## БЕБ “тіньовими” довідками гальмує залучення інвестицій для відбудови України
Україна потребує значних інвестицій для відновлення, оцінених Світовим банком приблизно у 588 мільярдів доларів США (приблизно 23,5 трлн ₴). Переважну частину цих коштів мають забезпечити приватні інвестори, а не виключно міжнародні донори чи уряди. Однак, практика Бюро економічної безпеки (БЕБ), коли кримінальні провадження ініціюються на основі внутрішніх аналітичних довідок, а не доведених фактів порушень, створює негативний фон для бізнесу та відлякує потенційних інвесторів.
На думку експертів, для міжнародного інвестора не має значення, який саме український правоохоронний орган проводить розслідування. Важливим є сам факт – бізнес став об’єктом кримінального переслідування, що автоматично знижує його привабливість. Роман Шульжик, засновник українського miltech-фонду та колишній член наглядової ради ПриватБанку, наголошує, що “залякування” бізнесу такими органами, як ДБР та БЕБ, може поставити під загрозу майбутню перемогу та відновлення країни.
Ярослав Железняк, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, пояснює, що іноземні фонди не вникають у тонкощі української правоохоронної системи. Для них обшуки та слідчі дії, проведені будь-яким органом (ДБР, СБУ чи БЕБ), виглядають як ознака серйозних кримінальних проблем, що призводить до відмови від інвестицій.
Рада бізнес-омбудсмена регулярно отримує скарги, значна частина яких стосується безпідставних дій правоохоронців. Це свідчить про системність проблеми.
Від аналітичної довідки до кримінального провадження
За словами юриста юридичної групи LCF Андрія Іщика, початковим кроком тиску на бізнес може стати аналітичний висновок, який БЕБ часто використовує для запуску кримінальних справ. Аналітик Бюро, спираючись на дані з різних джерел, формує документ із розрахунками можливих збитків держави або податкових порушень. Однак, цей документ сам по собі не є доказом порушення.
На практиці, цей аналітичний висновок стає “юридичним тригером” для блокування рахунків, проведення обшуків та фактичного паралічу діяльності підприємства. Часто процес виглядає зворотним: спочатку формується аналітичний висновок, потім складається рапорт про ознаки кримінального правопорушення, відомості вносяться до ЄРДР, і лише тоді розпочинається повноцінне розслідування.
Цей документ стає підставою для клопотань про обшук, арешт рахунків та передачі експертам для перевірки розрахунків. Подібний механізм використовується і щодо аналітичних висновків від Державної податкової служби (ДПС).
Наслідки такого підходу можуть бути руйнівними для бізнесу ще до винесення судом будь-якого рішення: блокування рахунків, вилучення майна, обшуки, зрив контрактів та репутаційні втрати.
Аналітика БЕБ не замінює докази
Андрій Іщик зазначає, що у справах щодо ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України) аналітичний продукт БЕБ може стати основою для слідства, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко визначає докази: показання, речові докази, документи та висновки експертів. Аналітичного продукту в цьому переліку немає, і він за своєю природою ближчий до висновку спеціаліста, який не є доказом у справах про злочини.
Верховний Суд у своїх рішеннях підтримує цю позицію. Аналітик може лише виявити потенційний ризик чи сформулювати припущення, але це не означає автоматичного доведення факту порушення податкового законодавства чи умисного ухилення від сплати податків.
Податковий спір – не злочин
Важливо розрізняти податковий спір та кримінальний злочин. Для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків потрібно довести умисел – свідоме небажання сплатити податок. Помилки в розрахунках, різне тлумачення норм чи спірні моменти в трактуванні операцій не є підставою для кримінального переслідування.
Аналітична довідка БЕБ чи висновок експерта не можуть замінити узгоджене податкове повідомлення-рішення (ППР) від ДПС і не створюють обов’язку сплати суми, яку розрахував аналітик.
Авіаційна галузь як приклад ризиків
Практика БЕБ вже завдала значної шкоди авіаційній галузі. Бюро розслідує справи проти щонайменше 5 авіакомпаній (зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations, “Скайлайн”) через нібито несплату 15% податку на доходи нерезидентів за договорами лізингу. Слідчі трактують лізингові платежі як роялті.
Ці справи базуються на аналітичних висновках, створених після публікації статті попередньою командою ДПС. Однак, юристи вказують на ігнорування слідчими чинних міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритет над національним законодавством.
Попри те, що більшість податкових перевірок авіакомпаній не виявляли порушень щодо лізингу, БЕБ відкрило кримінальні справи. Загроза поширюється на близько 40 авіаперевізників, що ставить під удар усю галузь цивільної авіації, яка і так переживає складні часи через війну.
Авіаційний кейс ілюструє головний ризик: податковий спір або різне тлумачення законодавства може призвести до кримінального переслідування ще до остаточного встановлення факту порушення. Це створює непередбачуваність для міжнародних інвесторів, які оцінюють не лише безпекові, а й правові ризики.
Парадокс полягає в тому, що Україна залучає інвестиції для відбудови, але водночас створює умови, де податковий спір може перерости у кримінальне провадження на основі внутрішньої аналітики. Дискусія щодо методів роботи БЕБ є ключовою для створення сприятливого середовища для приватних інвестицій.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх українських підприємців та потенційних інвесторів. Розуміння того, як БЕБ використовує аналітичні довідки, допоможе уникнути необґрунтованих претензій та захистити свій бізнес. Це також сигнал для міжнародних партнерів, що в Україні існують ризики, пов’язані з правозастосовною практикою, які потребують уваги для забезпечення стабільного інвестиційного клімату.