Впродовж 2026 року за підозрюваних у корупції топпосадовців було внесено 1,1 мільярда гривень застави. Цей показник охоплює період з 1 січня по 10 вересня. Для порівняння, за весь минулий рік сума застав, внесених за корупціонерів, становила 1,6 мільярда гривень.
Як зазначає економіст, вражає точність цих цифр. За повний минулий рік – 1,6 мільярда, а за приблизно 0,7 року цьогоріч – 1,1 мільярда. Це співвідношення 1,6 до 0,7. Така точність, на думку автора, є надзвичайною і не притаманна жодній іншій галузі, навіть у мирні часи. Це може свідчити про певне планування та виконання.
Фахівці пояснюють, що призначення застави зазвичай супроводжується покладенням на підозрюваного певних додаткових обов’язків. У разі порушення хоча б одного з них, застава може бути стягнута в дохід держави. Якщо ж цього не відбувається, кошти повертаються власнику після припинення дії запобіжного заходу.
Існує також можливість використання цих коштів для виконання вироку в частині майнових стягнень. Зокрема, застава самого обвинуваченого може бути автоматично спрямована на відшкодування збитків чи штрафу. Кошти ж стороннього заставодавця – виключно за його добровільною згодою.
Таким чином, для держави ці кошти є фактично “стійкими пасивами” – оборотними коштами, що постійно використовуються в господарському обороті. Вони прирівняні до власних коштів, хоча й не є такою власністю. Стабільність сум, яка спостерігається, робить їх “стійкими”.