Майже третина бізнес-скарг на силовиків стосується БЕБ
Бюро економічної безпеки (БЕБ) продовжує привертати значну увагу підприємців: у 2025 році на це відомство надійшло 29% усіх скарг бізнесу на правоохоронні органи, а у 2026 році ситуація не змінилася – показник залишився на тому ж рівні. Основними претензіями є необґрунтовані арешти майна та питання щодо законності слідчих дій. Цю тенденцію другий рік поспіль констатує Рада бізнес-омбудсмена, яка отримує ці звернення.
Згідно з даними Ради бізнес-омбудсмена, звернення стосовно правоохоронних органів стабільно посідають другу позицію серед усіх проблем, з якими стикається бізнес. Це підтверджується відповіддю на запит УНН.
Кожна третя скарга – на БЕБ
Статистика свідчить, що у 2025 році Рада отримала 129 скарг на правоохоронців, з яких 37 (29%) стосувалися саме Бюро економічної безпеки. У 2026 році це співвідношення практично не змінилося: з 83 звернень щодо правоохоронної діяльності 24 (29%) стосувалися БЕБ.
У 2025 загалом Рада отримала 129 таких скарг, з них на БЕБ – 37, що становить 29% від усіх скарг на правоохоронні органи. У 2026 році співвідношення практично не змінилося: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 скарги стосувались БЕБ – знову 29%
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за аналогічний період на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, Рада бізнес-омбудсмена успішно вирішила 71% скарг на правоохоронну діяльність у 2025 році. Цього року показник успішних вирішень дещо знизився і становить 52%.
Основні причини невдоволення бізнесу
Значна частина звернень підприємців стосується арештів майна та процесуальних дій під час кримінальних проваджень.
Так, зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, що санкціоновані судом. Такі питання не належать до компетенції Ради відповідно до її Регламенту
– наголосили у Раді бізнес-омбудсмена.
Це означає, що частина проблем, з якими бізнес звертається до омбудсмена, не може бути вирішена через цей інструмент, оскільки вони стосуються суто судових процесуальних питань.
Проблема використання кримінального процесу як методу тиску на бізнес неодноразово піднімалася підприємцями та експертами. Для компаній арешти рахунків, майна, обшуки чи вилучення документів можуть призвести до зупинки діяльності ще до того, як буде доведено будь-яку вину.
Скандал із оподаткуванням авіалізингу
Попри чіткі норми українського податкового законодавства та міжнародних угод щодо сплати податків за лізинг повітряних суден, БЕБ ініціювало розслідування щодо щонайменше 5 авіаперевізників. Серед них МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – нібито несплата до бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за лізинговими договорами. Слідчі кваліфікують лізингові платежі як роялті, а літаки – як “обладнання”.
Підставою для таких дій стали аналітичні висновки, опубліковані у 2024 році командою ДПС, яка запропонувала оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. Ці документи, за словами представників авіаринку, мають багато схожостей і стали основою для кримінальних справ.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі БЕБ ігнорують міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% податку без урахування положень конвенцій є сумнівним.
Варто зазначити, що за даними ДПС, більшість авіакомпаній пройшли податкові перевірки, і лише в одному випадку було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили жодних проблем.
Вікторія Касьян, заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України, підтвердила, що лише за результатами однієї перевірки було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті.
Однак, відсутність порушень в інших перевірках не завадила БЕБ розпочати кримінальні справи, стверджуючи, що компанії не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Список авіакомпаній, до яких можуть виникнути претензії, може розширюватися, адже близько 40 авіаперевізників користуються лізингом. Це ставить під загрозу всю галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже відкрито заявили про тиск з боку БЕБ. Вони вважають, що дії державних контролюючих органів загрожують знищенням цивільної авіації, яка вже постраждала від закриття неба та релокації під час повномасштабної війни. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до відповідних комітетів Верховної Ради та Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом розробити єдиний підхід до оподаткування в сфері авіаційного лізингу.
Ситуація, коли другий рік поспіль майже третина скарг бізнесу на правоохоронців стосується БЕБ, вкотре актуалізує питання необхідності кардинальних змін у відомстві. Результати переатестації керівництва виявили значні кадрові проблеми, але лише заміни управлінців може бути недостатньо. Для реальної реформи потрібен не лише аудит усіх працівників та переатестація, але й глибокий аналіз кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці повідомляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай важливою для українського бізнесу, оскільки вона висвітлює системні проблеми у взаємодії з правоохоронними органами, зокрема з БЕБ. Розуміння причин скарг та специфіки проблем (як-от оподаткування авіалізингу) допоможе підприємцям краще захищати свої права, а також сприятиме громадському тиску на необхідність реформування контролюючих органів.