Шкільна мережа України: Чи вистачить місць для всіх у 2026/2027 навчальному році?
Українська освітня система готується до нового навчального року, і вже до 2026/2027 навчального року планується задіяти 11 941 школу. З них 8 424 заклади мають працювати в очному форматі. Хоча у Києві загального дефіциту місць не спостерігається, деякі окремі школи можуть зіткнутися з переповненістю.
З наближенням 2026/2027 навчального року українська шкільна система демонструє тенденцію до скорочення кількості навчальних закладів порівняно з попередніми роками. Цей процес зумовлений кількома факторами: демографічним спадом, виїздом частини населення за кордон через повномасштабну війну, внутрішньою міграцією, а також оптимізацією освітньої мережі на рівні громад.
Однак, сама цифра загальної кількості шкіл не завжди дає відповідь на найголовніше запитання батьків: чи забезпечене їхній дитині місце навчання. Ситуація в Україні неоднорідна. У невеличких громадах нерідко спостерігається нестача учнів, що ускладнює утримання шкіл. Натомість, у Києві та інших великих містах окремі школи та цілі райони можуть бути перевантажені.
Особливої ваги набуває безпековий аспект. Наявність достатньої кількості класів та парт не гарантує можливості повноцінного очного навчання. Ключовим фактором є наявність та місткість укриттів. Аналітичний відділ УНН дослідив ситуацію з українськими школами напередодні нового навчального року.
Кількість шкіл, що функціонуватимуть в Україні в новому навчальному році
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році планується, що 8 424 школи працюватимуть в очному режимі. Ще 2 211 закладів застосовуватимуть змішаний формат навчання, а 1 306 шкіл перейдуть на дистанційне навчання. Загалом, це охоплює 11 941 заклад загальної середньої освіти. Очікується, що до перших класів цього року піде близько 243,3 тисячі першокласників.
Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні функціонувало приблизно 11,8 тисячі шкіл. За останні п’ять років їхня кількість зменшилася приблизно на 15,5%.
Це скорочення є результатом комплексної дії кількох чинників: тривалого зниження народжуваності, міграційних процесів, впливу повномасштабної війни, виїзду дітей за кордон, внутрішнього переміщення сімей з прифронтових регіонів, а також реорганізації чи закриття малокомплектних шкіл.
Таким чином, ситуація в різних областях України може бути кардинально протилежною. У сільській місцевості деякі школи можуть мати всього кілька десятків учнів, тоді як міські школи часто переповнені. Київ виділяється на цьому тлі: за результатами моніторингу освітньої мережі, середня наповнюваність однієї столичної школи становить приблизно 528–535 учнів, тоді як у середньому по Україні цей показник сягає близько 303 учнів.
Тому говорити про загальнодержавний дефіцит місць у школах недоречно. Проблема має локальний характер: в одних громадах учнів недостатньо для підтримки існуючої мережі закладів, а в інших популярні школи залишаються переповненими.
Кількість шкіл, що працюватимуть у Києві в новому навчальному році
Згідно з відповіддю Департаменту освіти і науки КМДА на інформаційний запит УНН, у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці складатиме 412 шкіл. Однак, Департамент не надав інформації про загальну проєктну місткість цих закладів та кількість вільних учнівських місць. Це унеможливлює точне визначення, скільки додаткових учнів можуть прийняти київські комунальні школи, спираючись виключно на цю відповідь.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році в столиці функціонувало понад 600 шкіл різних форм власності, зокрема 415 комунальних, 187 приватних та 8 державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.
Важливо розрізняти статистику: окремо враховуються всі школи столиці, і окремо – лише комунальні. Хоча приватний сектор освіти у Києві є досить розвиненим, основне навантаження все ж лягає на комунальну освітню систему.
Чи існує брак місць у школах Києва
У відповіді на запит УНН Департамент освіти і науки КМДА не надав офіційних даних, які б підтверджували загальну нестачу місць у школах Києва. Тому наразі немає підтвердженого загальноміського дефіциту.
Ситуація може суттєво відрізнятися навіть між сусідніми мікрорайонами. Найбільше навантаження зазвичай виникає в районах активної житлової забудови, де соціальна інфраструктура, включно зі школами, не встигає за темпами появи нових будинків.
Також існує тенденція, коли батьки прагнуть віддати дитину до конкретного навчального закладу з хорошою репутацією, а не просто до найближчої школи. Це призводить до переповнення окремих шкіл, навіть якщо в сусідніх закладах є вільні місця.
