№ 34 (1555) 31 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація, Фармацевтичні компанії Поділитися
Судові баталії навколо спадщини: як фармацевтичний бізнес переживає корпоративні конфлікти
Історія відродження компанії після втрати виробничих потужностей та її поточні виклики
7 липня 2026 року стало переломним днем для ТОВ «ФАРМАСЕЛ»: обшуки в офісах, помешканнях та транспорті співробітників, вилучення фінансової документації, електронних носіїв та актуальних реєстраційних досьє. Того ж дня, у справі про банкрутство ТОВ «НІКО», суд заарештував кошти ТОВ «ФАРМАСЕЛ» на суму майже 59 мільйонів гривень (близько $1,4 млн за поточним курсом) для забезпечення потенційних вимог. Ці вимоги стосуються переоформлення торговельних марок у 2015 році, змін заявників реєстраційних посвідчень у 2017 та 2023–2024 роках, а також маркетингового супроводу та надання фінансової допомоги. Події різних періодів об’єдналися в один юридичний кейс, наслідки якого відчуває фармацевтичний виробник, що працює в умовах війни. Директор ТОВ «ФАРМАСЕЛ» Андрій Лисицький розповів про походження спору, а редакція зіставила його слова з даними Proxima Research, BI Prozorro та внутрішніми звітами компанії.
— У публічному просторі «НІКО» та «ФАРМАСЕЛ» іноді представляють як компанії, між якими відбулося просте переміщення активів. Якими насправді були їхні взаємини?
— ТОВ «НІКО» було засноване у 1994 році. У 2009 році його учасники, яким належало 35% статутного капіталу, створили окрему компанію «ФАРМАСЕЛ» для розвитку аптечної мережі. Одночасно компанії функціонували за партнерською моделлю, що передбачала оптову торгівлю та контрактне виробництво, зосереджене на заводі «НІКО» в Макіївці.
Після початку війни у 2014 році контроль над заводом було втрачено. Команда переїхала до Києва і спочатку продовжувала працювати в межах «НІКО»; аптечну мережу «ФАРМАСЕЛ» також довелося залишити. Вивезення основного обладнання та документації виявилося неможливим, а частину технологічних матеріалів довелося знищити, щоб запобігти їхньому використанню окупаційними структурами. Протягом менш ніж року обсяги продажів скоротилися приблизно вп’ятеро.
Виникла нагальна потреба у пошуку нових виробничих майданчиків, відновленні документації, проведенні трансферів, валідації та регуляторних процедур. Паралельно ми розвивали дистрибуцію препаратів інших виробників, аби зберегти клієнтську базу та забезпечити фінансування діяльності до моменту відновлення власного виробництва на контрактних потужностях.
Мажоритарний учасник не надав додаткового фінансування і заявив про відсутність планів подальших інвестицій в Україні. Відновлення відбувалося завдяки зусиллям команди та міноритарних учасників. Перенесення виробництва одного препарату на європейський майданчик коштувало орієнтовно від 50 до 90 тисяч євро. Тому з понад 50 зареєстрованих лікарських засобів вдалося відновити виробництво лише близько 10.
— Коли сталося розмежування між учасниками?
— У 2017 році міноритарні учасники вийшли зі складу ТОВ «НІКО» і продовжили діяльність у межах «ФАРМАСЕЛ», куди перейшла фактично вся команда, яка займалася відновленням бізнесу в Києві. Жодних претензій з приводу цього розмежування не виникало ані тоді, ані протягом наступних майже 9 років.
Мажоритарний учасник фактично не придбав 35% частки за власні кошти. Цю частку викупило саме ТОВ «НІКО», тобто розрахунок з учасниками був здійснений коштом прибутків товариства, які до моменту розмежування генерувала сама команда. Корпоративне розмежування не означало припинення господарських відносин. За «НІКО» залишився контракт з виробничим майданчиком DEMO в Греції, тоді як «ФАРМАСЕЛ» відповідав за просування, продажі, дистрибуцію, логістику та регуляторну діяльність. Штат «НІКО» фактично скоротився до директора, бухгалтера та кількох технічних працівників зі складом, які мали часткове навантаження. Без зовнішнього супроводу контракт не міг би функціонувати.
