На перший погляд, здається, що немає нічого страшного в тому, що сидить людина за комп'ютером день і ніч, адже нікому не заважає. Однак насправді це зовсім не так, у чому можна переконатись на прикладі однієї життєвої історії.
Жила була одна чудова сім'я: він, вона та маленька донька. Він працював «комп'ютерним генієм», а їй доводилося весь будинок нести на собі. Була вона в сім'ї і за маму, і за тата, і за куховарку, і за хатню робітницю, і в тому числі за тесляра, електрика та сантехніка. А він не дуже про все це думав, сидів собі розважався біля комп'ютера. Спочатку таке захоплення виглядало вельми невинно, дружині навіть подобалося, що чоловік нікуди не ходить вечорами, сидить собі вдома, завжди в неї перед очима. Але незабаром у нього в грі з'явилася інша дружина – віртуальна…
Після її появи чоловік взагалі перестав звертати увагу на сою реальну дружину і тільки грубо відмахувався від неї. Зате віртуальна дружина у нього була і заінькою, і локшиною, і кисонькою. А одного дня він глибоко поринув у гру, що навіть забув піти на роботу. Найсумніше, що йому це сподобалося, тому він почав регулярно прогулювати свою роботу. Тут його швиденько звідти і звільнили.
Примітно, що до цього моменту чоловік таки став помічати, що в квартирі стало якось підозріло тихо і вже не пахне так смачно, як раніше, а в холодильнику взагалі покотити. Перебуваючи у своєму віртуальному світі, він навіть не помітив, що залишився зовсім один. І раптом він зрозумів, що купив, а що втратив. Придбав він головний біль через остеохондроз, втрачений зір, зіпсовану психіку і самотність, а втратив найцінніше в житті: дружину, дочку, радість від улюбленої роботи, достаток у сім'ї. А віртуальні друзі від нього відразу відвернулися, як тільки він перестав платити за них гроші.
Тільки на цьому прикладі можна зрозуміти, що комп'ютерна залежність дуже страшна штука. Людина тільки тоді починає замислюватися про те, як припинити сидіти за комп'ютером, коли через це втрачає когось чи щось. Дуже важко потім повернути підірване здоров'я чи довіру близьких. Краще дотримуватися помірності у всьому і не доводити до такого стану.
Однак, що робити тоді, якщо все-таки комп'ютерна залежність захопила в свої руки? Якщо сили волі не вистачає, щоб відірватися від комп'ютера? Дітей відучити від цієї звички досить просто: достатньо їх захопити чимось цікавим. Хоча не завжди з першої спроби вдається знайти щось таке, що замінить згубну звичку. Зате всі ці старання не пройдуть даремно. Якщо дитина відірветься від комп'ютера, то її здоров'я та психіка залишаться у повному порядку. Але загалом можна сказати, що комп'ютер – це свого роду наркотик, людина на нього хворіє.
Взагалі, в принципі, немає особливої різниці дитина чи дорослий хворіє на комп'ютер. І тим, і іншим необхідна допомога, або хороший струс. Буває, що тільки з ряду ось подія, що виходить, здатна витягнути хвору людину з віртуальної гарячки в реальне життя і навчити заново радіти простим задоволенням.
Хорошим способом відірвати себе від комп'ютера є зміна ситуації. Головне поїхати туди, де немає інтернету. Це зробити складно, але цілком можливо. При цьому не слід брати із собою в дорогу ноутбук. Страждання від нестачі комп'ютера будуть недовгими, зате відразу згадаються багато інших насолод і захоплень. Крім того, достатньо подумати про те, скільки часу йде на марні комп'ютерні ігри, адже за цей час можна було б прожити цікавіші події. Тим більше, що життя воно одне, це не віртуальна реальність. Другого шансу можна і не отримати, тому варто прагнути вхопити від життя все найкраще.
Деякі, щоб позбавитися комп'ютерної залежності заводять собі собачку, тому що хочеш – не хочеш, але її потрібно годувати і з нею потрібно гуляти. Такі прогулянки допоможуть допомогти встати через комп'ютер, а на вулиці вже можна зустріти знайомих, розмовляти, а потім уже й самому додому не захочеться йти. Дорослим людям варто замислитися над тим, який приклад вони подають своїм дітям, сидячи за комп'ютером. Адже нікому не хочеться, щоб їхня дитина стала нервовою, нелюдимою і зі скривленим хребтом.
А скільки трагедій трапилося через той самий комп'ютер та інтернет. Наприклад, в Сочі один хлопець наклав на себе руки, після того, як на сторінці в Однокласниках з'явився неприємний запис про нього. Інший студент також загрався в комп'ютерні ігри, що не помітив, як зістрибнув з 10 поверху, а школяр з Алтайського краю наклав на себе руки через комп'ютерний вірус. І таких випадків безліч, особливо, що стосується суїциду підлітків, чия психіка ще поки що неврівноважена. Тому замість того, щоб тупо сидіти за комп'ютером, краще варто піти і зайнятися якими-небудь реальними справами або поспілкуватися з близькими, поки не стало зовсім пізно.