Біохакінг: як фармацевтична практика переосмислює здоров’я

13 Серпня 2026 12:28 RSS Стрічка, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися

Біохакінг: Фахівець аптеки як навігатор у світі самовдосконалення

Останніми роками термін «біохакінг» міцно увійшов не лише у лексикон прихильників здорового способу життя, але й став предметом обговорень у медичних закладах. Все частіше відвідувачі аптек звертаються за порадою щодо засобів для “довголіття” або цікавляться можливістю комбінувати дієтичні добавки (ДД), придбані за рекомендацією з мережі, із призначеними лікарем препаратами. Це ставить перед фармацевтами нові професійні виклики — бути компетентними співрозмовниками у сфері, що балансує на межі науки, сучасних технологій та індивідуальних експериментів. Важливо розуміти, що фармацевту не обов’язково самому ставати «біохакером». Набагато важливіше усвідомлювати, де закінчується раціональна профілактика і починаються практики, що не мають достатньої доказової бази або можуть нести додаткові ризики. Саме цей тонкий баланс між потенційною користю, маркетинговими обіцянками та реальною науковою основою стає дедалі частіше предметом професійного консультування в аптеці.

Детальніше про біохакінг

Біохакінг — це комплекс підходів, спрямованих на свідоме втручання у власні біологічні процеси задля покращення здоров’я, когнітивних здібностей, підвищення фізичної витривалості або уповільнення процесів старіння. Діапазон таких практик надзвичайно широкий: від відносно безпечних і навіть корисних, як-от контрольоване голодування, оптимізація режиму сну чи медитативні техніки, до експериментальних і потенційно ризикованих, включно з імплантацією електронних пристроїв чи самостійними ін’єкціями недосліджених субстанцій (Mustar М., 2025). Умовно можна виділити кілька рівнів біохакінгу:

• Поведінковий: Корекція харчування, оптимізація сну, підвищення рівня фізичної активності.
• Технологічний: Використання носіїв (гаджетів), трекерів сну та серцевого ритму.
• Нутрицевтичний: Застосування дієтичних добавок, ноотропних засобів, вітамінно-мінеральних комплексів.
• Біомедичний: Найбільш радикальний рівень, що охоплює генетичне тестування, гормональну корекцію, а також імплантацію пристроїв («грайндерів»).

Така класифікація є важливою з практичної точки зору, адже кожен рівень несе свій специфічний профіль ризику. Якщо оптимізація сну, харчування чи фізичної активності переважно належить до сфери поведінкової медицини, то застосування концентрованих речовин, препаратів, гормонів чи інвазивних технологій потребує значно більшої обачності та, залежно від обставин, консультації лікаря. Тому однією з першочергових навичок фармацевта при роботі з такими запитами є точне визначення, про який саме тип «оптимізації» йдеться.

Поведінковий та нутрицевтичний підходи: від маркетингу до наукових доказів

Саме нутрицевтичний напрям найчастіше перетинається з діяльністю аптек. Люди можуть одночасно вживати лікарські засоби, вітаміни, рослинні компоненти, спортивні добавки та продукти, які позиціонуються як ноотропи або засоби для «підтримки мозку». Для фармацевта це означає, що за запитом «порадьте щось для концентрації» може ховатися значно складніша проблема — від звичайної втоми чи недосипання до поліпрагмазії або потенційно небезпечних комбінацій речовин. Одним із популярних напрямів біохакінгу є застосування ноотропів — речовин, які спрямовані на покращення когнітивних функцій. Зараз вони часто позиціонуються як «розумні препарати» для поліпшення розумової діяльності (Schifano F. et al., 2025). Проте, дослідження свідчать, що докази ефективності існують лише для обмеженого кола сполук, серед яких, наприклад, кофеїн та омега-3 жирні кислоти.

