Держава інвестує 100 мільйонів гривень у синергію науки та бізнесу: нова програма для інновацій
У 2026 році держава виділить 100 мільйонів гривень на стимулювання спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) між науковими установами та бізнесом. Частка державного співфінансування коливатиметься від 50% до 65%, а тривалість проєктів обмежуватиметься 18 місяцями.
Кабінет Міністрів ініціює впровадження нового механізму державної підтримки прикладних наукових досліджень та розробок, які будуть здійснюватися науковими установами та університетами на замовлення представників технологічного бізнесу.
Про це повідомляє УНН, посилаючись на інформацію від Кабміну та Міністерства освіти і науки України.
Деталізація програми
У 2026 році на реалізацію цієї інноваційної програми заплановано виділити 100 мільйонів гривень. Розмір державного співфінансування залежатиме від масштабу підприємства і становитиме від 50% до 65% від загальної вартості проєкту.
Нова ініціатива покликана ефективно поєднати актуальні потреби українського технологічного сектору з науковим потенціалом державних університетів та наукових інституцій. Модель передбачає, що компанія ідентифікує конкретну технологічну, виробничу чи інженерну проблему, а наукова команда працює над розробкою її вирішення, яке потенційно може бути впроваджене у виробничі процеси.
Таким чином, держава має намір підтримувати як фундаментальні, так і ініціативні дослідження, надаючи пріоритет прикладним проєктам, які мають чіткого замовника та високі перспективи практичного застосування. Очікується, що ця система дозволить значно скоротити часовий проміжок від наукової ідеї чи лабораторної розробки до впровадження готової технології, продукту чи виробничого рішення.
Особливий наголос робиться на розробках, що можуть бути корисними для оборонного сектору України, а також для модернізації вітчизняної промисловості та інших ключових галузей економіки.
У державному бюджеті на 2026 рік для впровадження цього нового механізму передбачено 100 мільйонів гривень. Важливо зазначити, що фінансування проєктів не буде повністю покладатися виключно на державу. Бізнес, який зацікавлений у конкретній технології чи розробці, також муситиме інвестувати власні кошти.
Розмір державного фінансування буде диференційованим залежно від розміру компанії. Для малих підприємств держава може покривати до 65% вартості проєкту. Середні підприємства отримають до 60% державного співфінансування, а великий бізнес – до 50%. Решта необхідної суми має бути забезпечена компанією-ініціатором.
Такий підхід покликаний підтвердити реальну зацікавленість підприємства в результатах дослідження та його готовність не лише сформулювати технологічний запит, а й активно брати участь у фінансуванні розробки та її подальшому впровадженні.
Максимальна тривалість кожного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту не перевищуватиме 18 місяців.
Пріоритетні напрямки розробок
Одним із ключових пріоритетів програми визначено забезпечення національної безпеки та оборони. Це включає дослідження та розробки в галузі озброєння та військової техніки, роботизованих систем, нових матеріалів, інформаційних технологій та інших технологічних рішень, які можуть бути застосовані для потреб оборони.
Проте, програма не обмежуватиметься виключно оборонними проєктами. Серед визначених Міністерством освіти і науки України напрямів також є розробка технологій транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окрему увагу приділятимуть високотехнологічному транспорту, ракетно-космічній галузі, авіа- та суднобудуванню.
Також передбачається підтримка досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, обробки та з’єднання, зокрема наноматеріалів і нанотехнологій. До пріоритетів віднесено технологічну модернізацію агропромислового комплексу, медичні технології, нове медичне обладнання, методи лікування та фармацевтичні розробки.
Крім того, серед обраних напрямів – екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка.
Формування перших проєктних завдань
Підготовчі роботи до запуску першого конкурсу розпочалися ще до офіційного ухвалення рішення урядом. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу запропонували повідомити про технологічні виклики, з якими підприємства не можуть впоратися власними силами та для вирішення яких потенційно потрібне залучення науковців.
На цьому початковому етапі від компаній не вимагається підготовка повного технічного завдання чи готового проєкту. Достатньо описати проблему, потребу в конкретній технології, продукті або технічному рішенні. Ці запити стануть основою для визначення тематик першого конкурсного відбору.
Ця модель фактично передбачає чіткий ланцюжок: бізнес ідентифікує технологічну проблему, наукова команда пропонує шляхи її вирішення, а держава та компанія спільно фінансують виконання дослідження або розробки.
Виконавці досліджень
До реалізації проєктів планується залучати команди державних університетів та наукових установ. Це дозволить максимально ефективно використовувати наукову інфраструктуру, лабораторії та вже існуючі напрацювання українських дослідників для вирішення прикладних технологічних завдань підприємств. Одночасно цей механізм створить для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимулюватиме їх до роботи над розробками, які мають чіткого потенційного замовника.
У проєкті порядку, який Міністерство освіти і науки раніше виносило на громадське обговорення, передбачалася можливість укладення тристороннього договору між МОН, науковою установою чи університетом та компанією-ініціатором. Такі договори мали б чітко визначати обсяг і порядок фінансування, очікувані результати дослідження, строки виконання робіт, а також питання, що стосуються прав на інтелектуальну власність, створену в межах проєкту.
Цей аспект є надзвичайно важливим для технологічного бізнесу, оскільки від умов використання патентів, технологій, програмного забезпечення чи інших результатів розробки напряму залежатиме можливість їх подальшого серійного виробництва та комерціалізації.
Критерії конкурсного відбору
Незважаючи на запуск механізму, низка важливих параметрів майбутнього конкурсного відбору потребуватиме деталізації безпосередньо у конкурсній документації. Зокрема, це стосується максимального можливого розміру державного фінансування одного проєкту, конкретного переліку допустимих витрат, порядку подання заявок та їхньої оцінки.
Також будуть детально визначені критерії, за якими експерти оцінюватимуть технологічну перспективність проєктів, їхню практичну цінність, можливості впровадження та потенційний економічний або оборонний ефект.
Окреме значення матимуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом і науковою установою.
Контекст
Підготовка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Головною метою цієї ініціативи було створення системи, за якою державні кошти спрямовуватимуться на розробки, що відповідають конкретним технологічним потребам українських підприємств. Окреме фінансування нового механізму було передбачене у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки фігурував під назвою “Бізнес і наука”, було закладено близько 100 мільйонів гривень.
Запуск цієї програми має стати спробою вирішити одну з давніх проблем української науки – слабкий зв’язок між науковими дослідженнями та їхнім практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки значна частина результатів досліджень традиційно не доходила до стадії серійного виробництва або комерційного використання. Новий механізм покликаний змінити цю модель: компанії повинні безпосередньо брати участь у формуванні тематики досліджень, фінансувати частину робіт та бути зацікавленими у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма також має важливе оборонне значення, оскільки дозволяє спрямувати науковий потенціал університетів та дослідницьких установ на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Водночас ефективність нового механізму залежатиме від того, наскільки оперативно вдасться провести перший конкурс, залучити до нього технологічний бізнес та забезпечити реальне впровадження профінансованих розробок.
Нагадаємо
Дещо раніше українські виробники озброєнь висловили занепокоєння щодо ризику зриву постачань на фронт.
Порада від АіФ UA:
Ця програма є чудовою можливістю для українського бізнесу та науковців об’єднати зусилля для створення інноваційних рішень. Вона допоможе прискорити впровадження передових технологій, особливо в оборонній сфері та промисловості, а також стимулюватиме розвиток вітчизняної науки, роблячи її більш практично орієнтованою.