Європа об’єднує сили: Україна та 9 країн створюють спільний щит проти ракетних загроз
У столиці Франції, Парижі, було зроблено історичний крок для зміцнення безпеки континенту. Україна разом із дев’ятьма провідними європейськими державами підписала декларацію про формування оборонної коаліції. Основна мета цієї ініціативи – розробка та впровадження єдиної системи протиракетної оборони (ППО), яка зможе ефективно протидіяти зростаючим балістичним загрозам. Це об’єднання спрямоване на синергію оборонно-промислового потенціалу та обмін унікальним досвідом, зокрема, здобутим Україною під час протистояння російській агресії.
Лідери країн-учасниць Антибалістичної коаліції
Ця нова ініціатива, названа Антибалістичною коаліцією, об’єднає зусилля країн у сфері протиповітряної оборони, прагнучи створити потужний спільний щит. Серед країн-підписантів – Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія, а також Україна. Документ чітко зазначає усвідомлення країнами зростаючої балістичної загрози та наголошує на критичній важливості оборонного потенціалу для забезпечення безпеки Європи.
Особливо цінним є визнання в декларації “унікального досвіду України, набутого у захисті від російської агресії”. Учасники коаліції переконані, що ефективний захист Європи вимагає комплексного, глобального рішення, що базується на інтегрованій архітектурі протиракетної оборони. Такий підхід дозволить стримувати та нейтралізувати майбутні ракетні загрози завдяки спільним зусиллям, технологічній відкритості та надійній промисловій співпраці.
Планується, що нова система доповнюватиме вже наявні національні засоби протиракетної оборони країн-учасниць. Як наголошується в документі, об’єднання оборонно-промислової бази, дослідницьких напрацювань та оперативного досвіду має на меті створення спільного потенціалу протиракетної оборони для Європи. Ця співпраця не спрямована проти будь-якої конкретної нації, а є виключно захисним заходом для безпеки всіх партнерів.
Наступні кроки передбачатимуть узгодження спільних операційних вимог, проведення спільних технічних розробок, створення чітких механізмів управління та формування дорожньої карти для досягнення перших оперативних спроможностей. Країни-учасниці також планують активно підтримувати спільні дослідження та розробки.
Деталі проєкту та український внесок
Ініціатива створення європейського антибалістичного щита, що отримала назву FREYJA, була започаткована Україною. Президент України поставив завдання вітчизняним виробникам озброєнь розробити більш доступний аналог системи Patriot, який міг би вироблятися масово. Українська компанія Fire Point вже створила ракету-перехоплювач FP-7.x, яка успішно пройшла випробування на максимальних навантаженнях і маневрах, необхідних для перехоплення балістичних цілей. Вартість однієї такої ракети оцінюється приблизно в 700 тисяч доларів, що значно нижче вартості американської ракети для Patriot (близько 3,8 мільйона доларів).
Проєкт Freyja від самого початку задумувався як платформа для об’єднання європейських партнерів. Хоча Україна могла б самостійно розробити подібну систему, це вимагало б значно більше часу через потребу інтеграції багатьох компонентів. Ще до підписання декларації українська компанія Fire Point уклала угоду про співпрацю з німецьким виробником радарів Hensoldt. Передбачається, що система також використовуватиме радари підсвітки та наведення, такі як Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Керування системою, ймовірно, базуватиметься на норвезькому комплексі Kongsberg Fire Distribution Center.
Ключовою особливістю Freyja стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, що дозволить легко інтегрувати нові рішення та компоненти, а також залучати додаткових партнерів. Обмін даними між усіма елементами системи здійснюватиметься через стандартизований тактичний канал Link 16 (відповідно до STANAG 5516), що забезпечить інтеграцію Freyja до існуючих систем ППО України та інших європейських країн.
Як зазначає співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман, головною перевагою проєкту Freyja є його незалежність від зовнішнього контролю. На відміну від багатьох сучасних західних систем ППО, які часто мають закриту архітектуру і перебувають під контролем країни-постачальника, Freyja планується реалізувати за принципом відкритої архітектури, що полегшить приєднання нових країн-партнерів.
Порада від АіФ UA:
Створення спільної європейської системи протиракетної оборони за участю України є надзвичайно важливим кроком для посилення безпеки не лише України, але й усього континенту. Це відкриває нові можливості для обміну технологіями, зміцнення оборонної промисловості та створення більш надійного захисту від ракетних загроз. Для українських громадян це означає потенційне посилення власної системи ППО та підвищення загального рівня безпеки.