46 Звіропораненних Оборонців Маріуполя: Жахливі Умови в Російському Полоні та Бездіяльність
46 важкопоранених українських військовополонених, які дивом пережили жахливий вибух у колонії №120 в окупованій Оленівці, продовжують утримуватися на території російської федерації. Вони позбавлені належної медичної допомоги, стикаються з тортурами та небезпекою сфабрикованих кримінальних справ. Рідні полонених звернулися до української влади з наполегливим закликом вжити рішучих заходів для їх порятунку.
Понад чотири роки тому, в ніч на 29 липня 2022 року, стався трагічний вибух у так званому “бараці №200” на території колонії №120 у тимчасово окупованій Оленівці. Тоді під завалами загинули 48 українських військовослужбовців, а 193 особи отримали поранення. Російська сторона оприлюднила список 71 важкопораненого, троє з яких померли дорогою до лікарень. Попри міжнародні конвенції та гуманітарні норми, 46 захисників України, які вижили, досі залишаються в російському полоні, їхній стан здоров’я стрімко погіршується.
Представники громадської організації “Спільнота Оленівки”, яка об’єднує родини загиблих та поранених захисників Маріуполя, під час пресконференції 28 липня наголосили на катастрофічній ситуації та звернулися до вищого керівництва держави з вимогою негайно втрутитися.
46 Скалічених Захисників: Чому Обмін Поранених Стоїть на Місці
З групи важкопоранених, яку офіційно визнала російська сторона, за минулі роки вдалося визволити лише 23 військовослужбовці. Доля ж 46 скалічених воїнів залишається невизначеною. Вони п’ятий рік перебувають у полоні, стикаючись щодня з погіршенням стану здоров’я та відсутністю кваліфікованої медичної допомоги.
Анна Лобова, представниця ГО “Спільнота Оленівки”, спростувала твердження про те, що Росія нібито відмовляється від обміну поранених, вважаючи їх “важливими свідками злочину”. Вона пояснила, що більшість тих, хто вижив після вибуху, не пам’ятають подій того дня, крім самого моменту пробудження від вибуху чи полум’я. Вони є головними жертвами, а не свідками.
Ці люди (військові, що вижили під час підриву бараку в Оленівці, – ред.) не пам’ятають абсолютно нічого, крім того, що лягли спати, а прокинулися від поранень чи дуже сильного полум’я. У них типові поранення, вони абсолютно нічого не пам’ятають. Вони – не свідки, вони – головні жертви
– сказала вона.
Лобова також підкреслила, що втрачений через полон час неможливо відновити, і навіть необхідні операції не повернуть пораненим захисникам Маріуполя повноцінного життя.
Дружина одного з військовополонених додала, що російська сторона не надає жодних доказів для припинення обміну, на відміну від ситуації з поверненням 193 полонених із Чечні. За її словами, скалічених українських хлопців, яких значно менше, роками не обмінюють.
За даними ГО, загалом із 193 осіб, які перебували в бараці №200, вдалося визволити 49 людей. Наразі імена ще 12–13 полонених залишаються невстановленими.
Нові Свідчення та Дані для СБУ: Розслідування Трагедії в Оленівці
Родини полонених змушені самостійно займатися розслідуванням трагічних подій в Оленівці, оскільки офіційні органи не надають їм достатньої підтримки. Представники громадської організації повідомили про виявлення свідчень колишнього військовополоненого, який підтвердив, що списки на переведення бранців до “бараку №200” готувалися заздалегідь та коригувалися. За його інформацією, ці списки безпосередньо передавав начальнику колонії інший український військовополонений, який брав участь у підготовці приміщення.
Усі зібрані матеріали та нові дані вже передані до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора.
Ми, як родини військовополонених, яких підірвали в Оленівці, – потерпілі у відкритих кримінальних провадженнях. Попри це, протягом 4 років ми змушені самостійно шукати нову інформацію, встановлювати обставини трагедії та знаходити свідків
– заявила представниця ГО “Спільнота Оленівки” Анастасія Гондюл.
Катастрофічні Умови: Стоячий Режим, Гниття Кінцівок та 38 Сфабрикованих Вироків
Стан військовополонених, які вижили в Оленівці, є катастрофічним. Бранців тримають у повній інформаційній ізоляції, позбавляючи права на листування та передачі. Країна-агресор масово фабрикує проти них кримінальні справи за статтею 205 Кримінального кодексу рф – “тероризм”.
Марія Климик, співкерівниця Департаменту захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ), повідомила, що наразі відомо про десятки фальсифікованих проваджень щодо “азовців” з “бараку 200”.
