Уряд України розширив перелік підстав для подання заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації. Відтепер українці зможуть офіційно документувати значно ширший спектр втрат, а подання заяв буде максимально спрощене завдяки державному сервісу “Дія”.
Перша віце-прем’єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила у своїх соціальних мережах, що уряд ухвалив рішення про розширення переліку категорій, за якими громадяни, бізнес та держава можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків. Це стало можливим завдяки нещодавній постанові, яка додала 14 нових позицій до вже існуючого списку.
Розширення можливостей для відшкодування
“росія повинна нести відповідальність за всі заподіяні Україні збитки – як фізичним особам, так і бізнесу та державі в цілому. Міжнародний реєстр збитків, створений спільно Україною, ЄС та 43 іншими країнами, з головним офісом у Гаазі, є одним із ключових інструментів для майбутнього відшкодування завданої шкоди”, – наголосила Юлія Свириденко.
Уряд доповнив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів та держава Україна матимуть змогу офіційно фіксувати шкоду та втрати, спричинені російською агресією з 24 лютого 2022 року. До вже врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових.
– зазначила Свириденко.
За словами міністерки, подати заяви за цими новими категоріями до міжнародного Реєстру збитків стане можливо одразу після їх активації в мобільному застосунку “Дія”. Наразі, через “Дію” українці вже можуть подавати заяви щодо 21 категорії збитків.
Що саме можна буде зафіксувати?
Окрім вже доступних опцій, згідно з повідомленням Прем’єр-міністерки, тепер українці зможуть:
- Громадяни: зафіксувати втрату доступу до медичної допомоги, освітніх послуг, а також інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни. Також додано можливість документування додаткових економічних втрат.
- Власники бізнесу: зможуть додатково зафіксувати збитки, пов’язані зі знищенням культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, а також інші економічні та гуманітарні збитки.
- Держава: зможе зафіксувати знищення об’єктів культурної спадщини, екологічну шкоду, незаконне викрадення природних ресурсів, гуманітарні видатки на підтримку постраждалого населення, а також витрати на розмінування та очищення територій.
Нагадуємо, що робота компенсаційної комісії була розпочата у грудні 2025 року. На сьогодні Конвенцію вже підписали 38 держав-учасниць та Європейський Союз. Наразі триває процес, необхідний для повного запуску роботи комісії, повідомила Юлія Свириденко.
Порада від АіФ UA:
Розширення переліку категорій для Реєстру збитків та інтеграція з “Дією” — це значний крок до спрощення процесу документування та отримання компенсацій за втрати, завдані російською агресією. Українці тепер мають більше можливостей офіційно зафіксувати як особисті, так і бізнесові та державні збитки, що є важливим для подальшого відшкодування.