# Російський врожай під загрозою: дефіцит пального ставить фермерів на коліна 
Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації б’є на сполох: країна вступає в етап збору врожаю 2026 року з серйозним дефіцитом дизельного пального. Ця проблема ставить під удар не лише своєчасність жнив, а й ставить на межу виживання дрібні фермерські господарства, повідомляє УНН.
Детальний аналіз ситуації
За даними розвідки, найбільше від браку пального страждають південні регіони РФ, зокрема Краснодарський і Ставропольський краї, а також Ростовська область. Ці території, де зернові достигають найшвидше, відчувають паливний голод особливо гостро. Проблеми з пальним також зафіксовані в Липецькій, Воронезькій, Тамбовській, Свердловській областях, а також у Якутії та Башкортостані.
На тлі цього, темпи збору врожаю відстають від торішніх показників майже втричі. Станом на 1 липня 2026 року, обмолочено лише 1,3–1,5 мільйона гектарів, тоді як за аналогічний період 2025 року цей показник сягав 4,2–4,6 мільйона гектарів. Офіційні особи, як-от заступник голови уряду Дмитро Патрушев, публічно заперечують системність проблем, однак уникають надання конкретних цифр щодо зібраної площі чи загального обсягу врожаю порівняно з попереднім роком.
Паливна криза накладається на скорочення посівних площ. Станом на 1 червня ярими культурами засіяли на 11,3% менше землі, ніж торік, озимими на 7,4% менше. Дефіцит пального підвищує ризик зриву оптимальних агротехнологічних строків. Після дозрівання зернових на збирання відводиться лише 7–10 днів, далі зерно починає осипатися, а дощі можуть узагалі не дати комбайнам вийти в поле. Представники агропромислового комплексу Ростовської області вже оцінюють можливі втрати врожаю через зрив строків приблизно у 15%
– йдеться у повідомленні.
Ситуація на автозаправних станціях стає дедалі складнішою: черги стають довшими, а продаж дизельного пального нормують. Покупцям відпускають від 20 до 200 літрів, при цьому часто відмовляються заправляти пальне в резервуари чи додаткові ємності. Варто зазначити, що один комбайн за робочу зміну споживає до 300 літрів солярки, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного дня роботи техніки.
Розвідка підкреслює, що найскладніше доводиться віддаленим районам. Фермери з Якутії змушені долати сотні кілометрів, аби придбати ті самі 200 літрів пального, що вистачає приблизно на одну зміну роботи їхньої техніки.
Наслідки очевидні: втрати врожаю, погіршення якості зерна і подальше падіння рентабельності дрібних виробників, для яких пальне вже й так становить близько 20% собівартості зерна. Найвищі ризики залишаються в регіонах зі слабкою паливною інфраструктурою, великими відстанями між АЗС і господарствами та обмеженими можливостями зберігати запас
– резюмували в розвідці.
Найбільш вразливою категорією в цій кризі стають малі та середні сільськогосподарські підприємства, які не мають власних паливних резервів або довгострокових контрактів з нафтопереробними заводами.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння потенційних глобальних наслідків для продовольчої безпеки, спричинених проблемами в агросекторі Росії. Хоча новина стосується РФ, вона може вплинути на світові ціни на зерно та корми, що опосередковано торкнеться і українських споживачів та виробників.