Ця модель роками відображалася в угодах, фінансових розрахунках та звітності. «НІКО», як емітент цінних паперів, проходило аудиторські перевірки, а мажоритарний учасник з 2015 року виконував функції ревізора. Припущення про те, що все відбувалося без його відома, видається дивним і потребує пояснень.
— Чому у 2015 році відбувалося переоформлення торговельних марок?
— Необхідно уявити перші місяці війни. Ми втратили завод, обладнання, документацію та власні домівки. Ніхто не знав, що може бути захоплено далі, які права чи юридичні документи компаній можуть спробувати переоформити на окупованій території, і в якій юридичній формі бізнес зможе функціонувати надалі.
Тому переоформлення торговельних марок на фізичних осіб було вимушеним, несистемним антикризовим заходом. Це не було переданням активу з прогнозованою дохідністю: нові виробничі майданчики ще не існували, частина препаратів не була розроблена, а марки фактично залишалися лише назвами. Збори учасників не розглядали їх як стратегічні активи. Майже всі назви лікарських засобів були зареєстровані безпосередньо перед початком Антитерористичної операції (АТО), тому їхня балансова вартість тоді обмежувалася лише витратами на реєстрацію.
Портфель включав 15 торговельних марок лікарських засобів, 14 з яких були призначені для України. На сьогодні використовується лише 5: 3 — з 2016 року, 1 — з 2024 року, 1 — з 2025 року. 9 торговельних марок не комерціалізовані в Україні; проєкт у Казахстані був припинений через брак ресурсів для його просування.
Економічну цінність комерціалізованих торговельних марок було створено пізніше завдяки інвестиціям у виробництво, якість, просування та дистрибуцію. Термін дії первісної охорони корпоративного бренду Nikopharm фактично сплив у 2019 році; охорона марки «Носален», що залишилася в «НІКО», не була подовжена.
— Що означала зміна заявника за реєстраційними посвідченнями?
— У 2017 році заявник за частиною реєстраційних посвідчень був змінений у зв’язку із заміною сторони у договорах контрактного виробництва. У 2018–2020 роках співробітники «ФАРМАСЕЛ» перереєстрували майже всі препарати, пов’язані з майданчиком DEMO. Ані до війни, ані після її початку жодних рахунків не виставлялося ні за перереєстрацію, ні за поточну підтримку реєстраційних досьє.
У 2023–2024 роках, після завершення контракту з DEMO та запуску заводу «ФАРМАСЕЛ», щодо решти препаратів були змінені заявник та виробничий майданчик. Ці зміни не були односторонніми чи прихованими. Вони були здійснені на підставі договорів, які обидві сторони добровільно підписали через своїх уповноважених представників. Зміни відображалися у відкритому державному реєстрі, і з 2017 року власник або керівник «НІКО» не висували жодних заперечень. Не було їх і у 2024 році після призначення нового директора.
Подібно до евакуації складу, у 2022 році ми зберегли те, що без нашого втручання було б втрачено. Якби товар не був евакуйований, а препарати не перереєстровані, сьогодні не існувало б і предмета претензій. Парадокс полягає в тому, що дії з порятунку активів тепер намагаються трактувати як кримінальні.
— Ви згадали про спір щодо реєстраційних посвідчень. Чому, на вашу думку, він виник? У чому їхня цінність для колишнього партнера?
— Саме це і ми не зовсім розуміємо. Реєстраційне посвідчення на лікарські засоби має практичну цінність лише за наявності виробничого майданчика, кваліфікованого персоналу, системи якості, сировини та коштів на підтримку досьє. У «НІКО» цього вже не було, тому сам запис у реєстрі не давав можливості виробляти препарати чи отримувати дохід. Старе досьє у форматі не-eCTD — це опис того, як препарат виробляли в Макіївці з конкретної сировини, на певному обладнанні та за тодішніми методами контролю. Для простих генериків базовий склад, технологію та методи аналізу можна відтворити за фармакопеями та документацією виробників сировини.
