Заборона на транзит російських вантажів викликала резонанс, Європа опинилася на межі чергового збройного конфлікту з РФ

0
6

Через заборону транзиту вантажів Росія намагається натиснути на Захід, розмахуючи зброєю. Фото: колаж "Сьогодні"

Між Москвою та Вільнюсом розгорівся дипломатичний скандал через заборону транзиту російських вантажів через територію Литви. Сайт "Сьогодні" з'ясував подробиці конфлікту та спробував розібратися, чи він не переросте у війну і як інцидент позначиться на Україні.

Що сталося

18 червня Литва припинила транзит російських вантажів, які потрапили під санкції ЄС, між Калінінградською областю та основною територією Росії. Оператор залізниць Литви LTG Cargo отримав роз'яснення Європейської комісії, згідно з якими, навіть якщо санкційні товари та вантажі йдуть з однієї частини Росії до іншої, але через територію ЄС, їхнє перевезення має бути заборонене.

Під заборону ЄС потрапило майже 50 відсотків вантажів, серед яких:

  • будматеріали;
  • цемент;
  • метали.

Як відреагувала Росія та що заявили у Вільнюсі

20 червня тимчасову повірену у справах Литви в Росії Віргінію Умбрасене викликали в МЗС РФ. Російська сторона заявила протест та зажадала негайного скасування обмежень.

"Якщо найближчим часом вантажний транзит не буде відновлено в повному обсязі, то Росія залишає за собою право на дії із захисту своїх національних інтересів", – пригрозили в МЗС РФ.

Проте Литва не лише не зняла обмеження із залізниці, а й поширила їх на вантажний автомобільний транзит, заявивши, що ця заборона передбачена санкціями ЄС через вторгнення Росії в Україну.

"Пасажири та товари, на які не поширюється санкційний режим ЄС, продовжують перевозитися територією Литви до Калінінградської області та з неї. Литва не вводила жодних односторонніх, індивідуальних чи додаткових обмежень на цей транзит. Литва послідовно реалізує санкції ЄС", – повідомило литовське МЗС.

МЗС РФ заявило рішучий протест. Фото: колаж "Сьогодні"

Погрози жителям Литви та раптові навчання

Росію такі аргументи не переконали, і секретар Ради безпеки РФ Сергій Патрушев почав погрожувати не лише уряду Литви, а й усьому литовському народу.

"Наслідки російських заходів у відповідь справлять серйозний негативний вплив на населення Литви", – заявив він.

Про те, що заходи Москви у відповідь будуть не дипломатичними, а практичними заявила й офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова. Яких саме заходів буде вжито, вона не розповіла, але майже одночасно з погрозами чиновників РФ раптово почала проводити військові навчання в Калінінградській області.

У маневрах взяли участь близько 1 тисячі військовослужбовців Балтійського флоту РФ та понад 100 одиниць бойової і спеціальної техніки артилерійських та ракетних частин. Як повідомило Міноборони РФ, артилеристи та ракетники виконали "кілька сотень вогневих завдань" із застосуванням РСЗВ "Град" та "Ураган", великокаліберних гармат "Гіацинт", самохідних артилерійських установок "Мста-С", "Акація" та "Гвоздика".

Під час навчань було також проведено імітацію ракетних ударів по Естонії та інших країнах Балтії. Про це заявив канцлер міністерства оборони Естонії Кусті Салм. За його словами, російські гелікоптери також порушили повітряний кордон країн Балтії.

Микола Патрушев пригрозив Литві заходами у відповідь. Фото: колаж "Сьогодні"

Чому заборона на транзит російських вантажів викликала такий резонанс

Росія має розвинений флот, який може використовувати у разі обмеження транспортування залізницею та автомобілями. Для цього лише потрібно виділити певну кількість суден, які курсуватимуть між Усть-Лугою в Ленінградській області та портами Калінінградської області.

Однак у суперечці з Вільнюсом Москва, ймовірно, пішла на принцип – надто вже складно їй було укласти договір про транзит вантажів через Литву до Калінінградської області. Переговори тривали протягом трьох років – з 2000 по 2003 рік. Литва хотіла стягувати плату за транзит російських громадян, брала 72 години на перевірку документів, відмовилася перевозити російських військовослужбовців з військовими квитками та вводила інші обмеження.

Кремль зміг вирішити питання з допомогою Євросоюзу. У листопаді 2002 року на саміті Росія – ЄС у Брюсселі було досягнуто домовленості максимально спростити поїздки до Калінінграда і назад. З 1 липня 2003 року вводився в дію спрощений транзитний документ та спрощений проїзний документ залізницею. Паралельно було досягнуто домовленостей про транзит вантажів. Тоді спецпредставник президента РФ Дмитро Рогозін доповів Володимиру Путіну про те, що переговори з Євросоюзом та Литвою щодо проблеми Калінінграда завершено.