• Кофеїн: У помірних дозах (32–300 мг, або приблизно 0,5–4 мг/кг маси тіла) кофеїн дійсно може покращувати базові когнітивні функції, такі як увага, пильність та швидкість реакції, без суттєвого впливу на сенсорне сприйняття. При втомі або недосипанні помірна доза кофеїну допомагає нормалізувати стан, підвищити продуктивність та покращити настрій. Однак, вживання стимулятора у стані бадьорості або у високих дозах (понад 400 мг) може викликати надмірне збудження, тривожність та тремтіння, що призводить до погіршення когнітивних показників. Вплив кофеїну на пам’ять залишається неоднозначним: короткочасний прийом може покращувати кодування інформації, але практично не впливає на відтворення, а тривале споживання асоціюється з підтримкою когнітивного здоров’я у літньому віці. Щодо вищих когнітивних функцій, таких як прийняття складних рішень чи стратегічне планування, консенсусу немає. Кофеїн, покращуючи базову обробку інформації, не може повністю компенсувати порушення, спричинені стресом чи глибоким недосипанням.
• Омега-3 жирні кислоти: Поліненасичені жирні кислоти омега-3 (зокрема, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова та альфа-ліноленова кислоти) відіграють ключову роль у підтримці здоров’я мозку. Систематичні огляди досліджень вказують на потенційну безпеку та користь регулярного споживання продуктів, багатих на омега-3, для покращення пам’яті, здатності до навчання, мозкового кровообігу та загального когнітивного тонусу. Особливо помітну користь від суплементації отримують люди старшого віку та особи з незбалансованим раціоном, хоча першочерговою рекомендацією залишається збагачення меню природними джерелами цих жирних кислот (Dighriri I.M. et al., 2022). Важливо пам’ятати, що результати досліджень для омега-3, як і для інших нутрицевтиків, не завжди можна екстраполювати на всі групи населення. Наявність біологічної ролі певної речовини не означає, що її додаткове вживання у високих дозах гарантуватиме пропорційно вищий когнітивний ефект здоровій людині. Тому під час консультування варто розрізняти фізіологічну потребу, корекцію дефіциту та використання речовини для отримання додаткового «посилювального» ефекту, адже доказова база для цих ситуацій може суттєво відрізнятися.

Для більшості безрецептурних «розумних препаратів» доказова база залишається суперечливою або недостатньою, особливо стосовно здорових людей без когнітивних порушень. Сам факт наявності дослідження певного інгредієнта не є достатньою підставою для рекомендації конкретного продукту. Фармацевту слід звертати увагу на дизайн дослідження, характеристики учасників, дозування, тривалість прийому та клінічно значущі результати. Результати лабораторних чи невеликих експериментальних досліджень не слід автоматично трактувати як доведену користь для здорової людини в реальних умовах. Важливо зазначити, що дієтичні добавки, які виробники можуть позиціонувати як «регулятори розумової діяльності», регулюються як харчові продукти, а не як лікарські засоби. Це означає, що вони не проходять обов’язкової оцінки ефективності та безпеки за фармацевтичними стандартами (Закон України від 5.12.2024 р. № 4122-IX; Наказ МОЗ України від 19.12.2013 р. № 1114). Така ситуація створює ризик для пацієнта, який отримує продукт з недоведеною ефективністю, але з цілком реальними побічними ефектами та можливими взаємодіями. Найбільшу клінічну настороженість мають викликати комбіновані «ноотропні суміші» з непрозорим складом. Наприклад, недекларований кофеїн у таких сумішах становить ризик для пацієнтів з артеріальною гіпертензією (Hartley T.R. et al., 2000). Біологічно активні речовини у складі родіоли рожевої, які мають МАО-інгібуючу активність (van Diermen D. et al., 2009), можуть призвести до небезпечної лікарської взаємодії при одночасному прийомі з антидепресантами, особливо селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Така комбінація може викликати серотоніновий синдром — стан, що загрожує життю, спричинений надмірним рівнем серотоніну в головному мозку (www.cambridge.org). Гінкго білоба, відомий «ноотроп рослинного походження», підвищує ризик кровотеч при поєднанні з антикоагулянтами та антиагрегантами (Stoddard G.J. et al., 2015). Крім того, існують дані про його канцерогенний вплив, особливо при прийомі у високих дозах (Mei N. et al., 2017), та неоднозначний вплив на рівень глюкози у пацієнтів із цукровим діабетом II типу (Zou H. et al., 2024). Саме такі взаємодії часто можуть залишатися поза увагою, спонукаючи людей вважати «натуральне» синонімом «безпечному». У цьому контексті особливо корисним для фармацевта є просте правило: оцінювати не походження речовини, а її фармакологічну активність, дозування, тривалість застосування, якість продукту та можливі взаємодії. «Рослинний», «натуральний» або «біоактивний» — це характеристики походження чи складу, а не гарантія відсутності ризику.

