Сьогодні у Києві мають намір ввести в дію додаткові 9 МВт потужності. Це посприяє нормалізації електропостачання після російських атак.
Додаткові 9 МВт потужності, про які проінформував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, дають змогу частково задовольнити потреби Києва, однак у масштабах міста це лише незначна частка необхідного резерву. Про це в коментарі УНН заявив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
9 МВт – це близько 1% потреб Києва
Коментуючи заяву прем’єр-міністра щодо введення в дію додаткових 9 МВт потужності в столиці, експерт акцентував увагу на системності таких рішень та їхньому масштабі для міста.
Якщо брати до уваги, що щотижневі звіти про стан енергосистеми та резервні потужності почали оприлюднювати лише з позаминулого тижня – це нормально. Якщо подібні звіти будуть з’являтися регулярно, протягом усіх тижнів року, це буде та сама робота, яку ми чекаємо від уряду стосовно забезпечення великої електрифікації в Україні
– зазначив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
З його слів, потреби столиці в аварійних і запасних потужностях значно більші.
Для нормального функціонування в Києві потрібно приблизно 200–400 МВт аварійних і резервних потужностей. Щоб цілком перекривати ризики в умовах безперервних атак, потрібно як мінімум гігават
– сказав Закревський.
Разом з тим експерт підкреслив, що поточні обсяги можливо розглядати як початковий етап.
“Якщо говорити про те, як має бути надалі, то зараз ми перекрили приблизно 0,8% потреб Києва. 0,8% на 52 тижні – це половина того, що реально потребує місто. Це прийнятний темп появи нових потужностей щотижня”, – зауважив експерт.
“Тепер є можливість забезпечити декілька кварталів, лікарні або школи”
Пояснюючи, куди саме можливо спрямувати додаткові 9 МВт, експерт окреслив практичний аспект даної потужності.
“9 мегаватт – це велике студентське містечко, або 2–3 лікарні, або 2–3 школи, або дуже велика школа”, – зауважив експерт.
З його слів, мова йде передусім про локальне посилення інфраструктури.
Це безсумнівно декілька кварталів з точки зору забезпечення подібної інфраструктури. Якщо потрібно підтримувати тиск у теплоносіях чи подачу стічних вод – це декілька кварталів для того, щоб можна було подавати людям
– сказав Закревський.
Разом з тим він наголосив, що цього недостатньо для столиці.
Але це, ще раз повторюю, в рамках Києва – це приблизно 1% від того, що потрібно. Таких відсотків у Києві повинно бути як мінімум 40–50%, щоб місто було забезпечене усім необхідним
– зазначив він.
Потепління знижує навантаження і допомагає системі
Оцінюючи вплив потепління на енергосистему, експерт відмітив, що підвищення температури має декілька позитивних ефектів.
Коли температура зростає, навантаження на енергосистему падає. Навесні ми наповнюємо верхні резервуари гідроелектростанцій, і це суттєво допомагає, коли потрібно використовувати їх у пікові години – зранку чи ввечері
– зазначив експерт.
Він також звернув увагу на газовий баланс.
Ми починаємо наповнювати підземні сховища газу, і разом з тим купуємо менше природного газу на ринку. Це дає значну економію і підвищує енергетичну безпеку
– зауважив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України.
Окремо він згадав про технічні труднощі перехідного періоду.
Коли ми переходимо через нуль – це проблема для ремонтних бригад: лід, каша, сніг. Але з іншого боку, перестає замерзати вода в будинках. Може бути прохолодно в квартирах, але вже не буде проблем з водою та каналізацією
– сказав Закревський.