Чи знаєте ви, що часом, зайшовши до іншої кімнати, ви раптом забуваєте, навіщо прийшли? Це не ознака неуважності чи втоми. Дослідники з Університету Нотр-Дам з’ясували, що пам’ять може підвести нас через зміну просторового контексту. Перетинаючи дверний отвір, наш мозок починає формувати нову модель події, тоді як попередня інформація залишається прив’язаною до старої локації.
Цим явищем зацікавилися американські науковці Кайл Петтіджон і Габріель Радванскі. Результати їхньої роботи були опубліковані у науковому журналі The Quarterly Journal of Experimental Psychology.
Як дверний отвір впливає на здатність згадувати
Для перевірки роботи пам’яті дослідники створили віртуальне середовище. Учасники, керуючи персонажами за допомогою джойстиків і сенсорних екранів, брали різнокольорові геометричні фігури зі столів і переносили їх в інше місце.
Завдання виконувалися за двома сценаріями:
- учасники пересувалися в межах одного великого приміщення;
- учасники проходили через двері до іншої кімнати.
Після завершення переходу система запитувала, який саме предмет переносила людина. Відповіді учасників частіше виявлялися неправильними саме після проходження через дверний отвір, ніж після переміщення на аналогічну відстань у межах однієї кімнати.
Чи залежить забудькуватість від часу переходу
Науковці також перевірили гіпотезу, що інформація може забуватися через більший проміжок часу між отриманням завдання та перевіркою пам’яті.
Маршрути були сплановані так, щоб перехід до нової кімнати не тривав довше, ніж рух через велике приміщення без дверей. Попри однакову тривалість, кількість помилок залишалася вищою саме після зміни локації. Це дозволило дослідникам відкинути пояснення, що люди забувають мету своїх дій лише через те, що дорогою минає більше часу.
Чому коротка пауза не відновлює спогад
Під час другого експерименту вчені перевірили, чи пов’язана втрата інформації з тимчасовим перевантаженням мозку. Перед тестуванням пам’яті після переходу до нової кімнати учасникам давали трисекундну паузу.
Припускалося, що короткої затримки може бути достатньо, щоб мозок опрацював новий простір і відновив доступ до інформації про предмет.
Однак пауза не вплинула на точність відповідей. Учасники продовжували частіше помилятися після проходження через двері. Отже, забудькуватість не пояснюється лише потребою мозку витратити додатковий час на адаптацію до нової обстановки.
Що таке «модель горизонту подій»
Дослідники пояснюють отримані результати за допомогою «моделі горизонту подій». Згідно з нею, мозок розподіляє наш щоденний досвід на окремі епізоди, орієнтуючись на зміни місця, часу, дій чи обставин.
Дверний отвір у цьому випадку слугує просторовою межею. Після її перетину мозок сприймає попередню ситуацію як завершену та починає створювати нову ментальну модель подій.
Наприклад, перебування у вітальні та подальший перехід на кухню можуть зберігатися в пам’яті як два окремі епізоди, навіть якщо між ними минуло лише кілька секунд.
Чому спогади починають конкурувати
Інформація про предмет або заплановану дію спочатку закріплюється в контексті попередньої кімнати. Після переходу до нового приміщення мозок має перенести її до нової моделі події.
У результаті одна й та сама інформація опиняється пов’язаною одразу з двома контекстами:
| Контекст | Як мозок опрацьовує інформацію |
|---|---|
| Попередня кімната | Зберігає початкову мету або дію |
| Дверний отвір | Позначає завершення одного епізоду |
| Нова кімната | Формує нову модель події |
| Спроба згадати | Активує кілька контекстів одночасно |
Коли людина намагається згадати, навіщо прийшла, мозок отримує доступ до інформації з різних моделей. Через конкуренцію між ними пошук потрібного спогаду ускладнюється, хоча сама інформація може залишатися в пам’яті.
Чому мета повертається після виходу з кімнати
Описаний механізм також може пояснювати, чому забута думка іноді раптово повертається, коли людина знову опиняється у попередньому приміщенні.
Повернення до старої локації відновлює початковий контекст, у якому була сформована мета. Завдяки цьому мозку легше отримати доступ до пов’язаного з ним спогаду.
Таким чином, двері не стирають інформацію, а змінюють спосіб, у який мозок її структурує та шукає.
Джерело: iz.com.ua