## Шлях до українських Patriot: чому виробництво ракетних систем може затягнутись, і що пропонує Європа
Хоча Сполучені Штати Америки розпочали роботу над наданням Україні ліцензій для виробництва ракет Patriot, цей процес перебуває на дуже ранній стадії та стикається з певними політичними перешкодами. Сертифікація ланцюгів постачання для такого виробництва може зайняти від трьох до шести років. У цьому контексті, європейський проєкт Freyja виглядає для України значно перспективнішим.
Президент Сполучених Штатів висловив певні сумніви щодо можливості передачі Україні ліцензій на виробництво ракет для системи Patriot. Поки що неясно, чи є ця позиція остаточною. Однак, як зазначає видання УНН, навіть якщо передача ліцензій відбудеться, це навряд чи суттєво змінить ситуацію для України в найближчому майбутньому.
Розпочато підготовчий етап
У Сполучених Штатах вже підтвердили, що робота над наданням Україні відповідних ліцензій розпочалася. Проте, за словами Майкла Каденацці, помічника міністра оборони з виробничої політики та тимчасово виконуючого обов’язки помічника міністра оборони США з питань міжнародного співробітництва у сфері озброєнь (як цитує Breaking Defense), цей процес перебуває на початковій стадії, і про початок фактичного виробництва говорити ще зарано.
Він зазначив, що зараз триває опрацювання потенційних варіантів реалізації та розробка відповідного плану. Над цим працюють американські державні установи, військові та представники оборонної промисловості.
Каденацці повідомив, що його команда співпрацює з Сухопутними військами США, Агентством зі співробітництва у сфері оборонної безпеки (DSCA), Адміністрацією з безпеки оборонних технологій (DTSA), представниками оборонної галузі та іншими зацікавленими сторонами для реалізації цього проєкту.
“Я вважаю, що нам ще належить пройти тривалий шлях для формалізації цього процесу. Проте, вже зараз ведеться масштабна робота, яка належним чином забезпечена ресурсами, і існує чітке зобов’язання виконати завдання, поставлене президентом, щодо розробки відповідного плану”, – підкреслив Каденацці.
Сертифікація ланцюгів постачання – найтриваліший етап
За словами Каденацці, найскладнішим викликом у процесі надання Україні ліцензії на виробництво ракет PAC-3 стане перевірка та сертифікація українського ланцюга постачання, який буде залучений до виготовлення цих ракет-перехоплювачів.
“Існує обмежена кількість інженерів, які володіють необхідними знаннями. Так само є обмежена кількість уже сертифікованих компонентів. Створення нового ланцюга постачання потребує часу для пошуку постачальників, які відповідають усім вимогам”, – пояснив він.
Каденацці додав, що якщо США ухвалять рішення про передачу Україні ліцензії на виробництво спрощеної та більш доступної версії PAC-3, а не стандартної модифікації, процес сертифікації може стати ще більш комплексним.
“У такому разі необхідно буде провести додаткові інженерні дослідження, щоб гарантувати, що використання дешевших компонентів від нових постачальників так само забезпечує належний рівень надійності”, – деталізував високопосадовець Пентагону.
“Саме над цим ми зараз працюємо”, – підтвердив він.
Видання Breaking Defense зазначає, що заяви Каденацці узгоджуються з інформацією, наданою представниками Lockheed Martin та підрозділу Raytheon компанії RTX. Ці компанії минулого тижня повідомили виданню, що переговори щодо виробництва ракет-перехоплювачів Patriot на території України перебувають на початковій стадії.
Хоча видання прямо не вказує на це, стає очевидним, що навіть за умови активної підтримки з боку адміністрації Трампа, запуск виробництва може зайняти тривалий час. За оцінками експертів, цей процес може тривати від 3 до 6 років, залежно від того, чи буде виробництво розгортатися в Україні, чи, наприклад, на вже існуючому заводі в Німеччині, де планується виробництво спрощеної модифікації ракет – PAC-2.
Існує ще одна важлива проблема, на яку вказує Каденацці та яка є зрозумілою для багатьох фахівців оборонної галузі – дефіцит кваліфікованих кадрів.
“Сертифікацію від американців, ймовірно, пройде лише один “ЛУЧ”. Люди не усвідомлюють, наскільки критичною є ситуація з технічною культурою, наявністю профільних інженерів та багатьма іншими аспектами, про які “учні Мілованова” у наших владних кабінетах не мають жодного уявлення. Тому три-п’ять років – це реальний термін, необхідний для створення всіх передумов для ліцензування та налагодження виробництва”, – зазначає аналітичний Телеграм-канал “Павлюченко – Бандерівець з Пущі”.
Чи існує альтернативне рішення?
13 липня у Парижі Україна разом із дев’ятьма іншими європейськими країнами підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції. В рамках цієї ініціативи було заявлено про намір розпочати роботу над виключно оборонним проєктом – антибалістичним щитом Freyja.
“І на сьогоднішній день Україна має значно кращі перспективи у створенні європейського антибалістичного щита, ніж у налагодженні виробництва ліцензованої американської продукції”, – наголошує аналітичний Телеграм-канал “Павлюченко – Бандерівець з Пущі”.
У рамках проєкту Freyja Україна відповідає за розробку ракети-перехоплювача – нею стала FP-7.x виробництва Fire Point. Інші партнери забезпечують радари, командні центри та інші критично важливі компоненти. Всі ці елементи будуть інтегровані в єдину систему, яка не залежатиме від одного виробника і не матиме “прихованих вимикачів”. Відкрита архітектура системи зробить її менш залежною від рішень окремих політиків, які можуть змінювати свою думку.
Щодо термінів реалізації проєкту Freyja, наразі планується, що прототип буде представлений у першій половині 2027 року, і тоді ж очікуються перші практичні результати з перехоплення цілей.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння реальних термінів та перспектив щодо отримання Україною новітніх оборонних технологій. Вона допоможе оцінити, наскільки реалістичними є заяви про швидке виробництво західної зброї на українській території, та які альтернативні шляхи зміцнення обороноздатності варто розглядати.