Закони, що регулюють повернення майна після деокупації, ще бракує
Українське законодавство не визнає правочини з майном, укладені на тимчасово окупованих територіях за російськими правилами. Однак, відсутній чіткий механізм, який би врегульовував повернення власникам квартир та будинків, що були “націоналізовані”, передані іншим особам або неодноразово перепродані після деокупації. Про це у розмові зі “Своїми” розповіла народна депутатка України, голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях Таміла Ташева.
Чому невизнання російських правочинів недостатньо
Таміла Ташева пояснює, що базовий принцип вже діє: Україна не визнає реєстрацію майнових прав за російським законодавством на окупованих територіях. Однак, виникає складність у визначенні подальшої долі такого майна після повернення територій під контроль України.
“Правочини ми не визнаємо, це абсолютно правильно. Але щодо питань, умовно кажучи, реституції або загалом питань, які стосуються повернення цього майна, у нас такого законодавства фактично немає”, – зазначила Ташева.
За роки окупації ситуація з одним об’єктом нерухомості може змінюватися кілька разів. Окупаційна влада може оголосити його “безхазяйним”, передати іншій особі, а потім житло може бути неодноразово перепродане. Тому після деокупації недостатньо буде просто перевірити, хто зазначений як власник у російських документах.
“Майно може перепродаватися дуже багато разів, націоналізуватися. Окупаційна адміністрація може вчиняти з ним будь-які правочини. І простежити цей ланцюжок надалі буде досить складно. Зрозуміло, що існують українські реєстри, де є первинне право власності. Ми не визнаємо реєстрацію правочинів згідно з російським законодавством”, – підкреслила народна депутатка.
Потреба в окремому механізмі повернення майна
За словами Ташевої, проблема загострюється через тривалість окупації. Крим та частина Донецької та Луганської областей перебувають під контролем Росії з 2014 року.
“Ми розуміємо, що деокупація наразі не відбулася, а вже минуло 12 років з моменту тимчасової окупації Криму або інших територій. Мине, на жаль, ще більше часу. Тому потрібно ухвалювати спеціальне законодавство”, – наголосила вона.
Як приклад важливості такого механізму, вона навела досвід кримських татар після повернення з депортації. Тоді Україна не створила повноцінного механізму реституції майна, яке свого часу було відібране радянською владою. Частина родин так і не змогла повернути свої будинки. Ташева згадала і власну родину, яка намагалася викупити майно, що колись належало їм, але не змогла.
Саме такого сценарію, за її словами, держава має уникнути після майбутньої деокупації.
Дії держави
Варто зазначити, що Україна працює над правилами для майна на деокупованих територіях. Таміла Ташева розповіла, що ще під час роботи представницею Президента в Автономній Республіці Крим, разом з експертами, вона працювала над розробкою відповідної правової бази.
Наразі, за її словами, майже завершена стратегія щодо окупованих територій, де питання майнових прав також буде враховане.
“Є експерти, які працювали з нами. Коли я була ще представницею Президента, ми напрацювали правову базу, як це могло б виглядати. Зараз стратегія фактично майже фіналізована. Сподіваюся, ми до кінця року зможемо ухвалити стратегію щодо окупованих територій. Звичайно, там йдеться і про майнові права”, – повідомила Ташева.
За її словами, спочатку держава має затвердити загальне бачення роботи з деокупованими територіями, а вже під нього розробляти конкретні правові механізми.
“Маючи стратегічне бачення держави щодо окупованих територій, включно з майном, потрібно писати конкретний законодавчий акт”, – пояснила депутатка.
На пряме запитання, чи існують вже готові законопроєкти щодо майнових питань після деокупації, Ташева відповіла негативно. За її словами, спочатку на державному рівні мають затвердити стратегію деокупації та реінтеграції окупованих територій.
Тобто, Україна має закони, які захищають право власності на житло в окупації та дозволяють не визнавати російські правочини.
Прогалина полягає в іншому: держава ще має визначити детальну процедуру на майбутнє – як повертати квартиру законному власнику, що робити, якщо її кілька разів перепродали, як діяти з новими мешканцями та хто саме розглядатиме такі спори одразу після деокупації.
Дивіться “Свої” на YouTube
За матеріалами: svoi.city