Незалежний обвинувач вимагає 10 років тюрми для відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля за звинуваченнями в перешкоджанні службовим обов’язкам і неправомірному використанні повноважень. Суд може ухвалити рішення вже в наступному місяці.
Незалежний прокурор у п’ятницю зажадав призначити покарання у вигляді 10 років ув’язнення відстороненому від посади очільнику Південної Кореї Юн Сок Йолю у першій із семи кримінальних справ, пов’язаних з його невдалою спробою запровадити воєнний стан у 2024 році та іншими звинуваченнями, що з’явились під час його перебування на посаді. Про це інформує Associated Press, повідомляє УНН.
Деталі
Як підкреслює видання, перша справа Юна, розгляд якої вже добігає кінця, охоплює обвинувачення, зокрема, в ігноруванні потуг влади розслідувати його дії та затримати. Юн відкидає всі інкримінування, а його юристи стверджують, що ордер на затримання був недійсним і незаконним.
Передбачається, що суд може постановити вирок вже в наступному місяці.
Юну загрожують інші судові процеси за обвинуваченнями, починаючи від корупції та торгівлі послугами і закінчуючи заколотом, що є важким обвинуваченням, що карається довічним ув’язненням або стратою. Судовий процес у справі про заколот також наближається до завершення.
Запровадження Юном військового стану призвело до появи збройних військових на вулицях Сеула та спричинило найсерйознішу політичну кризу в Південній Кореї за останні десятиліття.
Воєнний стан тривав лише декілька годин, оскільки депутатам вдалося проникнути до Національної асамблеї та проголосувати за скасування указу. Згодом, у грудні 2024 року, парламент, контрольований опозицією, оголосив Юну імпічмент, а в квітні його було офіційно позбавлено посади президента за рішенням Конституційного суду.
У п’ятницю група незалежної прокурорки Чо Ин Сок звернулася до Центрального районного суду Сеула з проханням засудити Юна до 10 років ув’язнення за звинуваченнями в перешкоджанні виконанню службових обов’язків, зловживанні повноваженнями, підробці офіційних документів і знищенні доказів.
Після імпічменту Юн тижнями переховувався у своїй резиденції та чинив опір спробам правоохоронців виконати ордер на його затримання. Це протистояння викликало побоювання фізичних зіткнень між президентською службою безпеки Юна та тими, хто намагався його затримати, і ще більше поглибило національний розкол.
Пак Ок Су, головний слідчий у групі Чо, під час судового засідання в п’ятницю назвав діяльність Юна “безпрецедентним перешкоджанням виконанню службових обов’язків”.
Юну також ставлять у провину те, що він обійшов юридично обов’язкове повне засідання Кабінету міністрів перед проголошенням воєнного стану, а також те, що він сфабрикував документи, зокрема указ про воєнний стан, і віддав наказ видалити інформацію з телефонів осіб, причетних до його запровадження.
Юн спростовує ці обвинувачення і наполягає, що його указ мав на меті отримати підтримку громадськості в боротьбі з головною ліберальною опозиційною Демократичною партією, яка ініціювала імпічмент декількох його високопосадовців і блокувала його політичний порядок денний.
Завершуючи шестимісячне розслідування минулого тижня, група Чо заявила, що Юн понад рік планував запровадження воєнного стану з метою усунення політичних опонентів і концентрації влади у своїх руках.
Доповнення
Інші судові процеси проти Юна стосуються, зокрема, обвинувачень у тому, що колишній лідер наказував запускати безпілотники над Північною Кореєю, щоб навмисно загострити напругу та виправдати свої плани щодо запровадження воєнного стану, а також у наданні неправдивих свідчень у справі свого прем’єр-міністра. Юну також закидають намагання маніпулювати розслідуванням загибелі морського піхотинця у 2023 році та отримання безоплатних соціологічних опитувань від виборчого брокера в обмін на політичну послугу.
Юн заявив, що його не інформували про такі польоти безпілотників, і заперечив будь-які порушення у справі про торгівлю впливом.