Read in English
Китай не підтримав фінансування проєкту російської корпорації «Газпром» із будівництва газотраси протяжністю 2,6 тисяч кілометрів.
Основні положення:
- КНР відмовився від участі у фінансуванні нової газової магістралі Росії довжиною 2,6 тисячі км.
- Реалізація проєкту потребує 25 млрд доларів, що створить серйозне фінансове навантаження для компанії.
- Через відсутність підтримки з боку Китаю, Газпром змушений самостійно забезпечувати ресурси для будівництва.
КНР відхилив спільний з РФ газотранспортний проєкт
Протягом майже двох десятиліть Росія намагається отримати схвалення Китаю на спорудження газопроводу, здатного відшкодувати Газпрому до 20% втрачених європейських експортних обсягів.
Переговори у столиці Китаю завершилися лише підписанням меморандуму про взаєморозуміння — угода щодо постачання ресурсу досі не досягнута.
Газпром зобов’язаний самостійно виділити кошти на спорудження 2,6-тисячекілометрової труби. Остаточна вартість газу залишається предметом суперечок: китайська сторона наполягає на ціні 120-130 доларів за тисячу кубічних метрів (на рівні внутрішніх російських тарифів), тоді як РФ пропонує 265-285 доларів — за аналогією з угодою «Східний Сибір-1».
За попередніми розрахунками, вартість будівництва сягатиме 25 млрд доларів, що значно поглибить фінансові труднощі компанії, яка фактично фінансує китайських клієнтів.
За даними аналітиків, газовий сектор російського монополіста продовжує працювати у мінусі: минулорічні збитки склали 11,6 млрд доларів, а за перше півріччя поточного року вони досягли 134 млн доларів.
Фінансові активи Газпрому зменшуються третій рік підряд: з 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд станом на червень 2025 року.
Після оголошення про підписання меморандуму вартість акцій компанії різко знизилася, а ринкова капіталізація впала на 1,24 млрд доларів.
