Перевага в адаптації: як українські оборонні інновації змінюють правила війни
Сучасний оборонно-промисловий комплекс України трансформувався під впливом повномасштабної війни, яку вже охрестили “першою війною дронів”. Українці усвідомили, що ключову роль відіграють гнучкість, швидке впровадження інновацій, масштабування технологій та пошук найефективніших і водночас бюджетних рішень. Ця адаптивність та глибоке розуміння викликів війни знаходять відображення у більшості вітчизняних розробок, створених після 2022 року. Ознайомимося з найвизначнішими з них, що з’явилися останнім часом.
Ракетні програми: від державних до приватних ініціатив
Нещодавно з’явилася інформація про успішне випробування першої української балістичної ракети. Ймовірно, мова йде про оперативно-тактичний ракетний комплекс “Сапсан”, розроблений конструкторським бюро “Південне”. З відкритих джерел відомо, що це одноступінчаста ракета на твердому паливі, довжиною близько 7 метрів і стартовою масою 3–3,5 тонни. Вона оснащена моноблочною бойовою частиною масою 480–500 кг, здатною уражати як точкові, так і площинні цілі. Останні повідомлення свідчать про можливі доопрацювання цього комплексу.
Паралельно приватна оборонна компанія Fire Point запустила власну ракетну програму, представивши дві балістичні ракети: FP-7 з заявленою дальністю польоту до 200 км та FP-9 – до 855 км. Наразі серійне виробництво цих ракет ще не розпочалося.
Революція у безпілотних системах: від ударних до розвідувальних
Поки Україна очікує на повноцінне застосування балістичних ракет, різні типи бойових дронів вже активно використовуються проти ворога. Йдеться про FPV-дрони, ударні безпілотники різних класів, включно з тими, що призначені для глибоких рейдів (“діпстрайків”), морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Одним із значних досягнень останніх місяців стало застосування модернізованих дронів FP-1, здатних долати відстань щонайменше 3000 км до цілі. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ успішно вразили нафтопереробний завод у Тюмені, подолавши дронами близько 2500 км. Ще більш вражаючим стало ураження омського НПЗ, де ударним безпілотникам довелося пролетіти понад 2500 км. Навіть зараз у росії висловлюються сумніви щодо можливості запуску БпЛА з території України.
Зміна характеру бойових дій, розширення зон ураження та необхідність боротьби з різноманітними цілями стимулювали розвиток безпілотних систем, які стають носіями різноманітного озброєння. Прикладом такої платформи є морський безекіпажний катер MOBIDIK від компанії “Аварід”. Він здатен пройти до 1400 км та функціонувати до 120 годин. MOBIDIK може бути платформою для FPV-дронів, дронів-перехоплювачів, або нести ударні безпілотники.
Подібну модернізацію отримав і ударний БпЛА FP-2. Такі дрони оснащуються чотирма некерованими ракетами С-5 на кожній з двох напрямних. Це дозволяє ефективно вражати легкозаймисті та слабоброньовані цілі ще на етапі польоту до основної мішені.
Дрони-перехоплювачі та системи РЕБ: новітні інструменти протиповітряної боротьби
Ключовим трендом залишаються дрони-перехоплювачі. Лише за лютий 2026 року за допомогою таких безпілотників було знищено понад 10 тисяч російських дронів. За оцінками фахівців, перехоплювачі нейтралізують від 30% до 40% “шахедів”, а загальна ефективність дронів цього типу може сягати 90%.
Одним із найвідоміших перехоплювачів є P1-SUN, який військові прозвали “Пісюн”. Компанія-розробник SkyFall стверджує, що цей дрон на 90% складається з українських компонентів, а вартість одного перехоплювача не перевищує тисячу доларів США (близько 40 000 ₴ за поточним курсом). Навесні цього року, на тлі загострення відносин з Іраном, “Пісюном” зацікавилися інші країни. З’явилася інформація, що цей перехоплювач успішно знищив щонайменше тисячу цілей.
Росія використовує проти України не лише “шахеди”, але й ракети різних типів та керовані авіабомби. Україна активно протидіє цим загрозам, не обмежуючись виключно традиційними засобами, такими як зенітно-ракетні комплекси. Нещодавно стало відомо, що вітчизняна система радіоелектронної боротьби “Ліма”, розроблена у 2022 році, продемонструвала високу ефективність не тільки проти безпілотників, але й проти російських аеробалістичних ракет. За даними компанії-розробника Cascade Systems, лише за перші три місяці 2026 року комплекс успішно відхилив або знешкодив 26 ракет Х-47М2 “Кинджал”. Загалом від початку використання цієї системи вдалося нейтралізувати 58 ракет такого типу.
“Ліма” функціонує як система РЕБ стратегічного рівня. Її основний принцип дії полягає у потужному радіоелектронному впливі на супутникову навігацію цілей, зокрема на системи GNSS. Це призводить до втрати точності наведення ворожими ракетами та їх значного відхилення від заданого курсу. Подібна технологія також ефективна проти керованих авіабомб.
Загалом, останні розробки українського оборонно-промислового комплексу все частіше демонструють здатність протидіяти ворожим засобам РЕБ та стійкість до глушіння. Це часто досягається завдяки інтеграції штучного інтелекту у вироблені системи.
Ключові риси українських оборонних розробок
Українські виробники озброєнь за останні роки розробили та запустили у виробництво широкий спектр засобів як для захисту, так і для ураження противника. Це стало можливим завдяки вимушеному, але глибокому переосмисленню підходів до оборони та, відповідно, до виробництва озброєння. Більшість перелічених вище розробок об’єднують спільні риси:
- Короткий цикл від ідеї до виробництва.
- Відносна бюджетність.
- Максимальна ефективність за співвідношенням ціни та якості.
- Можливість швидкого масштабування виробництва.
Порада від АіФ UA:
<
Ця інформація буде корисною для тих, хто цікавиться розвитком українського оборонно-промислового комплексу та його здатністю генерувати ефективні рішення для захисту країни. Вона демонструє, як гнучкість та інноваційність можуть компенсувати чисельну перевагу противника, а також підкреслює важливість розвитку вітчизняних технологій у сфері безпеки.