БЕБ провадить кримінальні справи ще до фіналізації податкових зобов’язань: бізнес б’є на сполох
Рада бізнес-омбудсмена зафіксувала тенденцію, коли Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціює кримінальні провадження щодо потенційного ухилення від сплати податків ще до моменту узгодження відповідних податкових зобов’язань. Часто аналітичні довідки, які використовує БЕБ, не отримують належного визнання як докази в суді. Про це стало відомо з відповіді Ради бізнес-омбудсмена на запит УНН.
Підприємці висловлюють глибоке занепокоєння через практику, коли Бюро економічної безпеки розпочинає кримінальні провадження за фактами можливого ухилення від оподаткування ще до того, як відповідні податкові зобов’язання були остаточно встановлені та узгоджені. Додатковою проблемою є відкриття справ БЕБ на основі аналітичних довідок без проведення повноцінних податкових перевірок, що негативно впливає на подальший судовий розгляд.
Що непокоїть бізнес
Наприкінці 2025 року між Радою бізнес-омбудсмена та БЕБ було укладено Меморандум про співпрацю. У 2026 році розпочала роботу Експертна група, створена для оперативного вирішення проблем, з якими бізнес стикається через діяльність чи бездіяльність Бюро.
Наразі проведено два засідання Експертної групи, де обговорювалися такі питання, як виконання судових рішень, дотримання розумних строків досудового розслідування, порядок повернення вилученого майна та обґрунтованість слідчих дій.
Однак, Рада бізнес-омбудсмена звертає увагу на поширену практику відкриття кримінальних проваджень за підозрою в ухиленні від сплати податків у ситуаціях, коли податкові зобов’язання ще не пройшли процедуру узгодження.
“Окреме занепокоєння бізнесу викликають випадки відкриття кримінальних проваджень та проведення досудового розслідування за обставин, коли податкові зобов’язання, які орган досудового розслідування пов’язує з можливим ухиленням від оподаткування, ще не є узгодженими,” – зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Це принципове питання для бізнесу: чи має кримінальне переслідування за несплату податків розпочинатися до того, як податкове зобов’язання встановлено згідно з законом та завершено всі належні податкові процедури.
Кримінальні провадження на основі аналітики БЕБ
Ще одна проблематика, на яку вказує Рада бізнес-омбудсмена – це використання аналітичних довідок БЕБ як підстави для відкриття кримінальних проваджень.
“Раді відома низка випадків внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за статтею 212 Кримінального кодексу України на підставі аналітичних продуктів БЕБ без проведення (або без належного завершення) податкової перевірки. Як наслідок, відповідні матеріали в подальшому під час судового розгляду нерідко оцінюються як неналежні докази для підтвердження наявності складу кримінального правопорушення,” – наголосили в Раді бізнес-омбудсмена.
– зазначили у Раді бізнес-омбудсмена.
Там додали, що ця проблема вже порушувалася, зокрема, під час обговорення ініціатив щодо запровадження механізмів досудового врегулювання у справах про податкові правопорушення.
Важливо зазначити, що офіційна статистика скарг, яку опрацьовує Рада бізнес-омбудсмена, не відображає повного масштабу проблем у взаємодії підприємців із БЕБ. Мандат Ради обмежує її можливість розглядати певні категорії звернень, зокрема ті, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, санкціонованих судом.
Авіакомпанії та спірне трактування лізингу
Показовим прикладом потенційних ризиків такого підходу стала ситуація в українській авіаційній галузі. Незважаючи на те, що податкове законодавство України, яке десятиліттями не зазнавало змін у частині лізингу, та відповідні міжнародні договори чітко регламентують порядок сплати податків за лізинг вертольотів і літаків, Бюро економічної безпеки вирішило інтерпретувати норми на власний розсуд.
БЕБ проводить розслідування щодо щонайменше 5 авіаперевізників, включно з МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – ймовірна несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти класифікують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби (ДПС) опублікувала матеріал, де запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, надзвичайно схожі та ніби написані “під копірку”, стали основою для порушення кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, вказують на ігнорування слідчими чинних міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованих Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше сумнівним.
Варто зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення під час оподаткування лізингу. Інші податкові перевірки таких порушень не виявили.
Як зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян, результати лише однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі призвели до перекваліфікації лізингових платежів у роялті.
Проте, відсутність порушень в інших випадках не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних справ проти авіакомпаній, які, на думку слідства, не сплатили 15% роялті за останні 7 років. При цьому, список авіакомпаній, до яких можуть виникнути претензії з боку правоохоронців через лізинг, може розширитись будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під загрозою може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Опитані УНН експерти зазначають, що якщо усталені трактування податкових норм можуть бути змінені правоохоронним органом заднім числом, а кримінальні справи відкриваються ще до завершення податкових процедур, це створює сигнал про непередбачуваність регуляторного середовища в Україні. Для потенційних інвесторів це означає, що навіть добросовісне дотримання чинних правил не гарантує захисту бізнесу від кримінально-правових ризиків.
Представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно зруйнувати компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація вже звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Слід розуміти, що сам факт наявності кримінального провадження в Україні, навіть за відсутності підозрюваних, може створювати для компаній ризики у взаємовідносинах з іноземними лізингодавцями, банками, страховими компаніями, аудиторами та контрагентами. Навіть без остаточно встановленого податкового порушення, такі провадження можуть сприйматися міжнародними партнерами як підстава для додаткових перевірок, перегляду умов співпраці або обмеження контрактів.
Проблема відкриття кримінальних проваджень до остаточного встановлення податкових зобов’язань та використання аналітичних довідок БЕБ вкотре підтверджує необхідність проведення повноцінного аудиту кримінальних справ, які розслідує Бюро. Така перевірка дозволила б встановити, чи були достатні правові підстави для втручання правоохоронного органу в діяльність компаній та чи не перетворювався аналітичний інструментарій БЕБ на механізм кримінального тиску на бізнес.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх українських підприємців. Вона висвітлює потенційні ризики, пов’язані з роботою Бюро економічної безпеки, зокрема, відкриття кримінальних справ до остаточного встановлення податкових зобов’язань та використання сумнівних доказів. Розуміння цих аспектів допоможе бізнесу краще захищати свої права та інтереси, а також вимагати прозорості та законності у взаємодії з державними органами.