Джон Коул, спецпосланець президента США, застосовує нестандартні методи комунікації для досягнення мети — звільнення політичних в’язнів та пом’якшення санкційного тиску на Білорусь. Завдяки його зусиллям, понад 500 осіб вийшли на волю.
Фото: president.gov.by
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа у справах Білорусі, Джон Коул, вдається до неформальних методів ведення переговорів, включаючи алкогольні тости та відвертий гумор, для встановлення особистого зв’язку з Олександром Лукашенком. Цей підхід став невід’ємною частиною діалогу між Вашингтоном і Мінськом щодо звільнення політичних в’язнів та поступового зняття обмежувальних заходів. Про це повідомляє видання The New York Times, посилаючись на власні джерела.
Суть дипломатичної гри
За інформацією The New York Times, Коул зумів налагодити особисті стосунки з Лукашенком, які активно використовує для просування американсько-білоруських домовленостей. Під час однієї з перших тривалих зустрічей, за словами Коула, учасники неодноразово піднімали келихи. Американський дипломат зізнався, що випив дві чарки горілки, а решту намагався непомітно зливати, щоб зберегти ясність думки під час переговорів.
Крім того, Коул свідомо використовував прямі, навіть дещо грубі жарти. Він вважає, що такий стиль комунікації допомагає розрядити атмосферу та налагодити персональний контакт із білоруським лідером. Один із таких епізодів Коул раніше описав для Associated Press: після різкої критики європейських політиків з боку Лукашенка, американський представник відповів йому ще більш різкою реплікою.
Сам Коул зазначав, що готовий застосовувати навіть “мову роздягальні”, якщо це сприятиме визволенню людей із білоруських в’язниць. На його думку, гумор є одним із ключових інструментів у дипломатії: здатність розсмішити співрозмовника знижує рівень взаємної недовіри.
Неформальне спілкування між Коулом і Лукашенком виходило навіть за межі політичних тем, торкаючись, наприклад, питань зниження ваги. Американець, який скинув близько 18 кг, ділився з білоруським лідером інформацією про препарат Zepbound.
Дипломатичний контекст
За незвичною дипломатичною тактикою стоять цілком конкретні політичні досягнення. У червні 2025 року, завдяки переговорам за участю американської делегації, Білорусь звільнила 14 в’язнів, серед яких був Сергій Тихановський.
У вересні того ж року Мінськ звільнив ще 52 особи. У відповідь Сполучені Штати пом’якшили частину санкцій, що стосувалися державної авіакомпанії Belavia.
У грудні білоруська влада звільнила 123 в’язні, серед яких були лауреат Нобелівської премії Алесь Біляцький, Марія Колесникова та Віктор Бабарико. Після цього Вашингтон послабив обмеження щодо білоруської калійної галузі.
У березні 2026 року відбулося наймасовіше одночасне звільнення: на волю вийшли 250 людей. На це США відреагували скасуванням частини санкцій проти білоруського фінансового сектору та низки підприємств калійного виробництва.
Коул неодноразово заявляв, що звільнення решти політичних в’язнів у Білорусі може стати підставою для подальшого скасування американських санкцій.
За оцінками американської сторони, станом на серпень за сприяння США було звільнено понад 500 осіб з білоруських тюрем.
Водночас правозахисники наголошують, що репресії в країні не припиняються. За даними правозахисного центру “Вясна”, на початку серпня в Білорусі залишалося близько 880 політичних в’язнів, при цьому влада продовжує затримувати нових людей паралельно зі звільненнями.
Представники білоруської опозиції також висловлюють занепокоєння, що така модель може перетворитися на своєрідні “обертові двері”, коли Мінськ звільняє частину політв’язнів в обмін на поступки Заходу, але одночасно збільшує їхню кількість шляхом нових затримань.
Переговори між США та Білоруссю виходять за рамки питання ув’язнених. Коул обговорював можливість відновлення повноцінної роботи американського посольства в Мінську, подальшої нормалізації відносин та укладення економічних угод.
Вашингтон також розглядає Лукашенка як потенційний неформальний канал зв’язку з російським лідером Володимиром Путіним, враховуючи тісні зв’язки Мінська з Москвою.
Нагадаємо
У травні 2026 року президент США Дональд Трамп публічно подякував білоруському керівнику Олександру Лукашенку за “співпрацю та дружбу” на тлі звільнення п’ятьох ув’язнених громадян Польщі та Молдови з місць позбавлення волі в Білорусі та Росії.
Порада від АіФ UA:
Ця новина показує, що дипломатія може бути гнучкою та використовувати несподівані підходи. Для українців це може бути цікавим прикладом того, як налагодження особистих стосунків та неформальне спілкування можуть сприяти вирішенню складних політичних питань, зокрема, щодо звільнення полонених або припинення конфліктів.