Найскладнішим етапом є промислове впровадження: лабораторна технологія не завжди відтворюється на промисловому обладнанні. Виникають питання ціноутворення, розчинності, порядку завантаження та властивостей конкретної сировини. Відповіді на них дають промислові випробування та реальні серії, а не архівні матеріали.
Графік розробки та реєстрації одного препарату містить понад 500 послідовних кроків і вимагає роботи розробників, технологів, лабораторій, виробничих підрозділів, служб якості, закупівель та регуляторного відділу. Саме працююча система, а не архівне досьє, перетворює технологію на якісний препарат.
Усі права були передані офіційно — за договорами та актами, підписаними керівниками обох компаній. Усі зміни відображалися у відкритих реєстрах, а інформацію про заявника/виробника можна знайти в Державному реєстрі лікарських засобів України, а також на упаковці та в інструкції для медичного застосування лікарського засобу.
Заперечення з’явилися лише після будівництва та запуску нового заводу в Україні. Можливо, це збіг, але надто показовий. У роки, коли команда лише намагалася втримати бізнес, а фінансові результати вимірювалися збитками, претензій не виникало. Можливо, розподіл збитків просто не є найпривабливішою формою корпоративної участі. Коли ж з’явився новий завод і фінансова звітність з ознаками відновлення, корпоративний інтерес помітно активізувався. Деяким людям властиво вважати невдачі наслідком чужих рішень, а в успіху, створеному без їхньої участі, раптом помічати власну частку. Однак у бізнесі причетність визначається не гострим зором, а документами, інвестиціями та фактичною участю в роботі.
У «НІКО» було понад 50 зареєстрованих лікарських засобів; понад 40 залишилися без підтримки, і згодом їхні реєстраційні посвідчення втратили чинність. Претензії виникли щодо близько 10 препаратів, які «ФАРМАСЕЛ» власним ресурсом актуалізував і переніс на нові виробничі майданчики. Якщо застарілі реєстраційні матеріали справді були такими цінними для продажу, варто перевірити, скільки таких досьє було реалізовано, за якою ціною та зі сплатою яких податків державі, яка так енергійно захищає майже збанкрутілу компанію.
— Чому ви вважаєте, що «НІКО» не планувало продовжувати господарську діяльність та контрактне виробництво?
— Ми не можемо знати внутрішніх намірів власника, тому оцінюємо його дії. Контрактне виробництво потребує команди, складських приміщень, фінансування, регуляторного супроводу та постійного зв’язку з виробником. У «НІКО» все рухалося у протилежному напрямку.
У 2022 році компанія фактично втратила склад, а безпечне місце для зберігання продукції шукала наша команда. Основний учасник не відповідав на телефонні дзвінки. У 2023 році директор був мобілізований, головний бухгалтер звільнився, але власник навіть не зустрівся з новим виконувачем обов’язків директора.
У листопаді 2024 року весь штат «НІКО» звільнився, і ми завершили співпрацю. Після цього компанія, наскільки нам відомо з відкритих джерел, припинила подавати фінансову звітність. Ми не побачили жодної дії, яка б свідчила про намір продовжувати контракт або господарську діяльність загалом. Після завершення нашого контракту ніхто вже не підтримував зв’язку з контрактним виробником. Грецький майданчик навіть звертався до нас із запитом, кому виставляти остаточні рахунки, які так і не були сплачені.
— Арбітражна керуюча ставить під сумнів маркетингові договори. Які послуги фактично надавалися?
