першою виставою, яку актори зіграли у Києві – стала прем’єра вистави, що не відбулася у Маріуполі в 2022 році. Тільки тепер вона має іншу назву: «Світло є!»
Анатолій Левченко, батько Артема, театральний режисер: «Світло є завжди. Але щоб його знайти, іноді доводиться пройти крізь морок».
Цей документальний фільм створено командою, для якої інклюзивні теми – особисті. Це колишні військові, особи з інвалідністю, родини, які виховують дітей з особливими потребами або потребують інклюзії. «Крізь морок» – ще одна спроба привернути увагу спільноти та держави до необхідності підтримки таких родин (особливо під час війни). Він сприятиме формуванню інклюзивного суспільства, здатного підтримувати та інтегрувати людей з особливими потребами.
Команда проєкту щиро вдячна героям фільму та глядачам, а також всім партнерам за плідну співпрацю. Окрема подяка: Національна спілка кінематографістів України, ПОГ «Культурний центр Українського товариства глухих». Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
