63% респондентів КМІС підтримали заборону російської мови навіть у повсякденному, сімейному чи дружньому спілкуванні
Фото: Прес-центр
КМІС дослідив ставлення українців до трьох варіантів мовної політики, зачитавши респондентам детальний опис кожного підходу. Найбільшу підтримку – 87% – отримала так звана стратегічна українізація, яку в документі також називають «м’якою». З них 53% повністю підтримують цей варіант, ще 34% – скоріше підтримують.
Цей підхід передбачає чотири основні принципи: українська мова залишається єдиною державною та офіційною мовою, українська мова є основною мовою освіти в школах, громадяни можуть розмовляти російською мовою без тиску чи осуду, а також поступове поширення української мови продовжує заохочуватися за допомогою якісного контенту, книг тощо.
«Радикальна українізація» з повною забороною російської мови навіть у повсякденному, сімейному чи дружньому спілкуванні підтримала 63% респондентів. Водночас лише 33% повністю схвалюють цей варіант, а 32% вважають його скоріше або повністю неприйнятним.
Варіант «прихованої русифікації» отримав найменшу підтримку – 54%. Він передбачає можливість використання російської мови в офіційній сфері, «де цього бажає більшість населення», та навчання в школах за вибором батьків. 39% респондентів висловилися проти такого підходу.
Щодо думки українців у регіональному контексті, то, згідно з дослідженням, «стратегічна українізація» отримала підтримку в усіх без винятку регіонах. На заході її схвалюють 83%, у центрі – 90%, на півдні – 88%, на сході – 81% респондентів. Це єдиний варіант, який не призводить до регіонального розколу.
Натомість, «радикальна українізація» розділила країну: на заході та в центрі її підтримують 72% та 67% відповідно, але на сході більшість (58%) вважає її неприйнятною. «Прихована русифікація» має протилежну динаміку: найбільше противників на заході (50%), найменше на сході (13%).
Важливо, що «стратегічний» варіант підтримують усі мовні групи: 88% україномовних громадян, 83% російськомовних громадян та 85% тих, хто спілкується обома мовами однаково.
Кожен варіант мовної політики в опитуванні оцінювали приблизно 666–675 респондентів. Статистична похибка для загальної вибірки не перевищує 2,9%, для окремих варіантів – не більше 5,1%.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати демонструють «цілком узгоджений, збалансований підхід до мовної політики». За його словами, ця формула проста, сприяє довгостроковому розвитку української мови та водночас є об’єднуючою для суспільства.
«Сподіваємося, що українські чиновники та політики, громадські активісти, представники ЗМІ, публічні діячі у питаннях мовної політики дотримуватимуться вищезгаданого підходу, щоб ми нарешті могли перегорнути сумну сторінку мовних битв», – наголосив Грушецький.
Контекст
Конституція України визначає українську мову як єдину державну мову, водночас гарантуючи вільне використання російської та інших мов меншин.
Закон про функціонування української мови як державної діє з липня 2019 року. Він встановлює обов'язкове використання української мови в державних органах, місцевому самоврядуванні та публічній сфері.
З січня 2021 року всі постачальники послуг зобов'язані обслуговувати клієнтів державною мовою. За бажанням споживача можливий перехід на іншу мову, якщо обидві сторони погодяться.
Закон про мову не регулює приватне спілкування та релігійні обряди.
За словами попереднього мовного омбудсмена Тараса Кременя, у 2024 році кількість скарг на порушення мовного законодавства зменшилася порівняно з 2023 та 2022 роками.
Джерело: gordonua.com