— «ФАРМАСЕЛ» був єдиним покупцем продукції «НІКО», тому маркетинг, продажі та дистрибуція становили єдиний комерційний цикл. Команда планувала продажі та запаси, навчала медичних представників, готувала маркетингові матеріали, працювала з лікарями, дистриб’юторами та аптеками, організовувала поставки, логістику та опрацьовувала рекламації. Саме ця робота перетворювала виготовлений препарат на дохід «НІКО». У лютому 2022 року ця ж команда евакуювала продукцію зі складу в Харкові. Без цього товар і дохід від його реалізації, найімовірніше, були б втрачені разом із нинішнім предметом спору.
Замість подяки за врятоване майно через 4 роки ми отримали звинувачення, кримінальне провадження та обшуки. Команда роками просувала, продавала і зберігала продукцію, а під час війни фізично її врятувала. Тепер нас звинувачують у тому, що ми працювали небезоплатно.
— А в чому полягала суть договору про безповоротну фінансову допомогу?
— «ФАРМАСЕЛ» викуповував увесь обсяг продукції «НІКО» за повною договірною ціною, без знижок, а частину препаратів регулярно передавав лікарням як благодійну допомогу — не лише на початку вторгнення, а щоразу, коли вони потребували підтримки. «НІКО» отримувало повну оплату, тобто всі витрати несло ТОВ «ФАРМАСЕЛ».
Договір про надання фінансової допомоги був узгодженим способом компенсації витрат на благодійність. Перед завершенням співпраці власник «НІКО» погодив компенсацію, але приблизно через півтора року її оголосили «збитками» та перетворили на кримінальний епізод.
Це схоже на зручну управлінську амнезію. Особливо цинічно це звучить під час війни: допомога лікарням визнається «збитками» — із кримінальним наслідком заднім числом.
— Чи було банкрутство «НІКО» несподіваним?
— Банкрутство стало наслідком фінансової моделі, яку після втрати заводу не переглянули. За нашою орієнтовною оцінкою, у 2016–2021 роках обслуговування облігацій могло поглинати 30–40% доходу — саме доходу, а не прибутку. З 2018 року ми вже не були учасниками «НІКО», тому ця оцінка базується на доступних історичних даних. Також були значні збитки від переоцінки валютного кредиту, наданого банком у 2013 році. Облігації випускали та кредит надавали під завод у Макіївці, його потужності та заплановані обсяги. Після втрати заводу економічна основа моделі зникла. Контрактне виробництво навіть 10 препаратів з іншою рентабельністю не могло обслуговувати борги, розраховані на повноцінне промислове підприємство.
Новий бізнес в Україні потребував визнання збитків та нових інвестицій. Але власник «НІКО» не мав наміру інвестувати в Україну, про що він прямо повідомив інших учасників. Схоже, розрахунок був на те, що реєстраційні посвідчення самі генеруватимуть дохід, а колишні партнери безстроково фінансуватимуть досьє, виробництво, просування та збут.
— Що означає арешт коштів? Чи свідчить він про те, що «ФАРМАСЕЛ» вже програв справу і має сформоване зобов’язання?
— Ні. Це тимчасове забезпечення майбутніх вимог, а не остаточне рішення про стягнення. Суд не визнав операції неправомірними, не підтвердив збитків чи заборгованості «ФАРМАСЕЛ». Спір по суті ще не вирішено.
Арешт було застосовано через заяву арбітражної керуючої про нібито погіршення фінансового стану «ФАРМАСЕЛ», з чим суд погодився на стадії забезпечення вимог. Проблема — в обґрунтуванні цього висновку. З фінансової звітності було вибрано кілька зручних показників, але не проаналізовано поточні зобов’язання, оборотність активів, рентабельність, чистий оборотний капітал та динаміку продажів. Наприклад, рядок «товари» ототожнили з усіма запасами, хоча для виробника це лише продукція для перепродажу.
Зростання короткострокових кредитів було представлено як збільшення всіх поточних зобов’язань, хоча їх сума у 2025 році зменшилася. Дебіторську заборгованість оцінили без аналізу строків погашення, оборотності та зростання продажів. Тобто, спочатку було сформовано потрібний висновок, а потім підібрано зручні показники.
