Знаменитий радіоімпульс “Вау!” з космосу, зареєстрований майже півстоліття тому, виявився набагато інтенсивнішим. Новітній аналіз даних телескопу “Велике вухо” продемонстрував найвищу концентрацію сигналу понад 250 Янскі та конкретизував його частоту.
Славетний радіосигнал із далекого космосу, зафіксований майже півстоліття тому, виявився значно інтенсивнішим, ніж припускалося. Нещодавній цифровий аналіз 75 000 сторінок архівних відомостей телескопу “Велике вухо” дав можливість науковцям перерахувати потужність імпульсу та визначити його характеристики. Про це інформує Indian defence review, повідомляє УНН.
Деталі
Дослідницька група під проводом Абеля Мендеса з Університету Пуерто-Рико виконала велику роботу з оцифрування паперових відбитків 1977 року. За допомогою сучасних обчислювальних методів було з’ясовано, що пікова концентрація сигналу перевищувала 250 Янскі. Це робить його одним із найбільш потужних вузькосмугових викидів, які будь-коли фіксувалися в межах лінії гідрогену (1420 МГц).
Оновлений аналіз також уточнив частоту імпульсу – 1420,726 МГц. Це майже цілком співпадає з лінією гідрогену, яку астрономи тривалий час вважали найбільш вірогідним каналом для міжзоряного зв’язку через її поширеність у Всесвіті.
Походження імпульсу залишається загадкою
Незважаючи на звуження імовірних координат джерела в сузір’ї Стрільця, науковці досі не можуть з’ясувати природу імпульсу. Дослідження засвідчило, що “Вау!” мав ідеальний гауссівський профіль, що типово для імпульсу від віддаленого космічного джерела, а не для випадкового земного шуму чи перешкод від супутників.
Науковці виключили можливість відбиття радіохвиль від Місяця або випадкових апаратних несправностей. Імпульс тривав 72 секунди та більше ніколи не повторювався. Збереження первинних роздруківок волонтерами протягом десятиліть дало змогу науці 2026 року знову повернутися до питання: чи був цей сплеск першим зафіксованим повідомленням від позаземної цивілізації.