Катерина Селедцова з Краматорська, попри щоденні обстріли міста, продовжує розвивати свою кондитерську, демонструючи надзвичайну стійкість та силу духу. Її історія – це шлях від мобільних кав’ярень до власного виробничого цеху, подолання особистих трагедій та продовження роботи в умовах війни.

Все почалося з мобільних кав’ярень
Катерина, яка все життя пов’язала з Краматорськом, здобула дві вищі освіти – фінансиста та юриста, але зрештою обрала власний шлях у бізнесі. Надихнувшись сюжетом про мобільну кав’ярню, вона придбала схожий заклад у 2016 році. Прагнучи створити щось унікальне, Катерина пройшла навчання з приготування кави, лате-арту та тонкощів кавової справи.
Невдовзі з’явилася друга мобільна кав’ярня “Coffee House”. Вони працювали у різних куточках міста та на заходах, приваблюючи відвідувачів авторськими напоями та десертами. Команда, яка налічувала восьмеро людей, складалася переважно з переселенців, які завдяки гідній оплаті праці трималися разом.

Грант на розвиток, власний цех і тисячі доларів інвестицій
З часом Катерина вирішила відкрити стаціонарний заклад, прагнучи створити більш комфортні умови для себе та сина. У 2018 році було відкрито заклад у Дружківці, який вражав дизайнерським інтер’єром та живою музикою. Однак, усвідомивши низьку прибутковість такого формату через високу собівартість продукції, Катерина почала самостійно навчатися кондитерській справі.
Почавши з пончиків, які продавалися і в мобільних кав’ярнях, Катерина згодом експериментувала з меренговими рулетами та іншими десертами. Важливим етапом стало отримання гранту від ПРООН на розвиток бізнесу, який дозволив обладнати власний виробничий цех у Дружківці з професійним обладнанням. Це дало можливість перейти до повного циклу виробництва.

Однак, згадувати заклад у Дружківці боляче – через конфлікти з власником приміщення та колишнім чоловіком, Катерина фактично втратила все, вкладене у проєкт. Незважаючи на це, вона не здалася.
Паски зі стелою Донеччини та панетоне, що допомогли пережити ковід
У листопаді 2020 року в Краматорську відкрилася пекарня “Coffee house bakery”. Першим викликом стала пандемія COVID-19. Катерина, навчаючись випікати панетоне, змогла не тільки забезпечити себе та родину, а й зберегти команду. Перші 75 кілограмів панетоне були продані за три доби, що стало порятунком під час локдауну.
Згодом Катерина експериментувала з різними смаками панетоне, перетворюючи це заняття на справжнє захоплення. Особливе місце зайняли паски з зображенням стели Донеччини, створені на Великдень 2025 року. Це був символ зв’язку з рідним краєм для тих, хто був змушений виїхати.
Асортимент кондитерської налічує близько 30 позицій, серед яких класичні торти “Наполеон” та “Медівник”, які користуються стабільним попитом.



Від закупівель о сьомій ранку до звітності після опівночі
День Катерини насичений і починається о сьомій ранку. Вона поєднує турботу про сина, онлайн-навчання, роботу в кондитерській, а після його сну – звітність та планування. Попри фізичне та емоційне навантаження, вона знаходить час для себе, відвідуючи психолога та масажиста.


Жити під КАБами і будувати плани на майбутнє
У вересні 2025 року життя Катерини змінилося після падіння російських авіабомб біля її будинку. Вона отримала контузію, але, попри це, продовжує лікування і роботу. Причиною її стійкості є турбота про батьків, сина та єдине, що залишилося після розлучення – її кондитерська. Вона прагне заробити максимум, щоб у разі потреби мати змогу евакуювати родину.
Команда, яка працює разом із 2022 року, також залишається на місці. Катерина має план евакуації, але сподівається, що він не знадобиться. У разі погіршення ситуації, вона готова виїхати, але з упевненістю планує відновлювати свій бізнес і життя на новому місці.