Компанії приписали ризик фінансового погіршення — і для запобігання цьому заблокували обігові кошти. Однак загрозу створює сам забезпечувальний захід. Майже 59 мільйонів гривень — це не пасивний актив, який можна безболісно зарезервувати, а ресурс, що забезпечує щоденний цикл: сировина, фармацевтичний поліетилен, лабораторний контроль, енергія, зарплати, податки та логістика.
На цьому критично важливому підприємстві працює понад 200 людей. «ФАРМАСЕЛ» має ліцензії на виробництво, оптову торгівлю та імпорт, а власний завод запустив під час повномасштабної війни. У державному реєстрі зареєстровано близько 40 препаратів компанії; 14 міжнародних непатентованих назв представлені в Національному переліку, 6 позицій — у номенклатурі бойового медика.
Забезпечення майбутніх вимог слід оцінювати з урахуванням ризику зупинення операційного циклу. До розгляду справи по суті не можна створювати ту саму фінансову кризу, якою заявник обґрунтовує арешт.
— Вас більше дивує зміст претензій чи реакція правоохоронної та судової системи?
— Зі змістом претензій у кримінальному провадженні ми не ознайомлені та судимо з наявних матеріалів. Вражає масштаб реакції на події 11-річної давності: переоформлення було відкритим; компанії роками співпрацювали та проводили аудити, зміни відображалися у реєстрах — і жодних претензій.
А потім — одночасні обшуки в офісах, домівках та автомобілях, понад 50 правоохоронців, вилучення досьє, телефонів та техніки, і того ж дня блокування майже 59 мільйонів гривень. Чи викликала б заява підприємця про нібито викрадені 11 років тому торговельні марки таку мобілізацію системи? Думаю, відповідь очевидна.
У країні, яка воює, правоохоронний ресурс не є безмежним. Слідчі, оперативники, час і техніка, залучені до обшуків у бухгалтерів і водіїв через господарський конфлікт, — це ресурс, який не використовується для протидії диверсіям, колабораціонізму, воєнним злочинам та загрозам державній безпеці.
Щодо суду: заяви про арешт рахунків були розглянуті без виклику представників ТОВ «ФАРМАСЕЛ», заслуховування позиції підприємства та оцінки наслідків для критично важливого фармацевтичного виробника.
Заяви були подані 7 липня 2026 року — ще до самих позовів. Того ж дня суд виніс 2 ухвали про арешт коштів. Рішення, яке фактично заблокувало роботу критично важливого підприємства, було ухвалене без повідомлення ТОВ «ФАРМАСЕЛ», судового засідання за його участю та можливості надати заперечення, фінансові документи й пояснення щодо наслідків арешту.
4 серпня 2026 року ТОВ «ФАРМАСЕЛ» подало вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Станом на 26 серпня воно по суті не розглянуте, хоча друга частина статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачає розгляд такого клопотання в судовому засіданні не пізніше 5 днів із дня надходження до суду.
Процесуальна оперативність виявилася односторонньою: для арешту майже 59 мільйонів гривень вистачило одного дня та матеріалів заявника, тоді як для розгляду клопотання критично важливого виробника понад 2 тижні виявилося недостатньо. Арешт діє з 7 липня, а кожен день зволікання наближає зупинення виробництва, несплату енергоносіїв, державних кредитів, закупівлю фармацевтичних субстанцій та зрив постачання лікарських засобів.
Така вибірковість, синхронність і непропорційність викликають питання про можливий сторонній вплив. Суспільство має право знати, чому під час війни правоохоронний ресурс був спрямований не на захист виробника ліків, а на силову операцію проти нього.