Сьогодні Рогозін є головою "Роскосмосу", але як людина, яка в 2002-2003 роках очолювала переговори між Москвою та Брюсселем, не зміг не прокоментувати інцидент.

"Якщо Брюссель і Вільнюс ініціативно та віроломно руйнують підписаний ними пакет домовленостей щодо Калінінградського транзиту, що набрали чинності з 1 липня 2003 року, то в Євросоюзі мають розуміти наслідок свого суїцидного рішення для легітимності свого ж власного східного кордону", – написав Рогозін у своєму Telegram-каналі.

Дмитро Рогозін: "У ЄС має розуміти наслідок свого суїцидного рішення"

Які заходи у відповідь можливі

Ображений на Литву та всю Європу Кремль намагається натиснути на Захід, розмахуючи зброєю на навчаннях. Але що Москва може відповісти на блокаду Калінінграда?

  • Відкликання визнання незалежності Литви. Ідею визнати нелегітимним вихід балтійських республік зі складу СРСР у Росії просувають з часів розпаду Союзу. На думку деяких політиків, "неконституційна Держрада Горбачова не мала права приймати рішення про перегляд кордонів СРСР та відсікання від нього територій". До речі, депутат Держдуми РФ Євген Федоров нещодавно вніс відповідний законопроєкт.
  • Вихід із домовленостей з ЄС щодо Литви. Як заявив Дмитро Рогозін, на переговорах з Брюсселем Росія визнала кордони Литовської Республіки в обмін на гарантії безперебійного транзиту громадян Росії та російських вантажів з Калінінграда та в Калінінград. Завдяки цьому визнанню, за його словами, Литва змогла вступити до ЄС та НАТО.
  • Вимога Росії повернути Клайпеду. Рішенням Потсдамської конференції за підсумками Другої світової війни німецькі міста Мемель та Кенігсберг були передані від Німеччини Радянському Союзу. Пізніше Сталін передав Кенігсберг РРФСР, і він став Калінінградом, а Мемель віддав Литовській РСР, і той став Клайпедою. Росія може спробувати анексувати Клайпеду, як у 2014 році вчинила з Кримом.
  • Створення "Сувалкського коридору". Найрадикальніший спосіб, як давно вважають експерти, – створення "Сувалкського коридору", сухопутного проходу між Литвою та Польщею завдовжки близько 100 км, який міг би поєднати територію Білорусі з Калінінградською областю Росії. Однак цей крок означав би війну з НАТО.
  • Чи буде війна Росії з Литвою

    Такий варіант Росія навряд чи розглядає. Адже представник Держдепартаменту США Нед Прайс уже заявив, що Америка готова підтримати Литву в разі військової агресії Росії.

    За словами Прайса, США дотримуються п'ятої статті Північноатлантичного альянсу, де йдеться про те, що напад на одного члена НАТО є нападом на всіх. У США також схвалили економічні заходи, вжиті проти країни-агресора.

    Нед Прайс: "Напад на одного члена НАТО – напад на всіх". Фото: Держдеп США

    Політолог Ігор Петренко впевнений, що Росія не наважиться розв'язати війну з Литвою.

    "Держдеп чітко позначив свою позицію. Росія це розуміє, і їй нема чим відповісти. Кремль від безсилля намагається підвищувати ставки, але на його заяви вже ніхто не звертає уваги", – каже експерт.

    Чого чекати Україні

    На думку Петренка, головну роль у рішенні Литви та Євросоюзу відіграла Україна.

    "Україна розбила міф про непереможну російську армію. Європа перестала її боятися і показує єдність у тиску на агресора. Усі загрози Росії сьогодні виявляються згубними лише для неї", – каже Петренко.

    За словами політолога, конфлікт між Росією та Литвою, за якою стоїть ЄС та НАТО, свідчить про підтримку Заходом України.

    "Чим більше агресії виявлятиме Росія до України та інших країн, тим більше вони об'єднуватимуться і контратакуватимуть. Якщо Москва спробує втілити ці погрози в реальність, це спричинить лише ще рішучіші заходи "недружніх" для неї країн. Адже з друзів у Росії залишилися тільки "Л/ДНР" та "Талібан". Вона сама себе загнала в кут", – підсумував Петренко.

    Ігор Петренко: "Росія сама себе загнала у кут" Фото: Facebook

    Раніше сайт "Сьогодні" повідомляв, що Литва з 22 травня зупинила імпорт електрики з Росії.

    Також ми писали, що Литва перша серед країн ЄС відмовилася від російського газу.

    Источник: www.segodnya.ua

    No votes yet.
    Please wait...

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here