Технологічний та біомедичний біохакінг: специфіка

Якщо нутрицевтичний біохакінг безпосередньо пов’язаний з продажем та консультуванням щодо дієтичних добавок, то технологічний напрям створює іншу проблему — надлишок інформації. Пацієнт може звертатися до аптеки вже не з одним симптомом, а з десятками показників зі смарт-годинника, трекера сну або домашнього тесту. Завдання фармацевта в такому випадку — не підтверджувати кожен показник як діагноз, а допомогти людині зрозуміти обмеження таких вимірювань та, за потреби, скерувати її до лікаря. Смарт-годинники, фітнес-трекери та домашні ДНК-тести надають пацієнтам безпрецедентний обсяг даних про власний організм. За умови належної інтерпретації, ці дані можуть підвищувати прихильність до терапії та мотивацію до здорового способу життя (Masoumian Hosseini M. et al., 2023; Parrish R.H. et al., 2026). Однак, непрофесійна інтерпретація таких діагностичних медичних виробів, придбаних без участі лікаря, іноді спонукає пацієнтів до самостійної корекції дози або повної відмови від призначених препаратів, що становить пряму загрозу безпеці фармакотерапії та може негативно впливати на результати лікування. Особливої уваги заслуговують генетичні тести, результати яких пацієнт може сприйняти як «інструкцію» до власного лікування. Наявність певного генетичного варіанту не завжди означає наявність хвороби або необхідність зміни терапії. Клінічна фармакогеноміка має сенс тоді, коли конкретний генетичний результат можна інтерпретувати в поєднанні з препаратом, показанням, клінічним станом пацієнта та валідованими рекомендаціями. На протилежному, найбільш радикальному полюсі біохакінгу знаходяться так звані «грайндері» — прихильники інвазивних модифікацій тіла, включно з підшкірною імплантацією електронних чипів. Ці практики супроводжуються серйозними етичними та регуляторними застереженнями через експериментальний і потенційно небезпечний характер втручань (Yetisen A., 2018). Хоча вони рідко потрапляють у поле зору аптечного працівника напряму, обізнаність про їх існування може допомогти розпізнати пацієнтів із групи високого ризику. Таким чином, технології самоконтролю самі по собі не є ані «добрим», ані «поганим» біохакінгом. Їхня користь залежить від того, як саме людина використовує отриману інформацію. Дані можуть допомагати краще контролювати сон, фізичну активність або прихильність до лікування, але також можуть створювати хибне відчуття контролю, якщо кожне відхилення показника сприймати як доказ захворювання.

