Міжнародна група вчених провела велику роботу, щоб визначити, як впливають фізичні навантаження увечері на якість сну. Існували суперечливі рекомендації щодо тренувань за кілька годин до укладання в ліжко. Деякі фахівці навіть стверджують, що після занять людина може спати міцніше на тлі легкої втоми. Нове дослідження ставить крапку в суперечках і стверджує однозначно: тренування за чотири години до сну і менше шкодять організму.
У річному дослідженні взяли участь 14689 добровольців. За параметрами їхнього організму безперервно вели спостереження за допомогою мультисенсорних біометричних пристроїв. Вдалося зібрати величезний масив даних за чотири мільйони ночей. Це було необхідно, щоб чітко виявити потенційний зв'язок між пізніми тренуваннями, інтенсивністю вправ, сном та серцевою діяльністю під час сну.
При аналізі даних враховувалися вік, стать, пора року, день тижня, рівень фізичної підготовки та рід занять випробуваного, а також те, як учасники експерименту спали попередньої ночі. Облік всіх цих умов дозволяв відсіяти випадкові кореляції та знизити рівень «шуму» у даних.
Як з'ясувалося, вечірні фізичні вправи, особливо пов'язані з високим навантаженням на серцево-судинну систему, найчастіше порушують подальший сон, підвищують частоту серцевих скорочень у стані спокою та збільшують варіабельність пульсу. Це все заважає повноцінному відновленню людини за ніч, а також сприяє розвитку захворювань, якщо така дія виявляється регулярно. Організм за час сну не встигає вийти зі стану підвищеної готовності, що знижує якість відпочинку.
Автори роботи зазначили, що суттєвий вплив на якість сну роблять заняття, проведені за чотири години до нього і менше. Якщо перерва між тренуванням і засипанням триваліша, то чіткого зв'язку не простежується. Також менш шкідливими виявилися заняття, не пов'язані з підвищенням пульсу, частоти дихання та температури. Наприклад, легка пробіжка чи плавання. А ось гра у футбол, інтервальні тренування, тривалі забіги тощо навантаження впливали на сон найгірше.