Війна в Ірані та блокування Ормузької протоки спричинили стрімке здорожчання продуктів харчування. Організація Об’єднаних Націй б’є на сполох, попереджаючи про реальну загрозу масового голоду через критичний брак коштів.
Глобальна криза харчування: що відбувається?
Конфлікт в Ірані та, як наслідок, закриття стратегічно важливої Ормузької протоки, спричинили ланцюгову реакцію, яка вже відчутно вдарила по глобальній продовольчій безпеці. Як повідомляє УНН, посилаючись на інтерв’ю виконувача обов’язків виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Карла Скау виданню CNN, мільйони людей, що перебувають у найвразливішому становищі, опинилися на межі голоду.
Детальний аналіз ситуації
Закриття Ормузької протоки призвело до різкого зростання вартості пального, що суттєво здорожчало операційну діяльність WFP. Це, у свою чергу, спровокувало подорожчання продуктів харчування на світових ринках. Додатковою проблемою стало ускладнення постачання необхідних добрив із країн Перської затоки до таких держав, як Судан, що створює серйозні перешкоди для посівної кампанії.
Цей комплекс негативних чинників стає справжнім випробуванням для організації, яка вже змушена ухвалювати непрості рішення через значне скорочення надходжень.
«У багатьох регіонах ми вже відбираємо їжу у тих, хто голодує, щоб нагодувати тих, хто помирає з голоду», — зазначив Карл Скау.
Всесвітня продовольча програма залежить від добровільних внесків від урядів країн. Наразі організація спостерігає суттєве зменшення фінансування з різних джерел, зокрема від одного з ключових донорів — Сполучених Штатів Америки. Якщо у 2024 році внесок США сягав понад 4 мільярдів доларів, то за прогнозами на 2026 рік він становитиме лише близько 731 мільйона доларів (приблизно 29 240 000 ₴ за курсом 40 ₴/$, що є приблизною оцінкою на 2026 рік).
Карл Скау пояснив, що в найбідніших країнах світу подорожчання продуктів на 20–30% означає, що люди просто починають споживати на 20–30% менше їжі.
Ще у березні гуманітарні організації попереджали, що до липня поточного року ще 45 мільйонів осіб можуть зіткнутися з гострим голодом, якщо ціна на нафту перевищуватиме 100 доларів за барель. Наразі, за словами Скау, ці прогнози починають втілюватися в реальність у таких країнах, як Шрі-Ланка, Сомалі та Афганістан.
Навіть якщо Ормузьку протоку буде відкрито найближчим часом, наслідки кризи відчуватимуться ще тривалий період. «Відновлення потребуватиме часу», — підкреслив він в інтерв’ю. «Ми сподіваємося, що конфлікт завершиться, і протоку відкриють негайно. Проте, очевидно, заможні країни мають активізувати свої зусилля для пом’якшення наслідків для найбільш вразливих верств населення».
Скорочення фінансування та його наслідки
Зменшення обсягів фінансування безпосередньо впливає на здатність WFP надавати допомогу тим, хто її найбільше потребує. На відміну від попередніх криз, таких як війна в Україні чи пандемія COVID-19, цього разу не спостерігається зростання внесків від донорів.
«Минулого року фінансування скоротилося на 40% у порівнянні з попереднім роком», — повідомив Карл Скау, який раніше обіймав посаду головного операційного директора WFP.
Ще до початку конфлікту в Ірані Всесвітня продовольча програма стикалася зі зростанням потреб по всьому світу. Зокрема, у Судані 20 мільйонів людей не мають стабільного доступу до їжі, сотні тисяч мешканців Лівану були змушені покинути свої домівки. В Україні за останні два роки зафіксовано понад 80 інцидентів, що позначилися на пунктах розподілу допомоги WFP, складських приміщеннях, транспортних засобах чи майні партнерів. Наприкінці травня один зі складів WFP у Дніпрі зазнав ракетного удару.
Зростання витрат на операційну діяльність та одночасне зменшення фінансування лише посилили наявні проблеми. Карл Скау розповів про ситуацію в Південному Судані, де існує загроза голоду, але доставка допомоги можлива лише повітрям, що є надзвичайно витратним.
«Якщо ми продовжимо забезпечувати цей повітряний міст, це виснажить величезні ресурси, настільки, що ми не зможемо допомогти іншим регіонам, де існує надзвичайна продовольча криза. Ми ніколи раніше не стикалися з таким вибором», — констатував він.
Під час нещодавнього візиту до Афганістану колеги Скау намагалися визначити критерії розподілу допомоги, що було вкрай складним завданням.
«Ми не маємо ресурсів, щоб допомогти всім домогосподарствам, які очолюють жінки з дітьми в цій провінції. Тож ми встановлюємо певні критерії, наприклад, допомогу отримують лише сім’ї з п’ятьма або більше дітьми? Це означає, що сім’ї з чотирма дітьми залишаються без підтримки. Це рішення, які нам доводиться ухвалювати через скорочення фінансування», — пояснив він.
Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим донором WFP. Однак, зазначається, що під час президентства Дональда Трампа фінансування гуманітарної допомоги, включно з внесками до WFP, було скорочено.
Карл Скау висловив вдячність США за надану допомогу, але водночас підкреслив, що організація «завжди прагне більшої залученості» від усіх міжнародних партнерів.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливим сигналом для кожного, хто дбає про глобальну безпеку та гуманітарні кризи. Зростання цін на продовольство та потенційний масовий голод можуть мати серйозні наслідки для всього світу, включаючи й Україну. Важливо слідкувати за розвитком подій та підтримувати міжнародні організації, які надають допомогу в кризових регіонах, якщо є така можливість.