Консультування «біохакерів»

Біохакінг поступово стає новим типом консультаційного запиту в аптеці. Фармацевт дедалі частіше стикається з відвідувачем, який вже використовує кілька засобів — лікарські препарати, ДД, рослинні компоненти або спеціалізовані біохакінгові продукти — і прагне самостійно оптимізувати їх вживання. Фармацевт у такій ситуації може відігравати важливу роль: зібрати інформацію про всі засоби, що приймає людина, оцінити потенційні взаємодії та ризики, орієнтуючись на діючі речовини, а не лише на торговельні назви. Водночас важливо допомогти відвідувачу розрізнити науково обґрунтовані підходи від маркетингових обіцянок та методів з недоведеною ефективністю. Раціональні елементи біохакінгу вже перетинаються з сучасною клінічною фармацією. Зокрема, персоналізована медицина та фармакогеноміка дають змогу враховувати індивідуальні особливості пацієнта під час вибору препаратів та їх дози. Тому головне завдання фармацевта — не заперечувати прагнення людини краще контролювати власне здоров’я, а допомогти зробити це безпечніше: оцінити доказовість методу, можливі взаємодії та визначити ситуації, коли необхідна консультація лікаря.

Поширені запитання

• Що таке біохакінг? — Біохакінг — це комплекс практик самостійного втручання у власну біологію з метою покращення здоров’я, когнітивних функцій, фізичної працездатності або уповільнення старіння.
• Які види біохакінгу існують? — У тексті виділено поведінковий, технологічний, нутрицевтичний та біомедичний рівні біохакінгу, які мають різний профіль потенційних ризиків.
• Чи всі ноотропи мають доведену ефективність? — Ні. Для більшості безрецептурних «розумних препаратів» доказова база залишається суперечливою або недостатньою, особливо щодо здорових людей без когнітивних порушень.
• Чому фармацевту важливо знати про дієтичні добавки, які вживає пацієнт? — Тому що вони можуть містити біологічно активні речовини та потенційно взаємодіяти з лікарськими засобами. Тому під час консультування важливо враховувати всі засоби, які використовує відвідувач.
• Коли фармацевту варто рекомендувати консультацію лікаря? — Якщо людина планує самостійно змінювати призначену терапію, використовує потенційно ризиковані або інвазивні методи чи потребує медичної інтерпретації результатів тестування, необхідна консультація лікаря.

