Коли йдеться про автономне водопостачання приватного будинку, господарі найчастіше вибирають між двома типами обладнання – окремим поверхневим насосом і готовою насосною станцією (гідрофором). Зовні вони можуть здаватися схожими, але за функціоналом і призначенням різниця суттєва. Розбираємось, у чому суть кожного варіанта і коли який доречніший.
Що таке гідрофор і навіщо він потрібен
Гідрофор – це не просто насос, а готовий комплект для повноцінного водопостачання. У стандартній комплектації є самовсмоктувальний насос, гідроакумулятор з гумовою мембраною, реле тиску, манометр і обвʼязка фітингів. Усе зібрано на одній рамі і працює як єдина автоматична система.
Що дає така конфігурація:
- стабільний тиск у системі при будь-якій кількості одночасно відкритих кранів;
- двигун насоса вмикається лише тоді, коли вода в гідроакумуляторі закінчилася – це у рази продовжує ресурс агрегату;
- згладжування гідроударів при різкому закритті вентилів;
- невеликий запас води на випадок короткочасного відключення електрики;
- швидкий монтаж – підключив всас, нагнітання, мережу – і система готова до роботи.
Якщо вибирати окремо насос, гідроакумулятор, реле тиску і збирати все самостійно, в підсумку вийде приблизно та ж сума, але часу і нервів витратите більше. Тому для більшості приватних будинків готова станція – оптимальний варіант. Великий вибір моделей різного об’єму і потужності зібрано в каталозі, де гідрофори згруповані за продуктивністю і типом конструкції (з ежектором чи без).
Поверхневі насоси: коли вони потрібні окремо
Поверхневий насос – це базовий компонент будь-якої станції. Він стоїть зовні джерела води (на відміну від занурювального) і забирає рідину через шланг. Робоче колесо створює відцентрову силу, яка штовхає воду по нагнітальному патрубку. Окремо такі агрегати беруть, коли:
- потрібно перекачувати воду з відкритого водойма для зрошення великих площ;
- гідрофор уже стоїть, але хочеться додати другу автономну гілку (наприклад, тільки для поливу);
- є вже існуючий гідроакумулятор і автоматика, треба замінити тільки сам насос;
- будинок невеликий і просте водопостачання – без високого тиску і кількох санвузлів.
На що звертати увагу при виборі поверхневого агрегата:
- максимальна глибина всмоктування – не більше 8 м для класичних моделей, до 25-30 м для моделей із зовнішнім ежектором;
- матеріал корпусу – чавун надійний, нержавійка довговічна, пластик підходить лише для чистої води;
- наявність теплової протиперевантажувальної автоматики – захищає від перегріву;
- рівень шуму – якщо агрегат стоятиме в житловому приміщенні.
Великий вибір таких агрегатів з різною продуктивністю представлений в окремому каталозі – поверхневі насоси, де можна побачити моделі від бюджетних літніх до потужних для постійного водопостачання.
Як підібрати потужність
Для приватного будинку зазвичай беруть станцію або насос потужністю 600-1100 Вт і продуктивністю 35-60 літрів на хвилину:
- для одноповерхового будинку з 1-2 санвузлами достатньо 600-800 Вт;
- для двоповерхового з 3-4 точками водорозбору і пральною машиною – 900-1100 Вт;
- якщо забір з криниці глибше 8 метрів – обовʼязково модель з ежектором, інакше воду просто не підняти.
Об’єм гідроакумулятора для побутових задач – 24-50 літрів. Якщо в родині 4-5 людей і кілька точок водорозбору працюють паралельно, краще брати 80-100 літрів. Менші баки змушують насос вмикатися надто часто і скорочують його ресурс.
Де розмістити і як обслуговувати
Гідрофор бажано встановлювати в опалюваному приміщенні – підвалі, котельній чи технічному приміщенні. Працює він з шумом приблизно як холодильник, тому в житлову кімнату його ставити не варто. Якщо помешкання сезонне і не опалюється взимку, систему обовʼязково треба зливати і продувати на холодний період, інакше замерзла вода розірве і бак, і насос.
Перед першим запуском завжди заливають насос водою через спеціальну пробку – “сухий пуск” категорично заборонений. На всасуючу трубу ставлять зворотний клапан із сітчастим фільтром, інакше після кожного відключення система буде втрачати водяний стовп. Раз на півроку перевіряйте тиск повітря в гідроакумуляторі – він має бути на 0,2 бара нижче за нижній поріг включення насоса.
Якщо узагальнити: для повноцінного автономного водопостачання приватного будинку оптимально брати готовий гідрофор – це швидко, надійно і потребує мінімум знань для монтажу. Окремий поверхневий насос виправданий, коли потрібна додаткова гілка під полив або є існуюча обвʼязка, в якій просто треба замінити агрегат. У обох випадках варто вкластися у якісну модель з нержавійки або чавуну – вона прослужить десятиліттями без серйозного обслуговування.