Чи справді епос “Одіссея” міг вийти з-під пера сицилійської письменниці? Цю гіпотезу висунув ще Семюел Батлер, проте жодних переконливих доказів, як і чітких свідчень про особу самого Гомера, досі не знайдено.
Авторитетне авторство славетної “Одіссеї”, яке традиційно приписують давньогрецькому епосу, вже тривалий час перебуває під сумнівом. Вже понад століття лунає версія, що цей видатний твір могла створити талановита молода жінка із Сицилії. Таку думку, а також загадку авторства, детальніше розкрив Юстас Буйвідас під час ефіру програми “Цікаві факти” на LRT RADIO, передає УНН.
Про походження теорії
Припущення про можливу авторку-жінку “Одіссеї” вперше висловив відомий англійський письменник і науковець Семюел Батлер. У своїй праці, що побачила світ 1897 року, він висунув гіпотезу, нібито епос могла написати молода сицилійка. Батлер вважав, що письменниця могла навіть увічнити себе у вигляді принцеси Навсікаї, одного з персонажів твору.
Батлер обґрунтовував свою теорію, зокрема, особливою роллю жіночих персонажів у “Одіссеї”. Він відзначав, що героїні твору, на його думку, зображені більш багатогранними та незалежними, ніж у “Іліаді”. Це, на його переконання, могло свідчити про різних авторів обох епічних поем.
Незважаючи на цікаві міркування, доказів обмаль
У давньогрецькій культурі існували жінки-поетки, які здебільшого творили у домашніх умовах. Чоловіки ж, навпаки, частіше виступали публічно. Деякі дослідники висловлюють думку, що саме така обставина могла надати жінкам більше свободи для створення масштабних епічних шедеврів.
Проте, попри всю інтригу, теорія про авторку-жінку “Одіссеї” поки не здобула широкого визнання серед наукової спільноти.
Важливо підкреслити, що на сьогодні ця теорія не є загальноприйнятою. Бракує вагомих доказів, які б беззаперечно стверджували, що “Одіссею” написала жінка. Водночас, ми також не маємо однозначних свідчень про те, ким насправді був Гомер. Відтак, питання авторства “Одіссеї” залишається однією з найзахопливіших та найнерозгаданіших таємниць античної літератури й досі.
– зазначив Буйвідас.
Порада від АіФ UA:
Це цікаве дослідження для тих, хто захоплюється античною літературою та історією. Воно розширює горизонти сприйняття класичних творів і спонукає до роздумів про давні культурні контексти та можливі авторські правди, які могли загубитися в часі. Ознайомлення з такими версіями допомагає глибше зрозуміти складність інтерпретації літературної спадщини.