Примітка редакції. Поки матеріал готувався до публікації, суд ухвалив рішення про визнання договорів недійсними на користь ТОВ «НІКО». Розгляд знову відбувся без участі представників ТОВ «ФАРМАСЕЛ», а отже — без можливості компанії викласти свою позицію та надати заперечення. Таким чином, процесуальна однобічність і непропорційність підходу, про які йдеться в інтерв’ю, зберігаються. ТОВ «ФАРМАСЕЛ» готується до оскарження рішення в апеляційному порядку.
— Чого ви очікуєте від слідства і суду?
— Від слідства ми очікуємо об’єктивної оцінки та закриття кримінального провадження. Спори щодо торговельних марок, договорів, реєстраційних прав і взаєморозрахунків між компаніями є господарськими правовідносинами і мають вирішуватися господарським судом — на підставі договорів, первинних документів і виконаних зобов’язань. Кримінальне провадження не може бути інструментом отримання переваги в корпоративному спорі.
Очікуємо також повернення актуальних реєстраційних досьє, техніки та особистих речей працівників, які не мають доказового значення. Їх вилучення не допомагає встановленню істини, натомість створює ризики: телефони потрібні для сповіщень про повітряні тривоги та зв’язку з рідними, а досьє — для безперервної роботи фармацевтичного підприємства.
Від суду очікуємо прозорості, неупередженості та оцінки фактів, а не готової версії однієї зі сторін. Кожен епізод слід розглядати окремо, з урахуванням часу та обставин. Торговельні марки й реєстраційні посвідчення — за договорами, актами, реальною цінністю та корисністю у відповідний період; маркетингові договори — за фактичним обсягом виконаних робіт. Окремо мають бути оцінені строки позовної давності за кожним епізодом.
Необхідно також з’ясувати, чи могла спірна інформація бути прихованою за наявності відкритих реєстрів. У процедурі банкрутства — перевірити, чи вчиняв керівник або власник дії для продовження бізнесу, чи існували стратегії та плани розвитку, які ресурси надавалися і як використовувалися. Забезпечувальні заходи мають гарантувати виконання майбутнього рішення, а не ставити під загрозу працююче підприємство ще до розгляду справи по суті.
Від держави очікуємо підтримки критично важливого підприємства, яке допомагає країні під час війни. З перших днів повномасштабного вторгнення «ФАРМАСЕЛ» допомагає лікарням і військовим госпіталям. Власний завод ми запустили вже під час великої війни — попри тривоги, обстріли, відключення та невизначеність. Ми створили понад 200 робочих місць, сплачуємо податки та виробляємо препарати, необхідні для лікарень, цивільних пацієнтів і військових медиків.
Ми не просимо державу захищати нас від законних перевірок чи судових проваджень. Просимо не руйнувати руками правоохоронної та судової системи те, що бізнес побудував всупереч війні. Якщо непрозорі схеми з використанням процедур банкрутства зупинятимуть чинні підприємства, країна ризикує сама перетворитися на великого банкрута — не лише економічного, а й інституційного.
Що кажуть цифри?
У портфелі ТОВ «НІКО» були заявлені 16 торговельних марок: 15 назв препаратів і корпоративний бренд Nikopharm. Точні дати відомі щодо 14 назв: 13 зареєстровані у 2014 році, 1 — у жовтні 2013 року. Середній формальний проміжок між їх реєстрацією та рішенням про початок АТО 14 квітня 2014 року становив близько 62 днів.
З 15 назв препаратів наразі ТОВ «ФАРМАСЕЛ» використовує 5. 10 назв не використовуються. Термін дії охорони Nikopharm сплив у 2019 році; охорона препарату Носален, який залишився в «НІКО», не продовжена.
Довідка
Державний реєстр лікарських засобів містить дані про назву, заявника, виробника та строк дії посвідчення. Тобто інформація про зміну заявника є відкритою та загальнодоступною.
Реєстраційне посвідчення підтверджує реєстрацію препарату в Україні та містить його назву, форму, заявника, виробника, номер і строк дії. Воно дозволяє виробництво лише на визначених ліцензованих майданчиках.
