Болгарія виступає проти “символічних” санкцій ЄС щодо глави РПЦ та енергетичних обмежень
Міністерство закордонних справ Болгарії назвало певні обмеження, запропоновані Європейським Союзом, символічними та такими, що можуть мати зворотний ефект. Країна також висловила незгоду з деякими енергетичними санкціями, що входять до 21-го пакету заходів проти росії.
Міністр закордонних справ Болгарії, Веліслава Петрова, 17 червня підтвердила позицію уряду щодо неприйняття деяких пунктів 21-го пакету санкцій ЄС, спрямованих проти росії. Зокрема, країна не підтримує обмеження щодо глави російської православної церкви (РПЦ) Кирила, називаючи їх “символічними”, як повідомляє видання The Sofia Globe, передає УНН.
Детальніше про позицію Болгарії
Президент Європейської комісії, Урсула фон дер Ляєн, представила пропозиції щодо 21-го пакету санкцій проти росії 9 червня.
За інформацією видання Politico від 17 червня, посилаючись на двох дипломатів, Болгарія повідомила про свою незгоду з окремими елементами цього пакету.
Під час спілкування з пресою Веліслава Петрова зазначила: “Наша головна мета — досягти ситуації, коли будуть можливі ефективні переговори”.
- “Ми не підтримуємо певні аспекти: з одного боку, це стосується енергетичного сектору, а з іншого — санкції щодо патріарха російської православної церкви Кирила. Ці заходи належать до категорії символічних і можуть бути контрпродуктивними”, — пояснила міністр.
Вона також додала, що пакет санкцій наразі перебуває на стадії обговорення в Європейському Союзі, і багато країн мають свої застереження, тому остаточний варіант ще не сформовано.
“Позиція Болгарії чітка: ми підтримуємо санкції, які мають реальний економічний вплив, але не завдають більшої шкоди державам-членам, ніж країні, яка розв’язала війну”, — підкреслила Петрова.
“Метою санкцій є створення економічного тиску, аби продовження війни стало невигідним і стимулювало повернення до переговорного процесу. Якщо санкції мають переважно символічний характер і не призводять до відчутних економічних наслідків, Болгарія виступає проти них”, — заявила вона.
Історичний контекст та попередні позиції
Дотепер пропозиції про внесення Кирила (Володимира Гундяєва) до санкційного списку ЄС послідовно блокувалися Угорщиною за часів прем’єрства Віктора Орбана. Однак, після приходу до влади нового уряду Петера Мадяра, Угорщина висловила готовність дозволити запровадження санкцій щодо очільника РПЦ.
Видання зазначає, що Болгарія традиційно займала обережну позицію щодо питань, пов’язаних із російською православною церквою та її предстоятелем.
Під час попередніх обговорень європейських санкцій щодо Кирила, Болгарія входила до числа країн, що висловлювали застереження, наголошуючи на необхідності захисту релігійної свободи та уникненні заходів проти духовних лідерів.
У 2018 році, під час візиту до Болгарії на святкування 3 березня, Кирила в аеропорту зустріла тогочасна віцепрезидентка Іліана Йотова, яка, за свідченнями, стала перед ним на коліна та поцілувала руку.
Згодом російського патріарха прийняв тодішній президент країни Румен Радєв. Під час зустрічі Кирил різко розкритикував болгарську державу, висловивши невдоволення тим, що в офіційних промовах згадувалися солдати інших країн, які брали участь у Визвольній війні 1877-1878 років.
Румен Радєв, який обійняв посаду прем’єр-міністра 8 травня 2026 року, очолює уряд, що, серед іншого, заявив про припинення постачання зброї Україні.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація може бути корисною для тих, хто слідкує за міжнародною політикою та процесом ухвалення рішень в Європейському Союзі. Розуміння позиції окремих країн-членів, таких як Болгарія, допомагає краще усвідомити складність узгодження спільних дій та потенційні розбіжності у поглядах на санкційну політику.