Художниця Ірина Серебреннікова створила набір листівок під назвою “Там за териконами – дім”, присвячений рідному Донецьку. Це стало її способом зберегти образ міста, яке вона покинула у 2020 році, та підтримати спільноту земляків.
До набору увійшли зображення знакових місць Донецька: терикони, аеропорт, набережна, парк імені Щербакова, театр опери та балету, музей залізниці, пам’ятник Джону Юзу, скульптура ангела та інші міські краєвиди. Частину зображень Ірина створила за власними архівними фото, інші – за світлинами батька.
Ірина народилася та виросла в Донецьку. Здобула освіту в ДонНТУ, а згодом навчалася у Харкові. Однак виїхати з окупованого міста змогла лише у серпні 2020 року через карантинні обмеження, пов’язані з коронавірусом. Вона згадує складний шлях виїзду, який включав піші переходи через кордон та кілька автомобілів.
З дитинства Ірина захоплювалася малюванням, відвідуючи художні гуртки. Хоча її освіта була пов’язана з комп’ютерними науками, творчість завжди залишалася важливою частиною її життя. Два роки тому вона почала малювати на iPad, отримавши його у подарунок від чоловіка.
Досвід роботи в поліграфії допомог Ірині в реалізації проєкту з листівками. Вона знає технології друку та підготовку макетів, що дозволило створити якісний продукт. Художниця прагне популяризувати Донецьк, підтримувати зв’язок між донеччанами та нагадувати про себе, аби місто “не зникало з радарів”.
Набір листівок став другим проєктом Ірини, спрямованим на збереження пам’яті. Минулого року вона створила серію закладок із зображеннями українських міст, які мають для неї особливе значення. Ці роботи користуються попитом у сувенірних магазинах та серед індивідуальних замовників.
Перша листівка, присвячена териконам, була намальована під пісню полтавського гурту “Vitryla”. Назву ж для всього набору Ірині підказала пісня “За териконами” від Misha Scorpion. Терикони на листівці відтворені за фотографією батька художниці.
Ірина згадує храм святих Петра та Февронії, розташований неподалік її дому, та перехрестя, яким вона ходила до школи. На місці храму в дитинстві був дитячий майданчик. Також художниця згадує про любов до трамваїв, які нагадують їй про дім, та про вечори, проведені з друзями на дахах будинків.
Троянди в парку імені Щербакова та фонтан, який нагадував Ірині торт, також знайшли своє місце на листівках. Художниця з теплотою згадує прогулянки парком дорогою на роботу.
Пам’ятник “Добрий Ангел Миру”, встановлений у 2008 році, символізує мир та надію. Художниця зображує його у композиції з гранітною колоною та золотою фігурою ангела.
Любов до потягів у Ірини з дитинства, адже її батьки працювали на залізниці. На листівці зображено паровоз, який вона обрала замість Hyundai, щоб створити більш атмосферний образ. Художниця згадує про історичний маршрут паровоза з Луганська до Маріуполя.
Скульптура Архангела Михаїла, яка колись прикрашала Майдан Незалежності у Києві, була передана Донецьку як символ культурного обміну. Ірина бачить в образі ангела з мечем символ стійкості та боротьби тих, хто залишається відданим Україні.
Театр опери та балету, який Ірина бачила дорогою на роботу та відвідувала в дитинстві, зображений на листівці у вечірньому ракурсі. Це місце пов’язане з теплими спогадами художниці.
Пам’ятник Джону Юзу на тлі недобудованої бібліотеки ДонНТУ. Ірина хотіла цим зображенням протидіяти російській пропаганді, яка стверджує, що Донецьк був збудований “совком”, наголошуючи на британському внеску в промисловий розвиток міста.
Остання листівка – поле з волошками на тлі Донецького аеропорту. Це не просто ілюстрація, а емоційна відповідь на книгу В’ячеслава Мінстера. Зображення символізує минуле (світла частина з елементами українського прапора) та теперішнє/майбутнє (сіра та чорна частина), пов’язані з подіями 2014 року.
Розмір листівок – А6, вартість набору з дев’яти штук – 400 гривень. Замовити їх можна в соціальних мережах Ірини: Threds, Instagram, Telegram.