Реєстраційне досьє — це комплект даних, за якими оцінюють якість, безпеку та ефективність препарату. Формат CTD охоплює 5 модулів: адміністративні матеріали; резюме; дані про якість, виробництво, контроль, упаковку та стабільність; доклінічні; клінічні дослідження і, коли необхідно, докази еквівалентності. Обсяг модулів залежить від типу препарату та підстави реєстрації; структуру визначає наказ МОЗ № 426.
Досьє постійно оновлюється протягом життєвого циклу: у разі зміни виробників і майданчиків, постачальників сировини, технології, специфікацій, методів контролю, упаковки, терміну придатності, даних стабільності, інструкції та інформації з безпеки.
Маркетинг
Вибірка Proxima Research за методикою PromoTest™ — моніторинг згадувань фахівців про промоційні контакти, показала, що кількість згадувань лікарів 18 спеціальностей про візити представників «ФАРМАСЕЛ» становила 4551 у 2022 році, 5546 у 2023 році та 5378 у 2024 році. За спірними брендами також зафіксовано промоційні контакти: Бупівакаїн — 397–434 згадування на рік, Лазолекс — 109–259, Вазитрен — 118–176, Ревмастоп — 68–167. Дані підтверджують сталу промоційну активність.
Фінансовий стан
Звіти, надані компанією, не підтверджують згортання діяльності «ФАРМАСЕЛ». У 2025 році чистий дохід зріс на 18,7%, до 373 648 тис. грн порівняно з 2024 роком; чистий прибуток — з 302 до 9532 тис. грн; а операційний прибуток зріс на 49,6% до 34 329 тис. грн. Поточні зобов’язання скоротилися на 7,8%. Динаміка є відновлювальною, хоча прибуток ще нижчий за рівень 2021 року.
BI Prozorro не показує згортання діяльності. Обсяг державних закупівель у 2025 році зріс на 41,3%, до 35,825 млн грн. Станом на 12 серпня 2026 року зафіксовано 24,772 млн грн — 69,1% обсягу 2025 року. Із 126 завершених договорів виконано 99,21% за кількістю та 99,98% за сумою.
Блокування 59 мільйонів гривень значно обмежує обіговий капітал компанії, і такий захід сам по собі здатен погіршити ліквідність. Цей ризик і статус критично важливого виробника мають враховуватися при оцінці пропорційності обмежень.
N.B.: Редакція «Щотижневика АПТЕКА» отримала можливість детально ознайомитися з позицією менеджменту ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Ми хочемо підкреслити, що мали змогу ознайомитися з поглядом лише однієї зі сторін спору. Розуміємо, що оцінки та пояснення інших учасників спору можуть відрізнятися. Поряд із цим, ми завжди прагнемо до всебічного та зваженого висвітлення ситуації і з радістю опублікуємо думки іншої сторони спору. Остаточну правову оцінку спірним операціям мають надати компетентні органи та суд.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Використані джерела:
- Державний реєстр лікарських засобів.
- Дані довідки, сформованої з інформаційно-аналітичної бази даних «Pharmхplorer Plus Promo test»© ТОВ «Проксіма Рісерч Інтернешнл», 2024–2025» та виданої ТОВ «ФАРМАСЕЛ» для використання у внутрішній господарській діяльності (копія довідки знаходиться в редакції).
- Дані BI Prozorro.
- Єдиний державний реєстр судових рішень, справи № 910/3053/26 та № 910/8352/26.
- Фінансові та інші внутрішні документи, надані компанією «ФАРМАСЕЛ» у розпорядження редакції.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді
Порада від АіФ UA:
Ця публікація надає глибокий аналіз складного корпоративного спору, що має серйозні наслідки для одного з українських виробників ліків. Особливо цінною вона є для підприємців, які стикаються з юридичними викликами, а також для тих, хто цікавиться особливостями ведення бізнесу в умовах війни та судових баталій. Інформація про захист інтелектуальної власності, маркетингові стратегії та фінансові механізми може бути корисною для розуміння сучасних бізнес-процесів.