Те, що в країні лютує епідемія ожиріння, американське МОЗ визнало 2001 року. Сьогодні на боротьбу з навалою витрачаються величезні кошти, та її ефективність невисока. Одна з причин такого становища — міфи, які більшість американців сприймають як чисту монету.
Від зайвої ваги у США страждають 35% чоловіків, 40% жінок та 17% дітей та підлітків. Щорічні витрати країни на війну з ожирінням перевищують 210 млрд. доларів, або 21% медичного бюджету. Ще 60 млрд витрачають самі громадяни, купуючи різноманітні продукти, покликані сприяти зменшенню ваги.
Величезні витрати, проте, не знижують гостроту проблеми. Кількість опасистих людей продовжує зростати. Експерти прогнозують, що через пов'язані з ожирінням хвороби вперше за останні 200 років тривалість життя нинішнього покоління американців може знизитися.
Більшість відомостей про те, що таке ожиріння та як з ним боротися, пересічні громадяни черпають із засобів масової інформації. Декілька років тому американські дослідники, проаналізувавши публікації в найбільш популярних ЗМІ, виявили кілька стійких міфів, кочують від статті до статті.
На думку Теммі Чанг (Tammy Chang) та Енджі Ван (Angie Wang) з університету Мічігану, ці популярні помилки не тільки суперечать науковим даним, але і перешкоджають ефективному лікуванню ожиріння, дезінформують пацієнтів і заважають їм боротися з зайвою вагою.
Міф №1
До довгострокового значного зниження ваги можуть призвести невеликі зміни у споживанні чи витрачанні енергії.
На жаль, це негаразд. “Малою кров'ю” ожиріння не перемогти. Безперечно, навіть незначні обмеження раціону, що наближають його до раціонального споживання їжі, краще, ніж їжа «від пуза», так само як і піша прогулянка на 100 метрів корисніша, ніж «відпочинок» на м'якому дивані протягом усього дня.
Але якщо мета в тому, щоб привести вагу в норму, знадобляться значні зусилля. Без інтенсивних фізичних тренувань, кардинального перегляду раціону та режиму харчування не обійтися.
Міф №2
У боротьбі з ожирінням важливо встановити реалістичні цілі, інакше можна розчаруватися, що знизить ефективність лікування.
Немає жодних наукових доказів, що прагнення до зірок може призвести до розчарування. Навпаки, дослідники з дислокованого в Меріленді Національного інституту діабету, хвороб органів травлення та нирок стверджують, що прагнення до більш значущої мети може призвести до кращих результатів у боротьбі із зайвою вагою.
Міф №3
Значна та швидка початкова втрата кілограмів у довгостроковій перспективі уповільнює процес і призводить до гірших результатів, ніж поступове плавне зниження ваги.
Цю проблему досліджували в Університеті Флориди. Виявилося, що швидка втрата ваги на початковому етапі вигідніша як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Пацієнти з сильною мотивацією не лише «швидко стартують», а й досягають кращих результатів до кінця лікування, а до рецидивів вони схильні не більше, ніж ті, хто втрачав вагу повільно.
Міф №4
Займаючись сексом, кожен із партнерів спалює по 100-300 кілокалорій.
Це популярна і приємна, але все ж таки помилка. Секс — погана альтернатива прогулянкам, пробіжкам та фізичним вправам. У середньому американцям на «інтимні справи» потрібно близько шести хвилин. За цей час 30-річний чоловік спалює лише 21 кілокалорію. Якщо замість сексу він сидітиме в кріслі і дивитиметься телевізор, його витрати становитимуть 14 кілокалорій.
Незважаючи на те, що популярні міфи спростовує наука, американці продовжують у них вірити. Дослідники із Мічигану опитали понад 300 пацієнтів клініки сімейної медицини. У справедливості кожного з викладених вище помилкових тверджень упевнені від 61% до 94% респондентів. Серед жертв міфів трапляються навіть лікарі.