Фахівці застерігають про ймовірну загрозу російського нападу на Бортницьку станцію аерування, що здатне призвести до збою функціонування каналізаційної системи, псування навколишнього середовища та збільшення епідеміологічної небезпеки в Києві. Альтернативні варіанти на сьогодні відсутні, і припинення діяльності станції викличе системний крах для столиці.
Останнім часом у медіа та соцмережах з’явилися застереження про можливу загрозу від російських армійців для Бортницької станції аерації (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У випадку її зупинки столиця може зіткнутися з порушенням функціонування каналізаційної системи, отруєнням довкілля та збільшенням санітарно-епідеміологічних ризиків, застерігають експерти.
Чи переросте можлива ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний колапс” для столиці та екологічну кризу для всієї Київщини, з’ясовували журналісти УНН.
Удар по Бортницькій станції аерації: яка інформація з’явилася у соцмережах
Декілька днів тому певна кількість Telegram-каналів написала про те, що росія нібито планує атаку на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні споруди Києва, які знаходяться в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І можливий удар по ній означатиме не просто локальні перебої, а гуманітарну та екологічну катастрофу на національному рівні.
Столична станція аерації: що про неї необхідно знати
Бортницька станція аерації (БСА) — єдиний міський комплекс повного біологічного очищення стічних вод Києва та частини агломерації. Її проєктна потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний приплив останніми роками нижчий: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому приблизно 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні і заході столиці.
Короткочасне знеструмлення на кілька годин зменшує дієвість очищення, збільшує ризик аварійних скидів у пікові години та може викликати неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале знеструмлення на добу і більше змушує обмежувати режими, збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних загроз.
Фізичні пошкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очистки зменшують потужність і погіршують якість скидів, спричиняючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях з розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням та можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — вкрай важлива точка для всього мегаполіса й чому замінити її тимчасовими рішеннями на кшталт біотуалетів зараз неможливо, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Ключова теза експерта така: у Києва фактично немає альтернативної схеми поводження зі стоками. Якщо станція припиняє працювати, місто отримує крах не локально, а одразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Практично місто на 80 – 90% стане нежиттєздатним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура працює доти, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні маршрути, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного краху.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Складно збудувати таку саму станцію аерації в місті. Тобто це не історія про “поставили модуль і запустили”.
І на те є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток у режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Найперше через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко порине у санітарну кризу.
Окремо експерт підкреслює фактор енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І перекачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш чутливі ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, перебувають у площині санітарно-епідеміологічній. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але ключовий висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже лунали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
Найперше користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно й тимчасово мешкає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального краху, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається вкрай важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У разі її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням довкілля та підвищенням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестійким електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.