Коротко: головне

• Біохакінг охоплює поведінкові, технологічні, нутрицевтичні та біомедичні практики.
• Доказова база для більшості безрецептурних «розумних препаратів» залишається суперечливою або недостатньою, особливо у здорових людей без когнітивних порушень.
• Поєднання лікарських засобів із дієтичними добавками та іншими біохакінговими продуктами може створювати ризик взаємодій.
• Дані зі смарт-годинників, фітнес-трекерів і домашніх тестів потребують належної інтерпретації та не повинні ставати підставою для самостійної зміни призначеної терапії.
• Завдання фармацевта — допомогти відвідувачу оцінити доказовість методу, можливі ризики та за потреби рекомендувати звернутися до лікаря.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. Biohacking: What is it, types and hacks to try for beginners. Medical News Today. 2025. http://www.medicalnewstoday.com/articles/biohacking.
2. Biohacking: Types and Safety Considerations. WebMD. 2025. http://www.webmd.com/a-to-z-guides/biohacking.
3. Mustar M. (2025) Biohacking and Longevity: Lifestyle Trends to Extend Life and Optimal Health. Oshada, 2: 199–207. 10.62872/rqmvar61.
4. Biohacking: Key Legal, Moral And Commercial Considerations – Analysis. Eurasia Review. 2026. http://www.eurasiareview.com/24012025-biohacking-key-legal-moral-and-commercial-considerations-analysis.
5. Schifano F., Bonaccorso S., Arillotta D. et al. (2025) Focus on Cognitive Enhancement: A Narrative Overview of Nootropics and «Smart Drug» Use and Misuse. Biology (Basel), Sep 11; 14(9): 1244. doi: 10.3390/biology14091244. PMID: 41007388; PMCID: PMC12466949.
6. McLellan T.M., Caldwell J.A., Lieberman H.R. (2016) A review of caffeine’s effects on cognitive, physical and occupational performance, Neuroscience & Biobehavioral Reviews, Volume 71: 294–312. ISSN 0149-7634.
7. Dighriri I.M., Alsubaie A.M., Hakami F.M. et al. (2022) Effects of Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acids on Brain Functions: A Systematic Review. Cureus, Oct 9; 14(10): e30091. doi: 10.7759/cureus.30091. PMID: 36381743; PMCID: PMC9641984.
8. Hartley T.R., Sung B.H., Pincomb G.A. et al. (2000) Hypertension risk status and effect of caffeine on blood pressure. Hypertension, Jul; 36(1): 137–41. doi: 10.1161/01.hyp.36.1.137. PMID: 10904026.
9. van Diermen D., Marston A., Bravo J. et al. (2009) Monoamine oxidase inhibition by Rhodiola rosea L. roots. J. Ethnopharmacol., Mar 18; 122(2): 397–401. doi: 10.1016/j.jep.2009.01.007. Epub 2009 Jan 9. PMID: 19168123.
10. http://www.cambridge.org/core/j’>https://www.cambridge.org/core/journals/psychological-medicine/article/abs/clinical-and-experimental-aspects-of-interactions-between-amine-oxidase-inhibitors-and-amine-reuptake-inhibitors/16316FA5D3206A42A49CF93E25B95B59″>http://www.cambridge.org/core/j ournals/psychological-medicine/article/abs/clinical-and-experimental-aspects-of-interactions-between-amine-oxidase-inhibitors-and-amine-reuptake-inhibitors/16316FA5D3206A42A49CF93E25B95B59.
11.  Stoddard G.J., Archer M., Shane-McWhorter L. et al. (2015) Ginkgo and Warfarin Interaction in a Large Veterans Administration Population. AMIA Annu. Symp. Proc., Nov 5: 1174–83. PMID: 26958257; PMCID: PMC4765589.
12. Mei N., Guo X., Ren Z. et al. (2017) Review of Ginkgo biloba-induced toxicity, from experimental studies to human case reports. J. Environ. Sci. Health C. Environ. Carcinog. Ecotoxicol. Rev., Jan 2; 35(1): 1–28. doi: 10.1080/10590501.2016.1278298. PMID: 28055331; PMCID: PMC6373469.
13. Zou H., Fang J., Han Y., Hu X. et al. (2024) Effects and safety of Ginkgo biloba on blood metabolism in type 2 diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne), Jan 8; 14: 1231053. doi: 10.3389/fendo.2023.1231053. PMID: 38264278; PMCID: PMC10804948.
14. Masoumian Hosseini M., Masoumian Hosseini S.T., Qayumi K. et al. (2023) Smartwatches in healthcare medicine: assistance and monitoring; a scoping review. BMC Med. Inform. Decis. Mak., Nov 3; 23(1): 248. doi: 10.1186/s12911-023-02350-w. PMID: 37924029; PMCID: PMC10625201.
15. Parrish R.H., II (2026) Genomic Medicine and Individual Autonomy: Reflections on Knowledge Societies and Governmentality. Int. J. Environ. Res. Public Health, 23: 234. doi.org/10.3390/ijerph23020234.
16. Can nootropics maximize your cognitive performance? National Capital Poison Center, 2026. http://www.poison.org/articles/can-nootropics-maximize-your-cognitive-performance.
17. What Are Nootropics? Mechanisms, Efficacy, and Safety of Cognitive Enhancers. News-Medical.net, 2025. http://www.news-medical.net/health/What-Are-Nootropics- Mechanisms-Efficacy-and-Safety-of-Cognitive-Enhancers.aspx.
18. Trending – Nootropics. Center for Research on Ingredient Safety, Michigan State University, 2022. cris.msu.edu/news/trending/trending-nootropics.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді

Порада від АіФ UA:

Ця стаття допоможе вам розібратися в складному світі біохакінгу, навчитися відрізняти науково обґрунтовані підходи від маркетингових обіцянок, а також зрозуміти роль фармацевта у консультуванні щодо безпечного застосування добавок та технологій для самовдосконалення. Це дозволить вам приймати більш обґрунтовані рішення щодо власного здоров’я та уникнути потенційних ризиків.

Джерело