Українці прагнуть безпеки в мережі: нове дослідження розкриває настрої
Понад половина громадян України висловлює готовність підтримувати стандарти ЄС щодо видалення небезпечного та незаконного контенту в інтернеті. Однак, попри це, більшість опитаних відчуває себе незахищеною від загроз онлайн-простору. Такі висновки випливають з актуального соціологічного дослідження, проведеного компанією “Active Group”, про що повідомляє УНН.
Найчастіші онлайн-загрози
Згідно з результатами опитування, протягом останнього року найпоширенішою загрозою в інтернеті для українців залишається дезінформація, про яку повідомили 58% респондентів. На другому місці опинилися шахрайські схеми та фішинг (56,1%). Значна частка опитаних (45,9%) також стикалася з проявами мови ворожнечі.
Менш поширеними, але все ж актуальними проблемами виявилися:
- Розповсюдження персональних даних без згоди – 22%
- Заклики до насильства – 21%
- Радикальний контент – 19,3%
- Терористичний контент – 15,5%
При цьому 23,4% респондентів зазначили, що не стикалися з жодним із перелічених видів небезпечного контенту.
Відчуття захищеності в мережі
Лише 37,7% опитаних українців почуваються достатньо захищеними від загроз у цифровому просторі. Натомість майже половина (53,9%) визнає, що не відчуває себе в безпеці, а 8,4% не змогли дати однозначну відповідь. Варто зазначити, що порівняно з травнем поточного року, показник відчуття захищеності дещо зріс (з 34,5%), а кількість тих, хто почувається незахищеним, зменшилася (з 56,6%).
Динаміка підтримки європейських стандартів
Рівень підтримки правил видалення контенту, що відповідають європейським стандартам, демонструє певну динаміку. Загалом, 56,1% українців висловлюються “за” або “швидше так” щодо впровадження таких норм. Однак, ця цифра є нижчою порівняно з травнем, коли показник становив 67,2%.
Проти таких правил виступають 27,2% опитаних (16,3% “швидше ні” та 10,9% “ні”). Частка тих, хто не визначився, складає 16,7%. За два місяці кількість противників регулювання за європейськими стандартами зросла з 16,6% до 27,2%.
Суспільство готове до ефективнішої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною порушення власних прав та свобод. Це чіткий сигнал для законодавців. Українці підтримують європейський підхід до регулювання цифрового середовища, проте наголошують на важливості прозорості рішень та незалежного контролю за їх виконанням. Лише за цих умов механізми боротьби з протиправним контентом зможуть користуватися суспільною довірою.
– підкреслив директор компанії “Active Group” Олександр Позній.
Довіра до інституцій та побоювання
Серед українців найвищий рівень довіри щодо визначення та видалення небезпечного контенту має Служба безпеки України (СБУ) – 39,7% респондентів готові довірити їй це завдання. Хоча цей показник також знизився порівняно з травнем (44,3%).
Далі за рівнем довіри йдуть:
- Міжнародні суди – 20,2%
- Міжнародні організації – 19,6%
- Правоохоронні органи – 17,5%
Водночас, частка респондентів, які не довіряють жодній з перелічених інституцій, зросла до 18,4% (з 9,8% у травні).
Найбільшими ризиками, пов’язаними з регулюванням контенту, опитані називають:
- Втручання в приватність – 50,5%
- Можливі зловживання – 50,3%
- Корупційні ризики – 48,9%
Також респонденти висловили занепокоєння щодо можливої цензури, помилкового видалення контенту та тиску на опозиційні сили. За два місяці зменшилися побоювання стосовно зловживань (з 59,3%) та помилкового видалення контенту (з 42,0%).
Стосовно балансу між свободою слова та безпекою в мережі, то 48% українців схиляються до пріоритету свободи, тоді як 40,5% віддають перевагу безпеці. Частка тих, хто не визначився, залишилася майже незмінною – 11,5%.
Дослідження проводилося компанією “Active Group” 11 липня 2026 року шляхом онлайн-опитування методом самозаповнення анкет. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років, репрезентативна вибірка яких відповідає віковим, статевим та регіональним характеристикам населення України. Заявлена статистична похибка не перевищує 3,1%.
Порада від АіФ UA:
Ці результати опитування важливі для розуміння суспільних настроїв щодо безпеки в інтернеті. Вони показують, що українці прагнуть захисту від онлайн-загроз, але водночас занепокоєні можливими обмеженнями свобод. Важливо, щоб держава враховувала ці настрої при розробці законодавства, шукаючи баланс між безпекою та правами громадян, а також забезпечуючи прозорість і підзвітність регуляторних органів.