Італія нарощує запаси СПГ: європейські країни відстають через зростання цін
Італія в липні посіла перше місце серед європейських імпортерів скрапленого природного газу (СПГ). Це стало можливим завдяки державній підтримці, що стимулювала закупівлі. Натомість сусідні держави скоротили імпорт через високі ціни, що призвело до зниження рівня заповненості газових сховищ.
За даними Bloomberg, різні підходи до закупівель газу відображають протилежні ставки на розвиток енергетичної кризи в Європі напередодні зими. Якщо геополітичні ризики на Близькому Сході зберігатимуться, а ціни й надалі зростатимуть, то стратегія Італії щодо активних закупівель може виявитися виправданою. Однак, країни з низьким рівнем запасів можуть зіткнутися з поглибленням дефіциту та зростанням витрат узимку. У разі відновлення поставок та зниження цін, Італія ризикує імпортувати газ за завищеними цінами, що в кінцевому підсумку ляже на плечі споживачів.
Ключові фактори впливу
Війна та перебої з постачанням у близькосхідному регіоні призвели до майже подвоєння цін на європейський газ з початку року. Це суттєво обмежує можливості регіону щодо імпорту СПГ, попри нагальну потребу накопичити запаси перед опалювальним сезоном.
Італія стала винятком: вперше з 2017 року, відколи Bloomberg веде моніторинг судноплавства, країна випередила європейських конкурентів за обсягами імпорту СПГ.
- Енергетична залежність: Енергетичний сектор Італії є одним із найбільш залежних від газу в Європі.
- Зростання споживання: Під час нещодавніх хвиль спеки спостерігалося зростання потреби в електроенергії.
- Державні стимули: Італійські трейдери активно користувалися державними програмами підтримки для закупівлі СПГ та поповнення газосховищ.
- Нормативні вимоги: Італійське законодавство передбачає жорсткі цільові показники заповнення газосховищ та штрафи за їх невиконання.
Європейські покупці СПГ: Італія випереджає конкурентів
Ця ситуація ставить під сумнів ефективність політики інших європейських урядів щодо підтримки імпорту газу, особливо якщо постачання через Перську затоку залишатимуться обмеженими. Великі азійські покупці також почали активно закуповувати партії газу, які могли б бути призначені для Європи. Це може призвести до посилення конкуренції за постачання в найближчі місяці, якщо поточна ситуація не зміниться.
Напруженість на газовому ринку, ймовірно, триватиме найближчі місяці, починаючи вже з наступних тижнів.
– зазначив генеральний директор італійського оператора газової мережі Snam SpA Аґостіно Скорнадженкі.
За його словами, Німеччині та іншим європейським країнам, ймовірно, доведеться прискорити закачування газу до сховищ. Компанія Snam підтвердила, що Італія рухається до досягнення цільового показника заповнення сховищ на рівні 90%.
Економічні чинники та ризики
Європейські ф’ючерси на газ з початку цього місяця зросли більш ніж на 30%. Причиною стали нові удари США по Ірану останніми днями та загальна невизначеність на світових ринках.
Зимові газові контракти наразі торгуються дещо дешевше за літні, що робить накопичення запасів економічно невигідним для більшості трейдерів. Водночас багато аналітиків попереджають про зростання ризиків перед зимовим періодом. Зокрема, Goldman Sachs Group Inc. допускає зростання цін до 100 євро за мегават-годину у грудні (приблизно на 75% вище за поточний рівень), якщо дефіцит на ринку збережеться.
Рівень заповненості газосховищ у Європі
Наразі газові сховища Італії заповнені на 75%. Цей показник нижчий за середній за останні п’ять років для цього періоду, проте він є найвищим серед найбільших європейських ринків.
- Німеччина: Сховища заповнені лише на 47%, що є найнижчим показником за всю історію спостережень із 2009 року для цього періоду.
- Франція: Запаси газу становлять 56%, що зумовлено обмеженнями потужностей на LNG-терміналах протягом літа.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння поточного стану європейського енергетичного ринку. Вона показує, як різні країни реагують на виклики, пов’язані з цінами та безпекою постачання газу. Для українців це може бути корисним для прогнозування можливих коливань цін на енергоносії в майбутньому та розуміння загальної енергетичної безпеки в Європі, яка безпосередньо впливає на Україну.