Історичне призначення: Новий єпископ у Чифені зміцнює зв’язки Ватикану та Китаю
Джозеф Чан Яньфен урочисто отримав сан єпископа в місті Чифен, що на півночі Китаю. Ця подія знаменує важливий крок у взаєминах між Святим Престолом та КНР, адже вона заповнює вакансію, що тривала два десятиліття. Про це повідомляє видання South China Morning Post, на яке посилається УНН.
Ключові аспекти призначення
Церемонія висвячення Джозефа Чана Яньфена на єпископа Чифенської дієцезії відбулася в автономному районі Внутрішня Монголія. Цей процес підкреслює складність дипломатичних відносин між Пекіном та Ватиканом, особливо у питаннях призначення духовних лідерів Католицької Церкви.
Згідно з інформацією Vatican News, Папа Лев XIV офіційно затвердив кандидатуру Чана 15 червня, спираючись на умови попередньої угоди, укладеної між Святим Престолом та урядом КНР у 2018 році. Ця угода стала ключовим інструментом для врегулювання тривалого періоду відсутності керівника в Чифенській єпархії.
Як повідомляє AsiaNews, католицька місіонерська агенція з Італії, призначення єпископа Чана заповнює духовну прогалину, що існувала майже двадцять років. Попередній керівник єпархії, Андреас Чжу Веньюй, відійшов у вічність у 2006 році.
42-річний отець Джозеф Чан Яньфен, який з 2021 року виконував обов’язки єпархіального адміністратора Чифенської дієцезії, отримав сан єпископа. Церемонію провів єпископ Хуххота Пол Мен Цінлу, який також обіймає посаду заступника голови Китайської католицької патріотичної асоціації. На святковому богослужінні зібралося близько 400 вірян, включаючи священиків, монахинь та мирян з різних куточків Внутрішньої Монголії.
Чан, уродженець провінції Хебей, здобув освіту в Шеньянській вищій семінарії, поглибив свої знання з біблійного богослов’я в Південній Кореї та був висвячений на священика у 2010 році. Упродовж усього свого служіння він присвятив себе пастирській діяльності та управлінню в Чифенській дієцезії.
Контекст та виклики
Перед офіційним оголошенням про його призначення, Чан Яньфен публічно висловив готовність сприяти узгодженню діяльності дієцезії з чинним законодавством Китаю. Йдеться, зокрема, про закон, спрямований на сприяння етнічній єдності та прогресу, який, за критикою правозахисних організацій, може мати негативний вплив на збереження мов та культур етнічних меншин.
Вибір єпископів залишається одним із найбільш чутливих питань у відносинах Пекіна та Ватикану. Це ускладнюється тим, що Святий Престол є однією з небагатьох європейських держав, яка підтримує дипломатичні відносини з Тайванем.
Основна суперечність полягає у прагненні Ватикану зберегти свою духовну автономію та верховенство, тоді як китайська влада наполягає на жорсткому державному контролі над релігійними організаціями та їхній політичній лояльності.
Тимчасова угода, підписана у 2018 році, встановила механізм, за яким китайська сторона пропонує кандидатів на посаду єпископа, а Папа Римський має право вето. Ця угода, останнє поновлення якої відбулося у 2024 році до 2028 року, має на меті подолати розбіжності між державною Китайською католицькою патріотичною асоціацією та підпільними громадами, що підтримують зв’язок з Римом. Відзначимо, що угода не передбачає жодних фінансових зобов’язань. Ціна питання — це в основному моральні та духовні аспекти, які в перерахунку на гривні є неможливими для оцінки.
З моменту її вступу в силу, угода сприяла призначенню або легалізації близько двох десятків єпископів, що охопило значну частину з понад 90 католицьких дієцезій у Китаї. Це дозволило об’єднати всіх чинних єпископів у повному спілкуванні з Римською церквою.
Висвячення єпископа Чана стало першим подібним призначенням у 2026 році, продовживши тенденцію, започатковану призначеннями Ігнатія У Цзяньліня в Шанхаї та Франциска Лі Цзяньліня в Сіньсяні наприкінці 2025 року. Важливо відзначити, що ці призначення були затверджені Папою Левом XIV, який вступив на престол після Папи Франциска.
Прихильники угоди розглядають її як виважений компроміс, що є єдиним реалістичним шляхом для зміцнення інституційної присутності Церкви в Китаї. Однак, критики, серед яких правозахисні організації, деякі китайські католики та колишній кардинал Гонконгу Джозеф Цзен Цзе-кюнь, висловлюють занепокоєння щодо надмірного впливу Комуністичної партії Китаю на церковні справи та ризику підпорядкування пастирської свободи політичним вимогам.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння тонкощів відносин між релігійними організаціями та державними структурами в сучасному світі. Вона демонструє, як шляхом діалогу та компромісів вдається вирішувати складні питання, навіть у напружених політичних умовах. Для вірян це означає можливість мати стабільне духовне керівництво та брати участь у житті Церкви.