За нашими даними, з “бараку 200” тих, хто ще перебуває в полоні, засуджено або йде судова справа стосовно 38 “азовців”. Але ми знаємо, що є ще багато закритих справ, оскільки росія закрила свої судові реєстри. Практично стосовно кожного йде кримінальне переслідування – декому вже вручили третю справу. Вони (полонені українські військові, – ред.) розкидані майже по всій росії. Є навіть заочні вироки по “бараку 200” тим, кого звільнили ще у вересні 2022 року
– заявила Климик.
Дружини захисників також поділилися жахливими подробицями про стан здоров’я своїх чоловіків. Бранців тримають у суворому “стоячому режимі”, дозволяючи сидіти лише тричі на день по 20 хвилин під час прийому їжі. Через це у людей із незагоєними ранами та уламками в хребті ноги набрякають і гниють.
Мого чоловіка готували до судів у Пермському краї. У полон він виходив уже з боїв за Маріуполь із важким пораненням, а в Оленівці дістав друге. Уламок досі знаходиться у нього в хребті. Їм дозволяють сидіти тричі на день по 20 хвилин під час їжі – решту часу вони стоять. У нього сині й набряклі ноги. Вони тримаються там тільки надією, що за них борються і їх чекають
– розповіла Анастасія Гондюл.
Анна Лобова додала, що захисники Маріуполя вийшли з “Азовсталі” після виснажливих боїв та голоду, і таке ставлення до них є невиправданим знущанням.
Це знущання, коли ми не можемо знайти рішення для їхнього порятунку. У них стоячий режим, у них гниють ноги – і у молодих, і у похилого віку. Морально, психологічно люди там вже втрачають надію
– сказала Лобова.
Вбивство Військовополонених в Оленівці: Хроніка Злочину
Трагедія у Волноваській виправній колонії №120, розташованій поблизу окупованого російськими військами селища Оленівка на Донеччині, стала одним із найцинічніших та найжорстокіших воєнних злочинів російської федерації проти українських військовополонених. У ніч на 29 липня 2022 року внаслідок спланованого підриву барака загинули щонайменше 53 українські захисники, переважно бійці окремого загону спеціального призначення “Азов”. Ще понад 130 воїнів зазнали важких поранень, скалічень та термічних опіків.
Зібрані матеріали міжнародних організацій та українських слідчих органів дозволяють відтворити повну картину злочину, спростовуючи маніпуляції російської сторони.
Згідно з даними розслідувань, підриву передувала ретельна підготовка. За день до трагедії українських військовополонених масово перевели до окремо розташованої будівлі – “бараку №200”. Як встановило Управління Верховного комісара ООН з прав людини, перед вибухом російська охорона вжила надзвичайних заходів безпеки: змінила пости, одягла засоби індивідуального захисту та відійшла на безпечну відстань. Це свідчить про те, що окупанти знали про майбутній вибух і свідомо готували пастку.
Одразу після теракту Міністерство оборони рф поширило дезінформацію про обстріл колонії з боку ЗСУ з використанням HIMARS, намагаючись перекласти провину на українську сторону. Однак аналіз доказів повністю спростував російську пропаганду. Звіти ООН підтвердили, що вибух не був спричинений ракетою HIMARS. Відсутність воронки, характер руйнувань та траєкторія проникнення боєприпасу свідчать про детонацію всередині барака або застосування термобаричного гранатомета.
Експерти ООН також наголосили на свідомому компрометуванні місця злочину російською стороною, яка не забезпечила його недоторканність для розслідування.
Офіс Генерального прокурора України розслідує справу за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. Слідчі встановили, що вибух стався внаслідок застосування росіянами реактивного термобаричного гранатомета або детонації заздалегідь закладеного вибухового пристрою.
Служба безпеки України повідомила про підозри колишньому керівництву Оленівської колонії, інкримуючи їм не лише катування, а й затягування евакуації та ненадання медичної допомоги пораненим.
Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти осіб, відповідальних за злочини в Оленівці.
Російська федерація чинила опір проведенню об’єктивного міжнародного розслідування, не надавши доступу представникам МКЧХ та експертам ООН до місця трагедії.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для родичів полонених та всіх, хто цікавиться справами військовополонених. Вона висвітлює жахливі умови, в яких утримуються українські бійці, та закликає до активних дій з боку влади. Важливо підтримувати інформаційно родини полонених та поширювати цю новину, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до злочинів, скоєних проти українських військових.