З огляду на безпекову ситуацію в столиці, для родин є надзвичайно важливим не лише знайти “фізичне” місце в школі, а й обрати навчальний заклад неподалік від дому, спланувати безпечний маршрут до нього, подати заяву на відповідну освітню програму та мати можливість навчатися очно.
Окремим, але не менш важливим питанням є наявність укриттів.
За інформацією КМДА, 94% закладів освіти Києва обладнані найпростішими укриттями. У випадках, коли школа не має власного укриття, можливе використання захисних споруд сусідніх об’єктів, за умови їхньої близькості та відповідної місткості. Це може впливати на фактичну місткість школи під час війни, оскільки якщо укриття не розраховане на одночасне перебування всіх учнів, це може вимагати зміни формату навчання або розкладу.
Формат роботи київських шкіл з 1 вересня
Новий навчальний рік у Києві розпочнеться 1 вересня 2026 року. Формат роботи кожної школи залежатиме насамперед від безпекової ситуації. За даними Департаменту освіти і науки КМДА, більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.
“За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% використовуватимуть змішану форму, а близько 0,7% – дистанційну”, – зазначено у відповіді профільного відомства.
Проте, там визнають, що у разі змін безпекової ситуації школи матимуть змогу коригувати організацію навчального процесу. Керівники навчальних закладів можуть застосовувати різні моделі роботи під час воєнного стану. Крім того, школи мають певну автономію: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форми навчання, тривалість навчального тижня і дня, а також графік уроків та перерв.
Чи відбувається закриття шкіл в Україні
На противагу великим містам, де школи можуть бути переповнені, у деяких громадах спостерігається зворотна тенденція – зменшення кількості учнів у класах. Це особливо помітно в сільській місцевості, де демографічні та міграційні процеси призводять до того, що в деяких закладах навчаються лише кілька десятків учнів.
З 1 вересня 2026 року змінюються правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлені нормативи: менш як 60 дітей для шкіл із 1–12 класами, менш як 55 – для закладів із 1–11 класами, і менш як 45 учнів – для шкіл із 1–9 або 5–11(12) класами.
Проте, це не означає автоматичного закриття таких шкіл з 1 вересня. Рішення про реорганізацію чи ліквідацію комунального закладу ухвалює його засновник, зазвичай – місцева громада. Якщо громада вважає школу необхідною, вона може продовжити фінансувати її з місцевого бюджету. Однак, для невеликих громад це може бути значним фінансовим тягарем, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, триватиме.
Навіть у разі реорганізації або закриття школи, це не означає, що діти залишаться без місця навчання. Громада зобов’язана забезпечити учнів іншими школами та, за необхідності, організувати підвезення.
Що зміниться в українських школах найближчими роками
Українські школи очікують суттєві зміни, зокрема, реформа старшої школи. З 2027 року планується запровадження профільної середньої освіти. Після дев’ятого класу учні матимуть змогу обирати подальший шлях: академічний ліцей або професійну освіту.
Ці зміни вплинуть і на мережу закладів. Не кожна школа, яка сьогодні пропонує навчання з першого по одинадцятий клас, збереже старшу школу. Частина закладів трансформується на початкові школи або гімназії, які надаватимуть освіту до дев’ятого класу. Навчання у 10–12 класах буде поступово концентруватися в академічних ліцеях.
Чи можуть приватні школи компенсувати брак місць у державних закладах
У Києві існує значний приватний сектор освіти, який налічує близько двох сотень шкіл. Ці заклади дійсно можуть частково зменшити навантаження на комунальні школи, особливо в районах нової житлової забудови, де паралельно з житловими комплексами відкриваються приватні освітні проєкти.
Однак, приватні школи не можна розглядати як повноцінне рішення проблеми нестачі місць.
По-перше, навчання в приватних школах є платним, і це є суттєвою перешкодою для багатьох родин. По-друге, приватні школи мають обмежену кількість місць та власні правила прийому, і не зобов’язані приймати всіх дітей з навколишніх будинків.
Комунальна система освіти працює за іншим принципом: доступ до загальної середньої освіти має бути гарантований усім, незалежно від рівня доходів сім’ї. Тому приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста та частково розвантажувати її, але не можуть замінити собою комунальні заклади.
Нагадаємо
УНН раніше публікував матеріал про те, чи вистачить місць у новому навчальному році у дитячих садках.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе батькам краще зрозуміти поточну ситуацію з освітніми закладами в Україні, особливо в Києві. Вона надає важливі дані щодо кількості шкіл, форматів навчання та потенційних проблем з місцями, що дозволить батькам більш усвідомлено підійти до вибору школи для своєї дитини, враховуючи як навчальні, так і безпекові аспекти.