Кримінальне переслідування без податкових порушень: сумнівна практика БЕБ щодо лізингу літаків
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) ініціювало розслідування щодо щонайменше п’яти авіакомпаній, розглядаючи платежі за лізинг літаків та гелікоптерів від нерезидентів як роялті. Цей підхід правоохоронців суперечить міжнародним угодам, усталеній судовій практиці та результатам попередніх податкових перевірок, які не виявили жодних порушень. Ситуація викликає серйозні занепокоєння щодо правової визначеності та стабільності ведення бізнесу в Україні.
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження стосовно авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Слідчі інкримінують цим компаніям необхідність сплати додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Підставою для цього є прирівнювання лізингових платежів до роялті, а самих літаків та гелікоптерів – до “обладнання”, а не транспортних засобів.
Такий підхід БЕБ почало застосовувати відносно нещодавно, ймовірно, спираючись на публікацію Державної податкової служби (ДПС) після 2024 року. У цій публікації висловлювалася пропозиція оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. За даними ДПС, компанії з 2017 по 2023 роки могли виплатити нерезидентам близько 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку в Україні.
БЕБ, ґрунтуючись на аналітичних висновках податківців, ініціювало кримінальні справи. Однак, це тлумачення ігнорує ключові аспекти:
- Міжнародні конвенції: Ратифіковані Україною угоди про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над національним законодавством. Вони визначають юрисдикцію оподаткування доходів нерезидентів.
- Податкове законодавство: Законодавство України щодо оподаткування лізингових операцій не змінювалося.
- Судова практика: Існує судова практика, яка підтверджує, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, і платежі за їх використання не є роялті.
- Попередні перевірки: Більшість авіакомпаній успішно пройшли попередні податкові перевірки, які не виявили порушень щодо оподаткування лізингу.
Вікторія Касьян, заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення ДПС, зазначала, що лише за результатами однієї перевірки було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті.
Трактування “заднім числом”: небезпечна прецедентність
Особливе занепокоєння викликає спроба застосування нового тлумачення податкового законодавства до операцій, що відбувалися багато років тому. Юристи наголошують, що такий підхід порушує принцип правової визначеності, згідно з яким бізнес не повинен нести відповідальність за зміни в інтерпретації норм, які раніше застосовувалися однозначно.
Руслан Мельниченко, керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України, підкреслює, що законодавство не змінювалося, тому незрозуміло, чим керуються правоохоронці. Він вважає, що спроби оподаткувати лізинг як роялті “заднім числом” є неприпустимими. За його словами, аналітичні висновки, які часто використовуються як підстава для таких справ, не мають юридичної сили і не можуть замінити повноцінну податкову перевірку чи судове рішення.
Представники галузі попереджають, що якщо ці вимоги будуть реалізовані, це може призвести до банкрутства більшості українських авіакомпаній.
Хто має право тлумачити закони?
Експерти авіаційної галузі вказують на проблему самовільного тлумачення законів правоохоронними органами. Жодних змін до Податкового кодексу чи міжнародних конвенцій, які б дозволяли такий підхід, парламент не ухвалював.
Святослав Болінський, CEO юридичної компанії “Болінський і команда”, наголошує, що право тлумачити норми закону належить суду та законодавцю, а не слідчим органам. Він дивується, чому податкова служба не звертається до встановлених процедур для офіційного тлумачення норм.
Судова практика, зокрема рішення Шостого апеляційного адміністративного суду у справі ТОВ “Рейл Лоджистік”, підтверджує, що транспортні засоби не є роялті. Ігнорування усталеної судової практики з боку БЕБ є неприпустимим.
Ризики для всієї авіаційної галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що ця проблема виходить за межі суто податкових питань. Українська цивільна авіація вже зіткнулася з серйозними викликами: пандемія COVID-19, повномасштабна війна, втрата внутрішнього ринку, релокація бізнесу. Попри це, галузь продовжує сплачувати податки, зберігати персонал та інфраструктуру.
Даниїл Меньшиков, голова Державної авіаційної служби України, зазначає, що підприємства авіагалузі сплатили майже 27 мільярдів гривень податків та зборів у 2022-2025 роках. Кримінальне переслідування ставить під загрозу подальшу роботу компаній.
Такий підхід створює ризики для всієї галузі, яка й так працює в екстремальних умовах. Він може призвести до виведення бізнесу за кордон та зменшення надходжень до бюджету. Експерти попереджають, що подібна практика може підірвати правову визначеність, що є критично важливим для залучення інвестицій та стабільного розвитку економіки.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для представників авіаційної галузі та бізнесу, який співпрацює з нерезидентами. Вона висвітлює потенційні правові ризики, пов’язані з трактуванням лізингових платежів як роялті, і підкреслює необхідність уважного вивчення міжнародних угод та судової практики для уникнення проблем із контролюючими органами.