У Харкові робоча група при ОВА відмовилася називати вулиці іменами Петлюри, Коновальця й Барбари

Проти імен знаменитих українців на засіданні комісії ОВА був заступник Терехова
Фото: Maria Takhtaulova / Facebook

Робоча група з деколонізації при Харківській обласній військовій адміністрації перейменувала низку топонімів, пов’язаних із країною-агресором Росією, але не підтримала пропозиції увічнити імена деяких українських патріотів. Про це 24 липня повідомила у Facebook голова Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.

За її словами, група схвалила зміну назв 48 вулиць і трьох станцій харківського метро, зокрема, в обласному центрі з’являться вулиці 92-ї бригади та бригади “Хартія”, котрі воюють у складі ЗСУ, літераторів Майка Йогансена, Олександра Олеся й Леоніда Ушкалова, художниці Алли Горської, режисера Сергія Параджанова.

Тахтаулова зазначила, що у представників групи не дістали підтримки пропозиції увічнити імена лідерів УНР Симона Петлюри й ОУН Євгена Коновальця, українського поета Василя Мисика, який жив у Харкові (замість вулиці росіянина Сергія Єсеніна), дисидента й політика Левка Лук’яненка.

Також група не погодилася назвати один із провулків ім’ям поета, актора й музиканта, лідера гурту “Мертвий півень” Міська Барбари.

“Замість присвоєння імені Барбари провулок Кантемира вирішили перейменувати на ніякий “Привітний”. Проти цих перейменувань виступив заступник харківського міського голови Олександр Новак, і до його слова дослухалися деякі члени робочої групи”, – написала вона.

Український журналіст і письменник, лідер проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко 24 липня підкреслив у Facebook, що Барбара, який переїхав до Харкова із заходу України приблизно два десятки років тому, “віддав пів життя Харкову”. Логвиненко вважає рішення групи виявом того, що в прикордонному місті залишилися “ждуни” РФ.

“Він [Барбара] став видатним актором у Харкові й додав себе до українськості міста. Нещодавно [головний редактор “Історичної правди”] Вахтанг Кіпіані в інтерв’ю в нас дуже добре розклав, як сучасні ждуни називають вулиці “привітними” й “квітковими”, аби, дочекавшись росіян, не перейменовувати знову”, – ідеться в його пості.

Контекст

Після відкритого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні почали масово відмовлятися від назв, пов’язаних із країною-агресором, зокрема перейменовувати вулиці, а також демонтувати пам’ятники.

У червні 2022 року при Мінкульті й Українському інституті національної пам’яті створили новий орган – Раду з дерусифікації, декомунізації й деколонізації. Серед його завдань – координація перейменування топонімів і демонтаж радянських пам’яток.

Пам’ятники російському поетові Олександру Пушкіну, який жив у 1799–1837 роках, прибрали в Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Житомирі, Ужгороді, Тернополі, Краматорську, Києві та інших містах.

Джерело: gordonua.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *