Клієнти державних банків в Україні вже відчувають на собі автоматичне стягнення заборгованостей з їхніх рахунків. Однак, ініціатива полягає в тому, щоб поширити цей механізм і на решту банківських установ країни.
Про це повідомив міністр юстиції Денис Маслов в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Очікується, що нові правила можуть набути чинності вже з жовтня.
“Наше завдання – щоб з жовтня всі банки України були підключені. Це дозволить швидко виявляти кошти боржника в автоматичному режимі, списувати їх та погашати відповідні заборгованості. Хочу нагадати, що це стосується, зокрема, боргів зі сплати аліментів”, – підкреслив Маслов.
Як працюватиме новий механізм з 23 жовтня
Оновлений порядок, регламентований наказом Міністерства юстиції № 1837/5 від 9 липня 2026 року, є частиною Закону № 4833-IX про цифровізацію виконавчого провадження. Нові норми запрацюють з 23 жовтня 2026 року, одночасно з набранням чинності законом.
Головна зміна полягає у створенні цифрової системи, яка охоплюватиме весь процес: від пошуку майна боржника до фактичного списання коштів та їх перерахування стягувачу.
Система шукатиме не лише звичайні банківські рахунки
До електронної взаємодії через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) будуть обов’язково залучені:
- комерційні та державні банки;
- небанківські надавачі платіжних послуг;
- емітенти електронних грошей;
- інші фінансові установи.
Це означає, що державні та приватні виконавці зможуть отримувати інформацію та накладати стягнення не тільки на традиційні банківські поточні чи депозитні рахунки, але й на електронні гаманці та електронні гроші.
Реакція фінустанов – протягом однієї години
Обмін документами (запити, постанови про арешт чи його зняття, платіжні інструкції) відбуватиметься через захищені програмні інтерфейси API.
Інформаційні системи банків та фінансових компаній будуть зобов’язані щогодини перевіряти наявність нових документів від виконавців. Відповідь на запит про наявність рахунків, їхні реквізити та залишок коштів банк повинен надати не пізніше ніж протягом 1 години робочого часу.
Не лише арешт, а й автоматичне списання
Автоматизація виходитиме за межі простого “заморожування” коштів на картці. Після проходження законних процедур виконавець зможе в декілька кліків сформувати платіжну інструкцію для примусового списання необхідної суми боргу. Робота з електронними грошима передбачає їх погашення з подальшим перерахуванням коштів на рахунки виконавчої служби чи приватного виконавця.
Який ліміт коштів захищено від стягнення
Попри автоматизацію та стислі терміни, законодавство зберігає за громадянами право на забезпечення базових життєвих потреб.
Важливо, що не всі кошти боржника підлягатимуть автоматичному списанню. Фізичні особи зможуть зберегти частину грошей для повсякденних витрат:
- боржник має право вільно користуватися коштами на одному поточному рахунку в одному банку;
- гранична сума, яку заборонено списувати на місяць, становитиме два розміри мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2026 року);
- кошти в межах цього ліміту не підлягатимуть стягненню, що дозволить боржнику покривати базові щоденні потреби навіть під час виконавчого провадження.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в Україні розглядають можливість дозволити списування до 100% прострочених кредитів для військових, полонених, зниклих безвісти цивільних, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Однак, таке списання не буде автоматичним, оскільки банк сам ухвалюватиме рішення щодо прощення боргу або його частини, а передбачені зміни потребують доопрацювання через юридичні та фінансові неузгодженості.