У Верховній Раді започатковано законодавчу ініціативу щодо запровадження фінансових санкцій за трансляцію музичних творів країни-агресора у закладах громадського харчування. За перший випадок недотримання норми передбачається штраф у розмірі від 8,5 до 17 тисяч гривень.
Група народних обранців внесла до Верховної Ради законопроєкт № 15430, який пропонує встановити штрафні санкції за використання музичних творів мовою країни-агресора в ресторанах, кафе та інших установах ресторанного господарства. Про це інформує УНН, посилаючись на дані з картки законопроєкту.
Ключові положення
Згідно з законопроєктом, пропонується закріпити норму, згідно з якою при обслуговуванні відвідувачів виконання та відтворення пісень, інших музичних творів, фонограм, відеограм, музичних кліпів має здійснюватися державною мовою або будь-якою іншою мовою, за винятком мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
При цьому уточнюється, що вимога щодо персонального обслуговування клієнта іншою мовою за його проханням не поширюватиметься на музичний супровід.
У разі виявлення порушень зазначених вимог, Уповноважений із захисту державної мови або уповноважена ним особа матиме право складати протокол без попереднього попередження та вимоги про усунення виявлених недоліків.
Отже, за перше порушення на суб’єкта господарювання накладатиметься штраф у розмірі від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень.
За повторне порушення, вчинене протягом року, штраф становитиме від 17 тисяч до 85 тисяч гривень. За третє та кожне наступне порушення протягом року — від 85 тисяч до 170 тисяч гривень.
Додаткова інформація
Нагадаємо, раніше Уповноважена із захисту державної мови Олена Іванівська наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 гривень на педагогічного працівника одного з київських ліцеїв за порушення вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Порада від АіФ UA: Ця законодавча ініціатива стосується всіх закладів громадського харчування та їхніх відвідувачів. Вона спрямована на захист та утвердження української мови як державної, обмежуючи використання музичного контенту країни-агресора. Для власників бізнесу це означає необхідність уважно стежити за музичним оформленням своїх закладів, а для відвідувачів – розуміння нововведень щодо культурного простору.