30-річний Санджай Сах провів 9 днів у зруйнованому тунелі гідроелектростанції в Непалі, виживаючи без їжі, харчуючись паводковою водою та рідиною, що просочувалася зі скелі. Його врятували лише на 10-й день разом із тяжко травмованим колегою.

Санджай Сах, який понад три роки працював механіком на цій гідроелектростанції, розповів, що в перші дні після обвалу майже не розплющував очей, побоюючись, що уламки в темряві пошкодять зір. Тунель після повені кардинально змінився: обладнання було знесене, стіни частково обвалилися, а підлога вкрилася ямами та завалами. Знання території об’єкта майже не допомагали.
Втрата відчуття часу та надія на порятунок
Спочатку Сах намагався пересуватися тунелем, проте згодом вирішив залишитися в одному місці, яке вважав найбезпечнішим. Саме там його й знайшли рятувальники. “Я повністю втратив відчуття часу і відчував себе так, ніби жив в іншому світі. Мені здавалося, що минуло лише 2 або 3 дні”, — розповів він.
Я повністю втратив відчуття часу і відчував себе так, ніби жив в іншому світі. Я думав, що минуло лише 2 або 3 дні
– розповів він.
Чоловік зізнався, що сили йому додавали думки про дружину, дворічну доньку та молитви. За 10-12 годин до порятунку він почав чути роботу екскаваторів та голоси людей ззовні, що дало йому надію.
Разом із Сахом у тунелі опинився 45-річний Кабір Махарджан. Їх розділила вода, однак Махарджана також вдалося врятувати, хоч він і отримав значно тяжчі травми.
За даними Reuters, обвал гімалайського льодовика, що спричинив руйнівні повені та зсуви в Непалі та китайському Тибеті, призвів до загибелі щонайменше 1300 людей. Ще понад 5300 вважаються зниклими безвісти.